Стаття 563. Участь України у міжнародному співробітництві з питань державної митної справи

1. Участь України у міжнародному співробітництві з питань державної митної спра­ви є складовою частиною її зовнішньополітичної діяльності.

У Конституції України вказано: “Зовнішньополітична діяльність Украї­ни спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами між­народного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права”.

З урахуванням того, що міжнародна співпраця з питань державної мит­ної справи є одним із різновидів міжнародного співробітництва, можна за­пропонувати таке його визначення: міжнародне співробітництво з питань державної митної справи - один із видів спільної діяльності держав, спря­мованої на узгодження їх інтересів і досягнення спільних цілей у вирішенні митних питань на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародно­го права.

Участь будь-якої держави у міжнародному співробітництві з питань державної митної справи повинна ґрунтуватися на спільності державних інтересів та відбуватися на основі загальновизнаних принципів і норм між­народного права: мирного співіснування держав, суверенної рівності дер­жав, незастосування сили або погрози силою в міжнародних відносинах, непорушності державних кордонів, територіальної цілісності держав, мир­ного врегулювання міжнародних спорів, невтручання у внутрішні справи інших країн, поваги до прав людини та основних свобод, рівноправності й права народів розпоряджатися своєю долею, співробітництва держав та сумлінного виконання міжнародних зобов'язань.

Україна як суверенна й незалежна, демократична, соціальна, правова держава отримала можливість брати участь у міжнародному співробітни­цтві з питань державної митної справи після схвалення 1 грудня 1991 р. всенародним референдумом прийнятого 24 серпня 1991 р. Акта проголо­шення незалежності України. У зв'язку з цим наша країна набула права вступати в будь-які міжнародно-правові відносини: укладати міжнародні договори, брати участь у діяльності міжнародних органів (міжнародні кон­ференції, міжнародні організації, міжнародні комісії та комітети) тощо.

Першим документом, згідно з яким була встановлена компетенція мит­них органів щодо міжнародного співробітництва, став Закон України “Про митну справу в Україні” від 25.06.1991 У п. и) ст. 6 Закону в редакції від 28.01.1994 зазначалося, що законодавством України встановлюється ком­петенція митних органів України щодо співробітництва з митними та ін­шими органами зарубіжних країн, а також із міжнародними організаціями з питань митної справи. Також Закон вміщував ст. 11 “Міжнародні догово­ри України”, де зазначалося, що Україна дотримується зобов'язань, які ви­пливають з її міжнародних договорів. Якщо міжнародним договором Укра­їни встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в цьому Законі та інших законодавчих актах України про митну справу, то застосовуються правила міжнародного договору.

Нині сформувалася розгорнута нормативно-правова база, яка надає право митним органам України встановлювати та підтримувати міжнарод­ні зв'язки в галузі державної митної справи як із митними органами зару­біжних країн, так і з міжнародними організаціями, що їхня статутна діяль­ність передбачає можливість співробітництва з митних питань.

Розглядаючи національно-правові засади міжнародного співробіт­ництва з питань державної митної справи, особливу увагу слід звернути на норми, закріплені Конституцією України, Законом України “Про між­народні договори України” від 29.06.2004, Митним кодексом України від 13.03.2012, Положенням про Державну митну службу України, затвердже­ним Указом Президента України від 12.05.2011 № 582/2011, Указом Прези­дента України “Про заходи щодо вдосконалення координації діяльності ор­ганів виконавчої влади у сфері зовнішніх зносин” від 18.09.1996 № 841/96, постановами Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про порядок проведення робочих зустрічей керівника митниці та його за­ступників з представниками митного органу суміжної іноземної держави” від 17.12.2003 № 1956, “Про затвердження Положення про порядок укла­дення, виконання та денонсації міжнародних договорів України міжвідом­чого характеру” від 17.06.1994 № 422 тощо.

Варто зробити акцент на аналізі змісту дво- та багатосторонніх міжна­родних договорів України з питань державної митної справи.

На двосторонньому рівні Україна має досить широку договірно-право­ву базу (понад 150 договорів), яку утворює низка міждержавних, міжуря­дових та міжвідомчих угод, протоколів і меморандумів з питань державної митної справи (наприклад, Угода між Кабінетом Міністрів України і Уря­дом Республіки Австрія про адміністративну допомогу та співробітництво в митних справах 2000 р., Угода між Кабінетом Міністрів України і Уря­дом Республіки Словенія про взаємну адміністративну допомогу в митних справах 2004 р., Угода між Україною та Королівством Нідерландів про вза­ємну адміністративну допомогу в митних справах 2006 р., Протокол з Мит­ним департаментом Республіки Молдова про узгодження форми і реквізи­тів інформації, яка передається між Державною митною службою України і Митним департаментом Республіки Молдова 2004 р., Меморандум між Державною митною службою України і Митним директоратом Словаць­кої Республіки щодо практичної реалізації положень Угоди між Україною і Словацькою Республікою про співробітництво та взаємодопомогу в галузі митної справи від 4 квітня 2001 р. тощо).

Укладання зазначених договорів і безпосередній розвиток відносин між митними адміністраціями держав відбуваються з урахуванням чинних для них положень багатосторонніх міжнародних митних конвенцій.

Україна є учасницею великої кількості багатосторонніх міжнародних митних конвенцій, що дає змогу ДМС України підтримувати міжнародні зв'язки з митними адміністраціями іноземних країн за різними напрямами міжнародного митного співробітництва. Здійснюючи міжнародне митне співробітництво в межах Ради митного співробітництва, а також Європей­ської економічної комісії ООН - міжнародних організацій, під егідою яких розробляється та приймається більшість міжнародних договорів з митних питань, Україна стала учасницею таких міжнародних митних конвенцій: Митної конвенції про контейнери від 02.12.1972; Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 (Конвенція Кіото); Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із засто­суванням книжки міжнародного дорожнього перевезення від 14.11.1975 (Конвенція МДП); Міжнародної конвенції про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства від 09.06.1977 (Конвенція Найробі); Міжнародної конвен­ції про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах від 21.10.1982 (Женевська конвенція 1982 р.); Міжнародної конвенції про Гар­монізовану систему опису і кодування товарів від 14.06.1983 (Конвенція про ГС); Конвенції про тимчасове ввезення від 26.06.1990 (Стамбульська конвенція) та ін.