§2. Зміст і поняття права власності. Його види

Обсяг і межі права власності римські юристи визначали за допомо­гою повноважень власника. Суку пність цих повноважень і становить зміст права власності. Тобто зміст права власності розкривається через сукупність виключних повноважень власника:

— право володіння (jus possessions);

— право користування (jus utendi);

— право розпорядження (jus abutendi);

— право отримувати прибутки;

— право захисту.

Право володіння — це один з елементів права власності, який означає можливість юридичного панування над річчю.

Право користування — істотна частина права власності, суть якої полягає в тому, що власник використовує свою річ для власних потреб, тобто він використовує корисні фізичні і духовні якості речі.

Право розпорядження (право зловживання) вступає в силу, коли власник змінює правову долю речі. Власник має право розпоряджа­тися річчю на власний розсуд.

У сукупності всі три правомочності (відома тріада) становлять зміст права власності.

Право власності — це виключне право особи володіти, користу­ватися і розпоряджатися річчю згідно зі своїми інтересами.

Види права власності:

а) квіритська власність;

б) державна власність;

в) власність перегринів;

г) власність провінцій;

г) спільна власність;

д) приватна власність;

є) божественна власність;

є) преторська (власність добросовісного володаря) або бонітарна власність.