2.1. Поняття виборчого процесу по виборах Президента України та його основні суб\'єкти.
Вибори як форма безпосередньої демократії за своєю суттю є досить багатогранним явищем. Одним з головних елементів цього явища є форма його реалізації, яку правова наука називає виборчим процесом.
Виборче право та виборчий процес тісно пов\'язані з політичною сферою функціонування держави і суспільства. Якщо виборче право предметно регламентує певні аспекти суспільно-політичної діяльності, які стосуються набуття та передачі владних повноважень виборним представникам, то виборчий процес як форма реалізації суб\'\'єктивного політичного права відображає технологію участі народу в здійсненні влади.
У виборчому процесі, як ні в жодній іншій сфері суспільно-політичної діяльності і відносин, суттєвим компонентом є довір\'я основного суб\'єкта виборів - виборців - до державних і громадських інститутів, виборчим комісіям, що забезпечують організацію і проведення виборів. Громадянське довір\'я, що є невід\'ємним елементом правової культури громадян і суспільства, визначає зміст сучасного виборчого процесу як політичного механізму поновлення представницьких та виборних інститутів публічної влади.
Нове в сучасному виборчому процесі та виборчому праві міститься не тільки в змісті матеріальних, процедурних та процесуальних норм і юридичних інститутів, але й розумінні політико-правовової природи виборчого процесу як способу забезпечення реалізації і захисту активного і пасивного виборчого права грамадян України.
Виборчий процес в цьому сенсі - це не тільки і не стільки переважно адміністративний технологічий процес, скільки публічний конкурентний політичний процес, в рамках якого розгортається політична правосуб\'єктність громадян-виборців і через їх волевиявлення відновлюється і легітимізується діяльність виборних інститутів влади.
Термін "виборчий процес" не є синонімом для визначення становлення або формування нової самостійної галузі права або підгалузі процесуального законодавства.
Процесуальна (через систему судів загальної юрисдикції) і процедурна (через систему виборчих комісій) форми реалізації і захисту виборчих прав громадян відображають різні аспекти виборчого процесу в цілому. Через процедурну форму здійснення діяльності виборчих комісій і здійснюється основний обсяг виборчих дій, які складають зміст виборчої кампанії, тоді як через процесуальну форму здійснюється діяльність судів з питань захисту виборчих прав громадян та, ширше,- основ конституційного ладу.Виборчий процес як політико-правова категорія і одночасно категорія виборчого законодавства і практики його застосування, у тому числі судової, використовується в широкому та вузькому значенні та його конкретне використання визначається часовими рамками його структурного розкриття у вигляді послідовності стадій виборчого процесу. В широкому значенні термін "виборчий процес" поглинає зміст терміну "виборча кампанія" як періоду з дня прийняття рішення про початок виборів до дня офіційного опублікування результатів виборів. У вузькому значенні "виборчий процес" як формалізовне явище включає в себе встановлену сукупність стадій, які забезпечують їх цілісність та легітимність результатів виборів, а стадії, у свою чергу, включають в себе сукупність конкретних виборчих процедур та виборчих дій.
Поняття "виборчий процес", включаючи в себе поняття "виборча кампанія", не зводиться до нього, оскільки охоплює ряд стадій, дій та процедур за формально часовими рамками останньої.
Демократичний виборчий процес - це частина політичного процесу та режиму, який встановлений в країні, і безпосередньо пов\'язаний з загальними умовами розвитку інститутів демократії, що утворюють соціально-політичну та соціально-культурну інфраструктуру реалізації виборчих прав громадян. Крім того, до початку конкретної виборчої кампанії необхідно здійснити низку важливих дій та процедур, дякуючи яким виборчий процес є не тільки юридичною технікою організації голосування, але й інститутом, який забезпечує політичну стабільність та демократичність і легальність влади.
Російські та українські вчені ведучи паралельно дослідження у галузі виборчого права, дійшли думки, що вибори потрібно розглядати насамперед через виборчий процес. Так російський вчений д.ю.н., професор Ю.А. Вєдєнєєв слушно зауважив, що в сучасних умовах в демократично організованих державах вибори - це інститут і процес прийняття політико-правових рішень, суб\'єктом якого є суспільство в особі його дієздатних громадян, а об\'єктом - політико-державна влада /148/1).
Аналогічне розуміння виборів було сприйняте також законодавцем, зокрема, термін "виборчий процес" вживається в базових законах Росії і України.
Особливо важливим моментом у сучасних умовах, коли вибори набули характеру дійсно політичної боротьби за владу, є утвердження положення про те, що вибори - це юридичний процес, такий самий, як і кримінальний чи цивільний, що безумовно забезпечуватиме шанобливе ставлення до закону з боку тих, хто проводить вибори, і тих, хто бере в них участь, як це спостерігається в класичному правосудді.
Види виборчого процесу, як відомо, визначаються за предметною ознакою, коли за основу класифікації взято певні галузі матеріального права: кримінальний, цивільний, адміністративний процес тощо. Насправді ж підстав для класифікації різновидів юридичного процесу існує більше. За функціональною ознакою можна виділити чотири основні види процесів: установчий, правотворчий, правозастосовний, контрольний/170/1). Насамперед вони розрізняються за змістом і функціями, характером спонукальних обставин, юридичних фактів, специфіки юридичних результатів, суб\'єктів.
