Процес застосування норм права, його основні стадії.
Процес застосування норм права являє собою систему послідовних дій, однорідні групи яких поєднуються у стадії правозастосування. B юридичній літературі в дослідженнях різних авторів визначається різна кількість стадій процесу застосування норм права.
Узагальнюючи ці точки зору, можна виділити такі стадії правозастосування.Перша стадія - це встановлення та аналіз фактичних обставин справи чи ситуації, що потребує врегулювання. Ha цій стадії застосування норм права необхідно установити, які дії, подія відбулися і чи мають вони юридичне значення. Метою цієї стадії є встановлення об’єктивної істини, і по суті, ця стадія являє собою процесуальнудіяльність, що знаходить вираження у зборі, перевірці й оцінці відповідних доказів у справі та їх джерел.
Друга стадія застосування норм права зводиться до вибору певної норми права, що має врегулювати цю справу, встановити автентичність тексту норми права (юридична кваліфікація). Ha цій стадії встановлюється, на підставі якої норми права буде розглядатися справа.
Юридична (правова) кваліфікація - це встановлення тотожності ознак конкретних обставин справи тим ознакам, що зафіксовані в нормі права.
При виборі норми права, що передбачає обставини, які варто врегулювати, потрібно встановити її автентичність: упевнитися, що текст використовуваної норми не був змінений у встановленому порядку, чи діє вона на даний момент. Для цього потрібно користуватися офіційно виданими текстами. Кожну обрану для застосування норму права досліджують у таких напрямах: чи діяла норма права на момент, коли відбувалися досліджувані події; чи діє вона на момент розгляду конкретної справи; чи діє вона на території, де розглядається справа; чи поширюється її дія на суб’єктів, пов’язаних з цією справою; чи є текст норми, що застосовується, автентичним до її офіційно встановленого змісту.
Ha стадії юридичної кваліфікації іноді виникає необхідність у роз’ясненні дійсного змісту норми права, тлумачення норм права.
Під тлумаченням норм права розуміється певний розумовий процес, спрямований на з’ясування змісту норм права та роз’яснення всім зацікавленим суб’єктам.Наступна стадія - прийняття рішення зі справи. Ця стадія включає: оцінку зібраних доказів, встановлення на їх основі дійсної картини того, що відбулось насправді; кінцеву юридичну кваліфікацію ситуації або спору; визначення юридичних приписів; видання акта застосування права, в якому закріплено результат вирішення юридичної справи, певні юридичні наслідки для конкретних осіб. Прийняте рішення знаходить своє відображення в акті застосування права.
Акт правозастосування — це індивідуальний правовий акт компетентних органів, виданий на основі юридичних фактів та норм права, який визначає права, обов’язки або міру юридичної відповідальності для конкретних осіб з конкретної юридичної справи326.
Відмінність акта правозастосування від нормативно-правового акта в тому, що акт правозастосування суворо індивідуалізований, адресований конкретним особам, а нормативно-правові акти мають загальний характер. їм властива функція індивідуального регулювання, спрямована до конкретного суб’єкта або суб’єктів.
Нормативно-правові акти розраховані на багаторазове використання, а правозастосовні - одноразової чинності. Ha відміну від нормативно- правових актів, акти правозастосування, виступаючи юридичними фактами, безпосередньо тягнуть за собою юридичні наслідки.
Остання стадія правозастосування - це доведення змісту прийнятого рішення до відома зацікавлених державних органів, посадових осіб, інших осіб та настання фактичних обставин, завдяки чому норма права впроваджується в життя.
21.6.