Поняття та види державного боргу

Державний кредит дістає своє відображення у сумах державного боргу, який виникає у держави перед зовнішніми та внутрішніми пози­чальниками. Зрозуміло, що державний борг, як і будь-яка інша кате­горія фінансового права, є водночас предметом дослідження фінансо­вої науки, економіки тощо, тобто має складну природу.

Державний борг - це загальний розмір накопиченої заборгова­ності уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вирахуванням бюджетних надлишків.

Державний борг складається із внутрішнього та зовнішнього боргу держави.

Відповідно до Бюджетного кодексу України, класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов’язання держави, міс­цевого самоврядування. Борг класифікується за типом кредитора та за типом боргового зобов’язання.

Бюджетне законодавство встановлює також вимоги щодо гра­ничного обсягу боргу. Зокрема, граничний обсяг внутрішнього та зовнішнього державного боргу чи місцевого самоврядування, гранич­ний обсяг надання гарантій встановлюються на кожний бюджетний період згідно із Законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет. Величина основної суми державного боргу має не перевищувати 60 % фактичного річного обсягу валового внут­рішнього продукту України. У разі перевищення зазначеної граничної величини Кабінет Міністрів України зобов’язаний вжити заходів для приведення цієї величини у відповідність до встановлених законодав­ством вимог.

Внутрішній державний борг - це загальна сума заборгова­ності держави чи місцевого самоврядування, яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави або місце­вого самоврядування, включаючи боргові зобов’язання держав и чи органів місцевого самоврядування, що вступають у дію в результаті виданих гарантій за ризиками або щодо зобов’язань на підставі зако­нодавства або договору.

Внутрішній борг України умовно можна поділити на борго­ві зобов’язання двох видів:

• ринкові, що існують у формі державних емісійних цінних паперів;

• неринкові, що виникли за підсумками виконання державного бюджету, інші позики та зобов’язання.

До нього належить також заборгованість, що утворилася в ре­зультаті компенсації гарантованих заощаджень громадян чи інших державних боргових сертифікатів Радянського Союзу, розміщених свого часу серед населення. В Україні виник специфічний державний борг перед населенням через несвоєчасну виплату заробітної плати, пенсій, стипендій, інші соціальні програми та виплати.

Слід зазначити, що структура державного боргу, згідно із Зако­ном України «Про державний внутрішній борг України», повинна визначатися щорічно Верховною Радою України водночас із затверд­женням Державного бюджету України на наступний рік.

Зовнішній державний борг - це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінан­совими організаціями. В індустріально розвинутих країнах порівняно незначна частка сукупного державного боргу відноситься на зовніш­ній борг, переважна частина державного боргу припадає на вітчизня­них інвесторів.

Основними причинами створення і збільшення державного боргу є:

• збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів;

• циклічні спади і автоматичні стабілізатори економіки;

• скорочення податків з метою стимулювання економіки без від­повідного коригування (зменшення) державних витрат;

• вплив політичних бізнес-циклів - надмірне збільшення видатків напередодні виборів для завоювання популярності виборців та збере­ження влади^[117].

Існує позитивний взаємозв’язок між розмірами бюджетного де­фіциту і державного боргу. Бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу у свою чергу потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний дефіцит.

На обсягу бюджетного дефіциту відображаються всі зміни у величині державного боргу, в тому числі зумовлені впливом інфляції. Тому важливо, щоб державна заборгованість вимірювалася у реаль­них, а не лише в номінальних величинах.

Залежно від сукупності боргових зобов'язань державний борг класифікують на:

• капітальний - містить у собі всю сукупність боргових зобов’я­зань держави на певну дату;

• поточний державний борг - складається з платежів по зобов’я­заннях, що позичальник зобов’язаний погасити в звітному періоді.

Залежно від суб'єкта розрізняють:

• державний борг - являє собою загальну суму заборгованості держави;

• муніципальний борг - являє собою загальну суму заборгованості муніципального утворення по непогашених боргових зобов’язаннях і не виплачених по них відсотках.

Конкретний розмір внутрішнього і зовнішнього державного боргу щорічно обнародується в Законі України про Державний бюджет на поточний рік.

13.4.