Стаття 23. Попередні рішення

1. За письмовими зверненнями декларантів або уповноважених ними осіб митні органи приймають попередні рішення щодо застосування окремих положень законо­давства України з питань державної митної справи.

2. Попереднє рішення є обов'язковим для виконання будь-яким митним органом.

3. Форма попереднього рішення та порядок його прийняття визначаються цен­тральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує держав­ну політику у сфері фінансів.

4. Попередні рішення можуть прийматися з питань:

1) класифікації товарів (у тому числі комплектних об'єктів, що постачають­ся в розібраному стані декількома партіями протягом тривалого періоду) згідно з УКТ ЗЕД;

2) визначення країни походження товарів;

3) надання у випадках, передбачених цим Кодексом, дозволу на поміщення товарів в окремі митні режими.

5. Строк прийняття попередніх рішень з питань класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД та надання дозволу на поміщення товарів в окремі митні режими становить 30 днів з дня отримання митним органом відповідного звернення. Цей строк може бути продовжений керівником митного органу або уповноваженою ним особою, але не більше, ніж на 15 днів, про що повідомляється особі, яка подала звернення. По­переднє рішення про визначення країни походження товару приймається в строк, що не перевищує 150 днів з дня отримання митним органом відповідного звернення за умови, що декларантом або уповноваженою ним особою повідомлено всі необхідні для прийняття такого рішення дані про товар.

6. Строк дії попереднього рішення становить три роки з дати його винесення, якщо факти та умови (у тому числі правила визначення походження товарів), на основі яких було прийнято це рішення, залишатимуться незмінними.

7. Митний орган, який прийняв попереднє рішення, може його відкликати.

1) було прийняте на підставі поданих заявником недостовірних докумен­тів, наданої ним недостовірної інформації, та/або внаслідок ненадання підприємством всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення;

2) вступило в суперечність із законодавством України з питань державної митної справи внаслідок змін в останньому;

3) прийняте з порушенням вимог цього Кодексу.

8. Якщо попереднє рішення відкликано митним органом з причини, зазначеної у пункті 1 частини сьомої цієї статті, декларант або уповноважена ним особа несе пе­редбачену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за негативні наслідки застосування такого рішення з моменту його прийняття.

9. Якщо попереднє рішення відкликано митним органом з причин, зазначених у пунктах 2 і 3 частини сьомої цієї статті, декларант або уповноважена ним особа не несе відповідальності за негативні наслідки застосування такого рішення з моменту його прийняття і до моменту його відкликання.

10. Попереднє рішення вважається відкликаним з дня прийняття рішення про його відкликання. Письмове повідомлення про відкликання негайно направляється особі, за зверненням якої воно було прийняте.

11. За необхідності внесення змін до попереднього рішення таке рішення відкли­кається, а на його заміну приймається нове з обов'язковим посиланням у ньому на від­кликане рішення, та зазначенням причин його відкликання. Нове попереднє рішення не пізніше наступного робочого дня після його прийняття надсилається особі, за звер­ненням якої було прийнято відкликане рішення.

12. Попередні рішення, за винятком інформації, що є конфіденційною відповідно до цього Кодексу, є загальнодоступними та оприлюднюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Для забезпечення адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу та на виконання Рекомендації Ради митного співро­бітництва про вдосконалення класифікаційної роботи й пов'язаної з нею інфраструктури Всесвітньої митної організації ДМС України забезпечено можливість отримання суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності попе­реднього класифікаційного рішення, а саме: в Україні з 2005 р.

Статтею 23 Кодексу вперше на законодавчому рівні передбачено надан­ня попередніх рішень з питань класифікації товарів (у тому числі комплект­них об'єктів, що постачаються в розібраному стані декількома партіями протягом тривалого періоду) і визначено, що попереднє рішення є обов'язковим для виконання будь-яким митним органом. Строк дії попе­реднього рішення - три роки. Після закінчення строку дії попереднє рі­шення втрачає чинність, що не перешкоджає заявнику звернутися з новим запитом про прийняття попереднього рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 23 строк прийняття попередніх рішень з питань класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД становить 30 днів з дня отримання митним органом відповідного звернення та може бути продовжений керів­ником митного органу або уповноваженою ним особою, але не більше ніж на 15 днів. Тобто загальний термін прийняття попереднього рішення ско­рочено від 60 до 45 днів.

Положення ст. 23 містять умови відкликання та внесення змін до попе­редніх рішень митних органів з питань класифікації та встановлюють рі­вень конфіденційності й обов'язок щодо їх оприлюднення центральним органом виконавчої влади, забезпечуючи реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Попереднє рішення про класифікацію товарів (ПРК) згідно з УКТ ЗЕД - документ установленої форми, який приймається митним органом за ре­зультатами розгляду звернення декларанта або уповноваженої ним особи.

Попередні рішення про класифікацію виносяться митними органами стосовно товарів, які є об'єктом зовнішньоекономічного договору (контр­акту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), у тому числі стосовно комплектних об'єктів.

Попереднє рішення про класифікацію видається декларанту або упо­вноваженій ним особі, юридичній або фізичній особі та діє протягом трьох років з дня його прийняття, якщо факти та умови, на основі яких це рішен­ня було прийнято, залишатимуться незмінними.

Після закінчення строку дії попереднє рішення про класифікацію втра­чає чинність, що не перешкоджає декларанту або уповноваженій ним осо­бі, юридичній або фізичній особі звернутися з новим зверненням про при­йняття ПРК.

