Пошук оптимальної виборчої системи України – простір для дискусій
Олексій Гарань, професор, науковий директор Школи політичної аналітики НаУКМА
Я із задоволенням буду виступати після Анатолія Ткачука, тому що, власне, хотів почати з трьох міфів.
І перший міф якраз, як на мене, полягав в тому, що населення України успішно переконали в тому, що, мовляв, мажоритарна система виборів є набагато кращою, ніж пропорційна. І опитування, якраз показують (я говорю зараз про вибори на загальнонаціональному рівні), що більшість населення України справді так вважає. Скажімо, виступаєш на Радіо “Ера-FМ” – все-таки аудиторія підготовлена, відбувається голосування в кінці передачі, і більшість слухачів говорить: «Давайте вертатися до мажоритарної системи виборів». Чому? Аргумент один: тоді депутат буде представляти ваші інтереси. Але при цьому, я думаю, ми не пояснюємо виборцям, що саме мажоритарна система виборів найбільше викривлює результати виборів, порівняно з пропорційною, і тому в Європі переважає пропорційна система, а не мажоритарна. Я думаю, до дискредитації пропорційної системи дуже багато доклали зусиль наші керівники за різний період, які намагалися дискредитувати партії і саме представництво від партій.
Міф другий: „Подивіться скільки в Україні партій, 150, 160. Ерунда полная”. Насправді ж, справа не в кількості партій. Ми розуміємо, що можна «намалювати» їх скільки завгодно. Справа в реальних партіях, які проходять до парламенту. А якраз динаміка виборів в Україні показує, що кількість партій зменшується, і ми виходимо на 4, 5, 6 партій, блоків, які і будуть представлені у парламенті. А це - плюс.
Міф третій. Ще одна цифра, якою жонглюють деякі наші керівники (причому як раніше, так і тепер - як ми щойно побачили) - відсоток населення України, яке перебуває в партіях. Остання цифра, яка пролунала, 2%. В мене є інші дані - 4-5%. Знову ж таки, критика партій на базі цієї цифри розрахована на тих, хто не знає, а скільки в партіях перебуває на Заході.
Виявиться, що цифра в 5%, наприклад - дуже висока цифра, тому коментуванням, яке применшує цей ефект, якраз намагаються применшити і роль партій, і структурування політичного спектра.Як рухатися далі? Можна скільки завгодно захищати мажоритарну систему, але все таки в українських умовах ми бачили, що на загальнонаціональному рівні вона не дуже спрацювала. Ми бачимо і позитиви запровадження пропорційної системи. Мінуси також очевидні, і також очевидно, в якому напрямку треба її вдосконалювати. Це регіональні, відкриті списки. Власне це те, що прописано в пропозиціях, які подав Інститут виборчого права. І навколо цього можна вести розмову. Адже регіональні списки, наприклад, застосовуються в Німеччині і в інших країнах. Я думаю, в такому напрямку має іти реформування на загальнонаціональному рівні.
Стосовно відмови від блоків. Тут виступав пристрасно Борис Беспалий, якого я дуже шаную і який казав, що підняття прохідних бар’єрів – це технології. Відмова від блоків, що пропонує Борис Беспалий, це теж технологія. Проблема просто полягає в тому, які технології ми застосовуємо. Дійсно, треба думати: або забороняти блокування принципово, «як клас», або підвищувати бар’єр для блоків.
Останнє, про що я хотів би сказати - це виборча система на місцевому рівні. Ми знову ж таки почули пристрасну критику пропорційної системи і її вади на місцевому рівні. Ці вади абсолютно зрозумілі всім неупередженим спостерігачам, але давайте згадаємо, як працювала попередня система, яка була суто мажоритарною, скільки мінусів тоді було, і хто потрапляв до рад. Обиралися люди, які могли просто скупити ці округи, особливо на місцевому рівні, які мали контроль за цими округами. Тобто мінуси теж очевидні. І, до речі цікаво, що в довідці, яку підготував пан Кравченко, який критикував пропорційну систему, якраз наводиться досвід Європи, і виявляється, що там, в багатьох країнах застосовується або пропорційна, або змішана виборча система саме на місцевому рівні.
Таким чином, на відміну від загальнонаціонального рівня, я думаю, на місцевому рівні набагато більше питань стосовно застосування пропорційної системи. Але вирішення питання також не є аж таким однозначним, тут дійсно можна дебатувати і шукати моделі, які будуть оптимальними. Можливо це змішана система, можливо на одних рівнях то буде мажоритарна, на інших - змішана. Тут дійсно є простір для дискусій.