<<
>>

Значна кількість проблем пов’язана не з виборчою системою, а з політичними практиками

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»

Спочатку хочу навести дані щодо ставлення до мажоритарної системи у зв’язку з цим, про що казав Олексій Гарань.

Насправді це ставлення не таке однозначне. На рівні парламентських виборів, за даними центру „Соціальний моніторинг”, лише третина опитаних виступає за мажоритарну систему. Тобто не абсолютна більшість, лише відносна. На рівні місцевих виборів – половина опитаних підтримує мажоритарну систему. Таким чином, відносна більшість респондентів підтримує мажоритарну систему щодо всіх рівнів виборів, але на рівні парламентських виборів це не однозначно домінуюча точка зору.

Щодо недоліків пропорційної виборчої системи, то про це багато казали сьогодні. Але я хочу відзначити наступне. По-перше, те, що лише частина недоліків пов’язана з самою виборчою системою. Значна кількість проблем пов’язана з політичними практиками, які застосовуються під час виборів. І про це треба пам’ятати, коли ми кажемо про удосконалення виборчої системи. Щодо вдосконалення. Цікавим виглядає варіант, який Юрій Богданович запропонував. Треба в ньому більш ретельно розібратися, але я б не відмовлявся повністю від загальнонаціональної частини списку. І ось чому. Тому що потрібна певна функціональна складова списку. Інша річ, що це вже залежить від того, як формується список. Ми тут якраз з Юрієм Івановичем Єхануровим згадували, до кого він звертається як до експертів в своїй фракції. Для ефективної роботи фракції дуже важливо мати сильних експертів по різних напрямах парламентської роботи. Я, коли голосую, також хочу знати, а хто в цій чи іншій політичній силі відповідає за зовнішньополітичні питання, за питання політики у сфері житлово-комунального господарства, за питання економічні, місцевого самоврядування і так далі. Тобто має бути певна функціональна складова у кожному партійному списку.

І ефективно забезпечити її можна за рахунок загальнонаціональної частини списку. В принципі кандидатів в депутати, які відповідають за окремі політичні напрями можна розподілити якось по округах регіональних, але тут вже можуть виникнути певні проблеми. Тому треба думати, як поєднати і регіональне представництво і функціональну складову при формуванні виборчих списків. Я вважаю, що, якщо все ж таки не забувати про функціональну складову в партійних списках, то треба особливу увагу якраз приділяти не стільки вдосконаленню законодавства, скільки політичним практикам формування виборчих списків і відбору кандидатів в депутати. І інститут «Праймеріс» треба застосовувати, і рейтингування депутатів по функціональних складових. Це можна зробити, але не так, щоб там була половина бізнесменів в цих списках. Коли формуються виборчі списки по партіях і блоках, треба більше уваги приділяти цьому питанню. Врешті решт самі політичні сили і несуть відповідальність за якість своїх виборчих списків.

З іншого боку, я цілком підтримую варіант обрання частини депутатів, а скоріше за все і більшості депутатів, по регіональних списках. І тут дійсно можна застосовувати або варіант, який Юрій Богданович запропонував, або інші варіанти. От до речі Ігор Коліушко також цікавий варіант запропонував. Я думаю, треба в першу чергу оцінити практичні питання застосування цих систем. Наприклад, якщо відкривати списки по виборчих округах, то цей виборчий список не має бути більше ніж 10 кандидатів в депутати, інакше буде важко обирати. До речі так чи інакше буде питання ускладнення і затягування процесу підрахунку голосів, про це також треба думати.

Щодо виборчих блоків. Раніше я не підтримував ідею скасування виборчих блоків як суб’єктів виборчого процесу, але останнім часом я приєднався до табору їх критиків, зокрема і тому, що їх скасування, до речі, дозволить нарешті покінчити, хоча б формально, з практикою іменних блоків. Тому що зараз, на жаль, у нас політичний процес відбувається не в ідеологічний спосіб, а за чинником іменним.

Повністю ми цю проблему не знімемо, тому що так чи інакше будуть голосувати в першу чергу за лідера. Але треба посилювати все ж таки ідеологічну складову в політичному виборі.

І по місцевих виборах. Я думаю, що головний критерій, з якого треба виходити, і який зараз, на жаль, не отримав відображення в виборчій системі, це забезпечення представництва інтересів територіальних громад. В першу чергу на рівні районних рад. І тут іншого виходу немає: або класична мажоритарна система одномандатних округів, або у вигляді багатомандатних округів. Інша річ, в містах можна застосовувати або змішану систему, або ту систему, яку запропонував Юрій Богданович. З обласними радами трохи складніша ситуація. Я не виключаю, наприклад, і такого варіанту, знов таки для того щоб зберегти представництво територіальних інтересів, як ступінчата система представництва: коли районні і міські ради міст обласного призначення делегують своїх представників в обласну раду. Або знов таки застосувати систему, яку запропонував Ключковський.

І все ж таки найскладніша проблема - це зміна політичних практик в процесі висування кандидатів та їх відбору. Тут багато залежить від нас, від представників громадськості. Я думаю, що ми несемо певну відповідальність за те, що не контролювали і, скажемо так, мало критикували процеси формування виборчих списків. Хоча ми бачили проблеми і в БЮТ, і в «Нашій Україні», я не кажу вже про Партію регіонів, але наш голос не почули.

І нарешті останнє питання, яке я вже задавав, щодо суб’єкту змін до виборчого законодавства. Чесно кажучи у мене з цього приводу є певні сумніви. Я дуже радий, що бере на себе таку ініціативу профільний парламентський комітет, припускаю, що цю ініціативу можуть підтримати представники «Нашої України», можливо деякі інші фракції, але остаточне вирішення цієї проблеми буде залежати від позиції Партії регіонів і блоку Юлії Тимошенко. У мене є серйозні сумніви, чи вони підтримають цю ідею. Регіонами, в принципі, можливо і підтримають, хоча я не дуже впевнений в цьому. Щодо БЮТ, таких сумнівів ще більше. Враховуючи нинішню ситуацію з об’єднаною опозицією, я думаю, що «Нашій Україні» треба вже зараз ставити питання про позицію БЮТ щодо змін до виборчого законодавства.

<< | >>
Источник: Шляхи оптимізації виборчої системи для парламентських та місцевих виборів в Україні: доповіді, виступи. Матеріали круглого столу. – К.,2007. – 158 с.. 2007

Еще по теме Значна кількість проблем пов’язана не з виборчою системою, а з політичними практиками:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -