Стаття 5. Державна політика у сфері державної митної справи
1. Державна політика у сфері державної митної справи - це система цілей, принципів, функцій, напрямів, засобів і механізмів діяльності держави, спрямованих на забезпечення національних митних інтересів та безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі та захист внутрішнього ринку, розвиток національної економіки та її інтеграцію до світової економіки, наповнення державного бюджету, які реалізуються через:
1) механізми тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
2) участь у митних союзах, зонах вільної торгівлі та міжнародних договорах (конвенціях) з митних питань;
3) встановлення порядку переміщення товарів через митний кордон України та здійснення їх митного контролю;
4) законодавство України з питань державної митної справи.
Коментована стаття є своєрідною новелою митного законодавства, оскільки Митний кодекс України не містив чіткого визначення державної політики у сфері державної митної справи й не наводив переліку елементів, через які така політика могла б реалізовуватися. Однак зазначена стаття не знімає наявних розбіжностей, серед науковців у тлумаченні феномену митної політики або ж державної політики у сфері митної справи.
Провідні українські вчені в галузі управління зовнішньоекономічною діяльністю, розглядаючи засоби зовнішньоторговельної політики на національному рівні, наголошують на тому, що поряд із прямими обмеженнями ввезення товарів у вигляді мита і кількісних обмежень розвинуті країни широко використовують цілу систему непрямого протекціонізму. Вона охоплює різноманітні митні формальності, санітарно-ветеринарні норми, систему внутрішніх податків і зборів, адміністративні правила, що стосуються використання іноземних товарів, та низку інших положень, які прямо не перешкоджають імпорту, але, по суті, створюють приховані перешкоди для ввезення іноземних товарів. Поширеними формами непрямого протекціонізму є внутрішні податки й акцизні збори[1].
Крім того, якщо митна справа є складовою зовнішньоекономічної діяльності держави, то її політика у цій сфері має бути частиною зовнішньоекономічної політики.
Державна політика у сфері митної справи та її практична реалізація спираються насамперед на діяльність митних органів. Митна служба є важливою, але не виключною інституційною передумовою реалізації цього виду державної політики[2].
Основною економічною функцією держави є захист її економічних інтересів та економічної безпеки. З огляду на ці дві потреби, формується економічна політика держави, яка включає внутрішню та зовнішню складові. Основою внутрішньої економічної політики є податкова політика, а зовнішньоекономічної - державна політика у сфері державної митної справи, яка реалізується через протекціонізм чи лібералізацію зовнішньої торгівлі. Можна виокремити дві форми реалізації економічної політики: правову та організаційну. Правовою формою є митне право та митне законодавство, а організаційною - система управління митною справою. Обидві форми стають організаційно-правовою основою діяльності митної служби.
Узагальнення та конкретизація змісту і взаємозв'язку понять митного права, норм митного права та митного законодавства дають змогу вважати, що саме ці поняття і становлять систему нормативно-правових форм реалізації державної політики у сфері митної справи.
Державна політика у сфері митної справи спрямована на досягнення як економічних, так і політичних цілей, що визначаються державним устроєм, чинною законодавчою базою та соціально-економічним напрямом розвитку суспільства. Як орган, створений державою, митна служба має бути надійним регулятором зовнішньоторговельної діяльності та гарантом дотримання митного законодавства, реалізовуючи державну політику шляхом:
1) запровадження механізмів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
2) участі в митних союзах, зонах вільної торгівлі та міжнародних договорах (конвенціях) з митних питань;
3) встановлення порядку переміщення товарів через митний кордон України та здійснення їх митного контролю;
4) подальшого розвитку законодавства України з питань державної митної справи.
Еще по теме Стаття 5. Державна політика у сфері державної митної справи:
- Державна політика у сфері державної митної справи
- Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи
- Стаття 564. Міжнародна діяльність центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи
- Стаття 545. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи
- Стаття 559. Взаємодія митних органів з Національним банком України, Рахунковою палатою, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, органами виконавчої влади із забезпечення реалізації єдиної державної податкової політики, державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у сфері фінансового контролю
- Стаття 576. Науково-дослідна діяльність у сфері державної митної справи
- Стаття 575. Система професійної освіти у сфері державної митної справи
- Стаття 578. Фінансування професійної освіти та науково-дослідної діяльності у сфері державної митної справи
- Правові акти у галузі державної митної справи.
- Стаття 21. Консультування з питань державної митної справи
- 2. Моделі державної політики у сфері підтримки інновацій.
- Стаття 8. Принципи здійснення державної митної справи
- Стаття 563. Участь України у міжнародному співробітництві з питань державної митної справи
- Фіскальні органи України як суб'єкти здійснення державної митної справи
- Стаття 1. Законодавство України з питань державної митної справи
- Стаття 20. Інформація щодо законодавства України з питань державної митної справи
- Загальні засади реалізації державної політики у сфері страхування
- Стаття 2. Особливості набрання чинності законами України та іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи
- Інформування з питань державної митної справи.