Стаття 20. Інформація щодо законодавства України з питань державної митної справи

1. Інформація щодо законодавства України з питань державної митної справи на­дається у встановленому законом порядку.

2. Митні органи надають не тільки інформацію, яку запитувала заінтересована осо­ба, а й будь-яку іншу інформацію, яка стосується запиту, якщо її доведення до відома заінтересованої особи вважається митним органом доцільним.

3. Стислі довідки щодо основних положень законодавства України з питань дер­жавної митної справи, у тому числі щодо пільг, які надаються при переміщенні товарів через митний кордон України, розміщуються для загального ознайомлення в місцях розташування митних органів. Довідки друкуються українською мовою, офіційними мовами відповідних суміжних країн, а також іншими іноземними мовами, які є мова­ми міжнародного спілкування.

У коментованій статті визначено основні правила реалізації права на доступ до інформації про митне законодавство.

Термін “законодавство з питань державної митної справи” визначаєть­ся ч. 1 ст. 1 Кодексу і включає Конституцію України, закони України та між­народні договори України з питань митної справи, нормативно-правові акти, видані на основі Кодексу.

Інформація щодо законодавства з питань державної митної справи на­лежить до правової інформації і містить відомості про право, його систе­му, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними, їх профілактику тощо (ст. 17 Закону України “Про інформацію”).

Право на доступ до правової інформації гарантується ст. 57 Конститу­ції України, яка, зокрема, передбачає, що закони та інші нормативно-пра­вові акти, які визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.

Обов'язки митних органів як суб'єктів владних повноважень із забез­печення доступу до інформації щодо законодавства з питань державної митної справи та порядок такого доступу визначаються Законом України “Про доступ до публічної інформації”.

Запитувачами такої інформації можуть виступати фізичні та юридичні особи, об'єднання громадян.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, митні органи зобов'язані надавати інформацію, яка має певні характеристики:

- стосується законодавства, що регулює питання, визначені у ст. 7 Ко­дексу;

- відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь- яких носіях;

- отримана або створена в процесі виконання митними органами своїх обов'язків, або є у розпорядженні митних органів.

Слід зазначити, що процедура доступу до публічної інформації застосо­вується лише до інформації та документів, які вже є у розпорядженні мит­них органів, та не передбачає обов'язку митних органів створювати нову інформацію чи документи для задоволення запиту.

Перелік основних джерел інформації щодо законодавства з питань дер­жавної митної справи, до яких має надаватися доступ запитувачам, можна визначити на основі норм ст. 17 Закону України “Про інформацію”, а саме: законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти, міжнародні договори та угоди, норми і принципи міжнародного права, а також ненормативні правові акти, повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи тощо.

Порядок оформлення запиту на інформацію та роботи з ним визнача­ється Законом України “Про доступ до публічної інформації”. Стат­тя 19 цього Закону передбачає можливість подання запиту в різних фор­мах: усній, письмовій, поштою або за допомогою телекомунікаційних засо­бів - факсом, телефоном, електронною поштою.

Письмовий запит подається в довільній формі та має містити:

1) ім'я або найменування запитувача, поштову адресу або адресу елек­тронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст доку­мента, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

З метою спрощення процедури оформлення письмового запиту на ін­формацію запитувач може використати: Форму для подання запиту на отримання публічної інформації у письмовому вигляді поштою, електрон­ною поштою, факсом або під час особистого прийому та Форму для подан­ня запиту на отримання публічної інформації за телефонами, які затвер­джуються Міністерством фінансів України.

Строки задоволення запитів встановлено ст. 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації” та за загальним правилом дорівнюють п'яти робочим дням. Митні органи можуть обґрунтовано подовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів із повідомленням запитувача в пись­мовій формі у п'ятиденний строк.

Якщо митний орган не володіє запитуваною інформацією, але йому ві­домо, хто нею володіє, він зобов'язаний направити запит належному роз­поряднику публічної інформації.

Частина друга коментованої статті передбачає можливість надання не лише прямо зазначеної у запиті інформації, а й будь-якої іншої, що стосу­ється запиту. Надання додаткової інформації та визначення її конкретного змісту здійснюються на розсуд відповідних підрозділів і посадових осіб митних органів.

Законодавство передбачає відшкодування запитувачем фактичних ви­трат на копіювання і друк запитуваних документів обсягом більше ніж 10 сторінок.

Підстави для відмови у задоволенні запиту про надання інформації щодо законодавства України з питань державної митної справи такі:

- митний орган не володіє і не зобов'язаний, відповідно до його компе­тенції, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

- інформація, що запитується, належить до категорії інформації з об­меженим доступом;

- запитувач не оплатив фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

- не дотримано вимог до запиту на інформацію.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

Частина третя коментованої статті передбачає обов'язок митних орга­нів розміщувати стислі довідки щодо основних положень законодавства України з питань державної митної справи у місцях свого розташування. Зміст такої інформації визначається ДМС України. Окремо передбачено обов'язкове розміщення інформації щодо пільг, які надаються під час пере­міщення товарів через митний кордон України.

До переліку митних органів належать: ДМС України, спеціалізовані митні органи, митниці та митні пости. Місця їх розташування визначають­ся відповідно до положень про ці органи, зони митного контролю тощо.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про доступ до публічної інформа­ції” розміщення інформації на інформаційних стендах є одним зі способів її систематичного і оперативного оприлюднення. Така інформація підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження відповідного документа.

Мовою інформації, розміщеної на інформаційних стендах в місцях роз­ташування митних органів, є: українська, офіційні мови відповідних суміж­них країн (у пунктах пропуску на митному кордоні), інші мови міжнарод­ного спілкування.

Закон України “Про доступ до публічної інформації” передбачає можли­вість оскарження таких рішень, дій чи бездіяльності митних органів: 1) відмова в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочка задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання митними органами обов'язку оприлюднювати інформацію.