Слід зазначити, що наука в основному схожим чином підходить до визначення поняття "виборчого процесу". Зокрема, Ю.А. Вєдєнєєв вважає, що виборчий процес – це технологічна інфраструктура і форма реалізації конституційних принципів організації періодичних вільних виборів і забезпечення виборчих прав людини і громадянина в рамках передбаченої законом послідовності здійснення комплексу виборчих дій і виборчих процедур./89/2)
Що стосується вітчизняної науки, то, як зазначає український вчений Ставнійчук М.І.: “виборчий процес – це врегульована законом специфічна діяльність уповноважених органів і громадян, спрямована на формування якісного і кількісного складу органів державної влади та органів місцевого самоврядування”./161/1)
Будучи нормативно врегульованою, ця діяльність відповідно впорядкована через систему спонукальних обставин (як певних юридичних обставин, що потребують певних юридичних дій) і юридичних фактів (як юридичних дій, що забезпечують початок відповідних процедур, які закріплюються в нормах матеріального і процесуального виборчого права).
Повністю погоджуючись з таким визначенням поняття виборчого процесу взагалі, вважаємо, що специфікою виборчого процесу під час виборів Президента України є те, що діяльність уповноважених органів і громадян спрямована не на формування якісного і кількісного складу органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а на заміщення посади глави нашої держави.
Виходячи з наведеного, на нашу думку, можна констатувати, що по суті вчені під змістом визначень поняття "виборчий процес" розуміють шлях реалізації самих виборів, тобто їх організації і проведення. Тому, найточніше визначення поняття "виборчого процесу" дає Юридична енциклопедія України, згідно з якою "виборчий процес - це один з елементів виборчої системи, що забезпечує організацію проведення виборів у встановленому порядку"./189/2)
Таким чином, можна дати визначення поняття виборчого процесу по виборах Президента України як порядок організації і проведення виборів Президента України.
Суб\'єктами виборчого процесу по виборах Президента України є:
1) народ або громадяни України, які мають право голосу;
2) виборчі комісії, утворені відповідно до Закону України "Про вибори Президента України" та Закону України "Про Центральну виборчу комісію";
3) кандидати у Президенти України, зареєстровані у порядку, встановленому Законом України "Про вибори Президента України";
4) політичні партії, виборчі блоки партій, які висунули кандидатів у Президенти України;
5) органи державної влади та органи місцевого самоврядування у випадках, передбачених Законом України "Про вибори Президента України";
6) офіційні спостерігачі від політичних партій, виборчих блоків партій, які висунули кандидатів у Президенти України, кандидатів у Президенти України, зареєстрованих від зборів виборців та від іноземних держав і міжнародних організацій.
Виборчий процес - явище складне і являє собою сукупність процедур із певною етапністю.
Тобто, по суті, можна простежити процесуальні форми проведення виборів Президента України - стадії (етапи) виборчого процесу. Іншими словами, можна говорити про те, що виборчий процес по виборах Президента України – це сукупність стадій (етапів), що складаються з певних виборчих дій та процедур.На наш думку, стадії (етапи) виборів Президента України можна визначити як встановлені виборчим Законом етапи організації і проведення виборів, під час яких здійснюються конкретні виборчі дії, які спрямовані на забезпечення реалізації конституційних виборчих прав громадян України під час виборів Президента України. Саме належне та своєчасне здійснення необхідних стадій і процедур виборів забезпечують конституційно-правову легітимність процесу заміщення посади глави держави в Україні.
Вибори Президента України, мають такі основні стадії (етапи): 1) проголошення та призначення виборів; 2) утворення виборчих комісій; 3) утворення виборчих округів та виборчих дільниць; 4) реєстрація виборців; 5) висунення претендентів на кандидатів у Президенти України; 6) передвиборна агітація; 7) голосування; 8) встановлення підсумків голосування, результатів виборів і їх опублікування. Крім того, є кілька факультативних стадій виборів Президента України – проведення повторного голосування та повторних виборів.
Еще по теме 2.1. Поняття виборчого процесу по виборах Президента України та його основні суб'єкти.:
- 2.2. Основні стадії (етапи) виборчого процесу по виборах Президента України
- Вибори Президента України як форма безпосередньої демократії та інститут виборчого права України
- Зміст теми. Загальна характеристика міжнародних валютно-кредитних установ. Сутність міжнародного кредиту. Об’єкти та суб’єкти міжнародного кредиту. Міжнародний валютний фонд, його капітал і основні напрями діяльності. Проце
- Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України. (8 червня 1995 р.)
- 78. Коли ухвалено закон України «Про національний банк України? Охарактеризуйте його основні положення.
- Процес застосування норм права, його основні стадії.
- 1.1 Визначення поняття спеціального суб’єкта злочину у кримінальному праві України
- 9.2.Поняття кредитного механізму та основні етапи процесу банківського кредитування
- § 1. Поняття ринку та його основні елементи
- 1. Поняття житлового фонду України, його призначення та види.
- Суб\'єкти лізингу
- Звернення до Верховної Ради України Асоціації сільських, селищних та міських рад України щодо необхідності вдосконалення законодавства про місцеві вибори та повернення до мажоритарної виборчої системи
- Суб\'єкти
- § 3. СУБ'ЄКТИ ПРАВОВІДНОСИН
- БДІПЛ готовий до діалогу щодо кодифікації виборчого законодавства України
- Тема 2. СУБ’ЄКТИ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ
- Об’єкти, предмети та суб’єкти систематизації.
- Тема 3 Суб\'єкти цивільного права
- ВИСНОВОК щодо Закону «Про вибори народних депутатів України»
- 2.Господарські товариства як суб\'єкти підприємницької діяльності.