§ 1. Поняття, види та функції бірж

Правовому регулюванню біржової торгівлі присвячено статті 278-282, 360, 361 ГК України, закони України «Про товарну біржу», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», «Про господарські товариства», «Про акціоне­рні товариства», «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» та інші нормативно-правові акти.

Необхідно констатувати, що в чинному законодавстві Укра­їни на сьогоднішній момент не передбачено поняття біржі. Що­до визначення біржі, то його подають лише з огляду на поняття товарної біржі та передбачають ГК України та Закон України «Про товарну біржу», про що мова йтиме в наступному підрозділі.

Терміном «біржа» в літературі і практиці біржової торгів­лі позначається: 1) сукупність осіб, які постійно в певному місці здійснюють торговельні операції; 2) місце їх зібрання;

3) сукупність угод, які укладаються у цьому місці^[184].

У російській та зарубіжній літературі біржа розглядається як організатор біржової торгівлі або підприємство^[185]. Крім того, існує думка, що біржа (у сучасному розумінні) - це суб'єкт гос­подарської діяльності, що має статус юридичної особи, основ­ним видом діяльності якого є організація та забезпечення про­ведення біржових торгів для клієнтів (біржових торговців)^[186].

Поняття біржі слід розглядати в економічному та право­вому (юридичному) розумінні.

В економічному розумінні під біржею необхідно розуміти організаційно оформлений постійно діючий ринок, на якому здійснюється купівля-продаж товару, допущеного до обігу на біржі, цінних паперів (їх похідних), валюти.

З правової точки зору, біржа - це юридична особа (ор­ганізація), яка об'єднує зацікавлених суб'єктів господарю­вання і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення цін попиту та пропозицій на товари, цінні папери (їх похідні), валюту, вивчення, спрощення та впоря­дкування обігу товарів, цінних паперів (їх похідних), валюти відповідно до чинного законодавства.

З правової точки зору, загальними ознаками біржі мож­на вважати те, що біржа:

- юридична особа з характерними їй ознаками (органі­заційна єдність, наявність відокремленого майна, здатність виступати позивачем та відповідачем у суді, третейському суді та господарському суді тощо);

- особливий суб'єкт господарювання;

- господарська організація, підприємство;

- створюється на підставі добровільного об'єднання юридичних та (або) фізичних осіб, які здійснюють виробни­чу та комерційну діяльність у порядку і на підставах, перед­бачених чинним законодавством України;

- діє на підставі статуту та правил біржової торгівлі;

- не займається комерційним посередництвом;

- має метою своєї діяльності надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення цін попиту та пропозицій на то­вари, цінні папери (їх похідні), валюту, вивчення, спрощен­ня та впорядкування обігу товарів, цінних паперів (їх похід­них), валюти.

Види бірж. Беручи до уваги світовий досвід функціону­вання бірж, їх класифікують за багатьма критеріями:

1. Залежно від предмета діяльності розрізняють фондові і товарні біржі^[187].

У деяких джерелах за основу такої класифікації беруть поділ залежно від біржового товару та виділяють товарні, фондові, валютні^[188] та біржі праці^[189].

2. Залежно від характеру асортименту біржових товарів (асортименту товару; рівня товарної спеціалізації) біржі по­діляються на:

- вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких бі­ржах є один вид товарів);

- спеціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як пра­вило, однотипні групи товарів);

- універсальні (предметом торгівлі є широкий асорти­мент різноманітних товарів)^[190].

3. Залежно від характеру біржових угод (за видами бір­жових угод; за переважаючим видом біржових угод) виділя­ють: біржі реального товару, на яких предметом купівлі- продажу є реальний товар (як вироблений, так і намічений для виготовлення); ф'ючерсні, на яких здійснюється торгівля не реальними товарами, а контрактами на них; опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлю або про­даж реальних товарів або контрактів на них у наступному періоді; комплексні (змішані), на яких укладаються угоди що­до реального товару, а також ф'ючерсні та опціонні угоди^[191].

4. Залежно від ступеня відкритості (можливості участі в торгах; за принципом допуску до участі в біржових торгах; за формою участі відвідувачів у біржових торгах) біржі поділя­ються на відкриті (публічні), на яких, окрім членів біржі, в біржових операціях можуть брати участь і відвідувачі торгів (постійні і разові), та закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладення біржових угод мають лише члени цієї біржі^[192].

5. Залежно від економічної мети створення (за характе­ром діяльності) виділяють прибуткові (комерційні) та непри­буткові (некомерційні) біржі^[193].

6. За формою власності (за роллю держави в організації біржі): публічно-правові біржі (державні); приватноправові (приватні); змішані (біржі змішаного типу)^[194].

7. За регіональним принципом (за територією, яку вони обслуговують; сферою діяльності): місцеві; регіональні; наці­ональні (або центральні); міжнародні біржі^[195].

8. Залежно від виду організаційно-правової форми (пра­вового становища, статусу біржі): а) АТ; б) ТзОВ^[196].

