Вплив виборчої системи на трансформацію голосів у мандати
Приклад 1
Ось результати гіпотетичних виборів (25 тисяч голосів відданих за дві партії), які відбувалися згідно з різними виборчими правилами: системи відносної більшості з п’ятьма одномандатними округами та пропорційною системою партійних списків (з використанням методу найбільшого залишку згідно з Квотою Хера у підрахунку кількості мандатів) та одним великим округом.
Виборчі округи | Отримані мандати | ||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | Разом | % | Мажор. система | Пропор. система | |
Партія А | 3000 | 2600 | 2551 | 2551 | 100 | 10,802 | 43 | 4 | 2 |
Партія Б | 2000 | 2400 | 2449 | 2449 | 4900 | 14,198 | 57 | 1 | 3 |
Разом | 5000 | 5000 | 5000 | 5000 | 5000 | 25,000 | 100 | 5 | 5 |
Мажор. система – мажоритарна система відносної більшості.
Пропор. система - пропорційна системою партійних списків.
Партія А отримала значно менше голосів, ніж партія Б (43 % на противагу 57%), але за мажоритарною системою вона отримує 4 з 5 наявних мандатів. Натомість згідно з пропорційною системою, Партія Б отримує три мандати на противагу двох за Партію А. Цей приклад може здатися екстремальним, але подібні результати стаються досить регулярно на виборах за мажоритарною системою.
Приклад 2
У другому прикладі дві гіпотетичні виборчі системи лишаються аналогічними, але тепер вже 5 партій змагаються на виборах і розподіл мандатів змінюється.
Виборчі округи | Отримані мандати | ||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | Разом | % | Мажор. система | Пропор. система | |
Партія А | 2000 | 2000 | 2000 | 200 | 50 | 6250 | 25 | 3 | 1 |
Партія Б | 500 | 500 | 500 | 3750 | 500 | 5750 | 23 | 1 | 1 |
Партія В | 500 | 250 | 750 | 1000 | 3000 | 5500 | 22 | 1 | 1 |
Партія Г | 1000 | 500 | 1700 | 25 | 1025 | 4250 | 17 | 0 | 1 |
Партія Д | 1000 | 1750 | 50 | 25 | 425 | 3250 | 13 | 0 | 1 |
Разом | 5000 | 5000 | 5000 | 5000 | 5000 | 25,000 | 100 | 5 | 5 |
За пропорційною системою кожна партія отримує один мандат, не зважаючи на факт, що партія А отримує майже вдвічі більше голосів, як партія Д. За мажоритарною системою найбільша партія (А) отримала б більшість з п’яти мандатів, а дві наступні партії (Б і В) отримали б одному мандату кожна. Таким чином, вибір виборчої системи має кардинальний вплив на структуру законодавчого органу і, натомість, на уряд у парламентській системі.
Приклад 3
У третьому прикладі знову змагаються дві партії, але тепер є 50,000 голосів і десять мандатів. Двома виборчими системами є системами є паралельна[4] (5 мандатів за пропорційною і п’ять за мажоритарною системою) та змішано-пропорційна[5] (5 мандатів за пропорційною і п’ять за мажоритарною системою). Пропорційні системи використовують метод найбільшого залишку з Квотою Хера для розподілу мандатів.
Виборчі округи | Отримані мандати | |||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | Нац. округ 5 манд. | Разом | % | Парал. | Зміш.-проп. | |
Партія А | 2600 | 2600 | 2600 | 2600 | 3100 | 13,500 | 27,000 | 54 | 8 (маж.-5, проп.-3) | 5 (маж.5) |
Партія Б | 2400 | 2400 | 2400 | 2400 | 1900 | 11,500 | 23,000 | 46 | 2 (маж.-0, проп.-2) | 5 (маж.-0 і проп.-5) |
Разом | 5000 | 5000 | 5000 | 5000 | 5000 | 25,000 | 50,000 | 100 | 10 | 10 |
Згідно з паралельною системою Партія А виграла вісім мандатів і партія Б отримала інші два. Всі п’ять мандатів за мажоритарною системою та три з п’яти пропорційних йдуть для Партії А, яка відповідно виграє 80% місць, маючи 54% голосів. За змішано-пропорційною системою, де пропорційний елемент компенсує за диспропорційність мажоритарної системи, аналогічний розподіл голосів дає обом партіям по п’ять мандатів. У цьому прикладі за змішано-пропорційною системою партія А виграє всі п’ять мажоритарних місць і відповідно всі п’ять з пропорційних місць віддаються партії Б.
Результат змішано-пропорційної системи є значно пропорційнішим - розподіл місць 50:50 з 54:46 відсотків розподілом голосів порівняно з результатом виборів за паралельною системою. Це чітко показує різницю між пропорційним елементом, який просто існує паралельно до мажоритарної системи з одного боку та справді компенсацією за його диспропорційність з іншого.