Загальні етапи проведення систематизації.
Етапи проведення систематизації можна окреслити лише в узагальненому вигляді, оскільки вони трансформуються в залежності від того, який вид систематизації проводиться. Непорушним принципом є послідовність їх виконання.
Загальні етапи проведення систематизації:
1) складання плану систематизації;
2) складання переліку нормативно-правових актів, які необхідно систематизувати;
3) збір цих нормативно-правових актів;
4) вилучення застарілих нормативно-правових актів;
5) внесення в нормативно-правові акти змін і доповнень;
6) аналіз нормативно-правових актів;
7) ревізія нормативно-правових актів;
8) вибір критеріїв систематизації;
9) розміщення матеріалу в рубриках3"6.
Кінцевим результатом проведеної роботи є збалансована і гармонійна система нормативно-правових актів.
19.4. Причини та значення систематизації.
Причини систематизації.
Безліч об’єктивних і суб’єктивних причин роблять систематизацію вкрай необхідною.
До об’єктивних причин систематизації належать:
1) нестабільність у державі, наслідком якої є постійна зміна законодавства;
2) численність суб’єктів правотворчості (звідси виникають колізії між нормативно-правовими актами, які ними видаються);
3) наявність прогалин у нормативно-правових актах та необхідність їх усунення;
4) накопичення великої кількості нормативно-правових актів у процесі перетворень, що відбуваються в державі;
5) формування нових галузей законодавства; [173]
6) забезпечення зручності користування нормативно-правовими актами.
Суб’єктивні причини систематизації:
1) суперечність нормативно-правових актів різних рівнів і суперечливість положень всередині одного нормативно-правового акта;
2) декларативність нормативно-правових актів і неможливість ними користуватися;
3) недосконалість нормативно-правових актів, а тому їхня низька ефективність;
4) «засміченість» нормативного масиву дублюючими приписами;
5) диспропорція у співвідношенні законів та підзаконних актів.
Значення систематизації.
Систематизація нормативно-правових актів - практична юридична робота. Її проведення з великою часткою ймовірності може привести до успіху, ніж, припустимо, створення нового закону, який ще невідомо як покаже себе на практиці. Розглянемо деякі вигоди від проведення систематизаторської роботи:
1) щоб мати можливість використовувати юридичні норми, самі юристи і всі громадяни, яким належитьдотримуватися законів, повинні мати більш- менш точне і широке розуміння права. Перші - з професійної необхідності, другі - в основному для того, щоб захистити свої права та інтереси, а також знати свої обов’язки, щоб уникнути неприємностей. Необхідність поширення відомостей про право та поглибленого, спеціалізованого знання законів викликає потребу в систематизації (наприклад, у вигляді збірників);
2) будучи доповненням до заходів гласності щодо законів і підзаконних актів, систематизація в різних своїх видах являє собою матеріальну і публічну опору доктрини права; також вона важлива для навчання студентів;
3) основною характерною рисою юридичної документації, особливо в наш час, є її безмежність. Кількість і непостійність законів, різноманітність їх об’єктів, дроблення адміністративних регламентів, збільшення числа особливих законів - все це робить точне знання права скрутним навіть для фахівців. Потрібна дуже серйозна робота з класифікації юридичної документації із тим, щоб класифікація по можливості стала легкодоступною та зручною у зверненні;
4) систематизація важлива і для подальшого розвитку права. Аналіз і обробка діючих нормативно-правових актів групують правові\'приписи за певною схемою, створення єдиної системи нормативно-правових актів є необхідними умовами ефективності правотворчої діяльності[174].
19.5.