Функції бірж. До основних функцій біржі необхідно віднести такі:

1. Організація торговельної діяльності на основі біржо­вого торгу товарами, цінними паперами і валютою:

а) організація біржових торгів. Для організації торгів бі­ржа, перш за все, повинна мати добре обладнане «ринкове місце» (біржовий зал), що могло би вміщати достатньо велику кількість продавців і покупців, які ведуть відкритий біржо­вий торг. Використання сучасних електронних засобів зв'яз­ку не вимагає фізичної присутності торговців у одному місці, а дозволяє здійснювати торгівлю через електронні комп'ю­терні термінали. Однак у цьому випадку біржа зобов'язана забезпечити високоефективну систему електронної торгівлі;

б) розробка правил біржової торгівлі. Організація торгі­влі вимагає від біржі розробки і суворого дотримання пра­вил торгівлі, тобто норм і правил поведінки учасників торгу в залі;

в) матеріально-технічне забезпечення торгів.

2. Встановлення реального попиту і пропозиції, а також пропорцій обміну на продукцію, яку пропонують на біржі. Біржа бере участь у формуванні і регулюванні цін на всі ви­ди біржових товарів. Цього досягають шляхом співставлення двох факторів: пропозиції певної партії продукції з боку продавця (-ів) і попиту на таку продукцію з боку покупця (-ів).

3. Створення умов для стабілізації цін на продукцію, яку пропонують на біржі. Концентрація попиту і пропозиції на біржі, укладення великої кількості правочинів виключа­ють вплив неринкових факторів на ціну, роблять її макси­мально наближеною до реального попиту і пропозиції.

4. Котирування (встановлення) цін на продукцію, яку пропонують на біржі. Біржова ціна встановлюється у про­цесі її котирування, що розглядається як найважливіше фу­нкція біржі. При цьому під котируванням розуміють фікса­цію цін на біржі протягом кожного дня її роботи: реєстрацію курсу валюти або цінних паперів, ціни біржових товарів.

5. Надання учасникам біржових торгів та іншим заці­кавленим суб'єктам господарювання інформації про продук­цію, яку пропонують на біржі. Біржа надає в засоби масової інформації чисельні відомості про біржові ціни, компанії, що торгують на біржі, про ринкову кон'юнктуру, прогнози за різними ринками і т. ін. Інформаційна діяльність сучас­ної біржі настільки значна, що до 30 % своїх доходів у роз­винутих країнах біржі отримують від продажу біржової ін­формації.

6. Стандартизація товарів та контрактів. Біржа встано­влює стандарти на товари - нормативні значення показни­ків, що обумовлюють якість товару. Стандарти на товари та контракти біржа може розробляти власні або брати держав­ні чи міжнародні. Стандартизація дозволяє полегшити вну­трішню та міжнародну торгівлю товарами, оскільки для ре­алізації товару на біржі не потрібно нести витрати, пов'язані з доставкою товару чи його зразків на торги, а торгівлю здійснюють лише на основі якісних характеристик, яким повинен відповідати цей товар.

7. Здійснення операцій з хеджування (страхування) бі­ржових ризиків. Для цього на біржі використовуються спе­ціальні види правочинів і механізми їх укладання. Викону­ючи завдання страхування учасників біржового торгу, біржа не стільки організовує торгівлю, скільки її обслуговує.

Функція хеджування ґрунтується на використанні механі­зму біржової торгівлі ф'ючерсними контрактами. Сутність цієї функції полягає в тому, що торговець-хеджер (тобто той, хто страхується) повинен стати одночасно і продавцем товару і його покупцем. У цьому випадку будь-яка зміна ціни на його товар нейтралізується, оскільки виграш продавця є одночасно програшем покупця, і навпаки. Такої ситуації вдається дося­гати завдяки тому, що хеджер, займаючи, наприклад, позицію покупця на звичайному ринку, повинен зайняти протилежну позицію, в цьому випадку - продавця, на ринку біржових ф'ючерсних контрактів. Зазвичай виробники товару хеджу- ються від зниження цін на їхню продукцію, а покупці - від підвищення цін на продукцію, яку вони купують.

8. Розробка біржових контрактів:

а) стандартизація вимог до якісних характеристик бір­жових товарів;

б) стандартизація розмірів партій товарів, що лежать в основі контракту. На самій біржі здійснюється процес ста­ндартизації розмірів партій товарів з метою спрощення проведення біржової торгівлі, оскільки як продавці, так і покупці вже наперед знають про обсяги партій товарів, що реалізуються;

в) розробка єдиних вимог до розрахунків за біржовими договорами (включаючи умови і строки поставки за конт­рактами, взаєморозрахунки і розрахунки з біржею).

9. Вирішення спорів, що виникають за укладеними бі­ржовими договорами у ході біржових торгів (біржовий арбі­траж). Ця функція біржі має важливе значення, з одного боку, як спосіб виявлення торговців, які намагаються діяти шляхом обману, шахрайства тощо. З іншого боку, як спосіб улагодження помилок, що виникають у ході торгів через не­точності записів про договори, збої в системі комп'ютерного забезпечення та інші чисто людські або технічні помилки^[197].