Об’єкти, предмети та суб’єкти систематизації.
Практично всі вчені, які досліджують дану проблему, ведуть мову про систематизацію нормативно-правових актів, але цим систематизація не обмежується. Систематизуються не тільки нормативні, а й правозастосовні, а також інтерпретаційні акти (наприклад, акти судів вищих інстанцій,
з“ Кашанина T.
В. Юридическая техника. - С. 334.а також акти Генерального прокурора України, що видаються в основному у вигляді збірників).
Цей перелік можна доповнити правореалізаційними документами, їх систематизація не має публічного характеру, а виробляється всередині організацій, які мають справу з індивідуальними актами, пов’язаними з їх діяльністю. Так, на кожному підприємстві ведуться зброшуровані підшивки наказів з особового складу, у відділах з питань договорів систематизуються укладені організацією договори. Одним словом, систематизаторська робота проводиться щодо практично всіх юридичнихдокументів, а це є запорукою ефективної роботи організації.
Предмети систематизації.
Об’єктами систематизації виступають як система законодавства в цілому, так і окремі частини. Безпосередніми предметами систематизації є окремі розділи (частини, пункти) нормативно-правових актів, де містяться конкретні нормативно-правові, інтерпретаційні, правозастосовні приписи, які мають групуватися[170]. Правда, систематизації підлягають не тільки нормативно- правові акти, а й юридичні норми. Поглиблений підхід все ж дозволяє розмежувати поняття «об’єкт» і «предмет» систематизації, особливо це видно при консолідації[171].
Суб’єкти систематизації.
Суб’єкти систематизації можна розділити на наступні дві групи:
1) приватні особи (громадяни, організації), які здійснюють право- систематизаторську роботу з власної ініціативи. Її результатом зазвичай є видання збірок. Таку систематизацію ще називають неофіційною. Цими збірками можна і потрібно користуватися, але посилатися на них при вирішенні юридичних справ не можна;
2) компетентні органи. їх компетенція на проведення систематизації (яку ще називають офіційною) встановлюється нормативно-правовим (нормативним або індивідуальним) актом. Такими органами є, наприклад, Верховна Рада, Верховний Суд, Вищий Господарський Суд, Конституційний Суд та ін.[172]
Практика останнього десятиліття показує, що частка і значення офіційної систематизації неухильно знижуються. Роботу з систематизації (за винятком кодифікації) практично всіх видів правових документів беруть на себе приватні
особи. Це пов’язано з поширенням комп’ютерних технологій, розвитком приватної видавничої справи та іншими причинами. Приватні особи діють більш оперативно й пропонують дуже зручні форми систематизації.
19.3.