З метою одержання попереднього рішення про класифікацію декларант або уповноважена ним особа надсилає до митного органу письмове звер­нення про прийняття попереднього рішення про класифікацію товару від­повідно до УКТ ЗЕД (далі - звернення) щодо одного найменування (арти­кула) товару.

До звернення декларанта або уповноваженої ним особи додаються:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контр­акту);

- технічні умови, технологічні схеми виготовлення товару (за наяв­ності);

- фотографії, креслення товару (за наявності);

- дозволи й сертифікати уповноважених державних органів (за наяв­ності);

- специфікації, каталоги та паспортні дані про товар виробника (за на­явності);

- сертифікати походження товару, дозволи, маркувальні етикетки (за наявності);

- зразки товарів (за наявності).

Документи подаються у вигляді оригіналів або їх копій. Якщо оригінали документів складені мовою, відмінною від української або офіційної мови митних союзів, членом яких є Україна, то декларант чи уповноважена ним особа забезпечує їх переклад українською мовою.

Якщо звернення подається в інтересах декларанта або уповноваженої ним особи, то до звернення додається копія довіреності, оформленої від­повідно до вимог законодавства України.

У разі неподання декларантом або вповноваженою особою разом зі зверненням усіх необхідних документів та відомостей строк прийняття ПРК відраховується з дати подання декларантом або уповноваженою ним особою всіх документів, яких бракувало. При цьому декларанту або впо­вноваженій ним особі надається письмове або електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів у термін не пізніше 15 ка­лендарних днів з дня реєстрації звернення.

У разі ненадання декларантом чи вповноваженою ним особою необхід­них документів чи відомостей, або встановлення факту здійснення розгля­ду іншим митним органом звернення цього декларанта чи уповноваженої особи щодо ідентичного товару, митний орган відмовляє у розгляді звер­нення з обґрунтуванням причин, що стали підставою для відмови в при­йнятті ПРК, з поверненням проб і зразків товару (у разі їх подання).

Відмова в розгляді звернення не перешкоджає повторному зверненню декларанта або уповноваженої ним особи за умови усунення причин, що були підставою для відмови.

Якщо митним органом раніше було прийнято рішення стосовно товару, що є об'єктом зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, який використовується в міжнародній практиці замість дого­вору (контракту), декларанта або уповноваженої ним особи, й таке рішен­ня не змінено і не скасовано, а також, якщо факти та умови, на основі яких було прийнято рішення, залишаються незмінними, то ПРК не надається, крім випадків, коли розглядається надання ПРК на комплектні об'єкти.

Протягом наступного робочого дня після оформлення ПРК його елек­тронна копія, разом із наявними фото товару, вносяться посадовою осо­бою відділу митних платежів до Реєстру ПРК ЄАІС.

Інформація про прийняті митними органами ПРК, крім конфіденційної інформації, оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної спра­ви відповідно до вимог ст. 23 Кодексу.

Оригінал ПРК видається (направляється) декларанту або уповноваже­ній ним особі, копія залишається в митному органі, який його видав.

ПРК застосовується всіма митними органами під час митного оформ­лення. Відсутність ПРК не є підставою для відмови в митному оформленні, крім випадків, коли до митного оформлення надається КО.

Оригінал ПРК та його ксерокопія подаються декларантом або вповно­важеною ним особою до митного органу одночасно з документами для митного оформлення товару, відомості про який наведено в цьому ПРК.

Посадова особа митного органу після звірення ксерокопії ПРК з оригі­налом повертає оригінал декларанту або вповноваженій ним особі. Ксеро­копія ПРК залишається в митному органі.

Під час митного оформлення митні органи проводять ідентифікацію товару для встановлення відповідності його характеристик відомостям про товар, наведеним у ПРК.

У разі встановлення факту невідповідності товару відомостям, наведе­ним у ПРК, митний орган, який виявив невідповідність, надає інформацію про цей факт митному органу, який видав ПРК, після чого приймається рішення щодо митного оформлення пред'явленого товару відповідно до законодавства України.

У разі встановлення факту невідповідності товару відомостям, наведе­ним у ПРК, митний орган, який видав ПРК, відкликає таке ПРК у порядку, визначеному ст. 23 Кодексу.

Попереднє рішення про класифікацію оформлюється на бланку митно­го органу за формою, встановленою центральним органом виконавчої вла­ди, що забезпечує формування та реалізовує державну політику у сфері фі­нансів.

Частиною восьмою ст. 23 законодавцем передбачено відповідальність за негативні наслідки застосування попереднього рішення, прийнятого на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недо­стовірної та/або неповної інформації, що суттєво вплинуло на його харак­тер.

Так, якщо за результатами документальної перевірки встановлено факт недостовірності документів, недостовірності та/або ненадання підприєм­ством усієї наявної у нього інформації, що суттєво вплинуло на характер рішення, митний орган викладає зазначене в акті перевірки. У такому ви­падку окремо рішення не виноситься, а зазначається в акті перевірки.

За результатами перевірки нараховується грошове зобов'язання (з ура­хуванням штрафних санкцій).

Таким чином, запроваджені положення Кодексу щодо попередніх рі­шень з питань класифікації товарів дають можливість скоротити термін митного оформлення за рахунок наявності інформації про код товару до початку переміщення товарів через митний кордон. Надання попередніх рішень про класифікацію товарів зменшує ризики недостовірного або не­повного декларування товарів.

Порядок прийняття попередніх рішень митними органами ДМС Украї­ни відповідає міжнародним нормам з питань класифікації товарів, зокрема Рекомендаціям Всесвітньої митної організації та вимогам Митного кодек­су Європейського Союзу.