§ 1.3. Водне законодавство України

Враховуючи особливу цінність для життя людей водних ресурсів, суспільство розробило загальнообов’язкові правила і норми щодо охо­рони і використання вод. ВК України як основний нормативний акт водного права в комплексі із заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу сприяє формуванню водно- екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки насе­лення України, а також більш ефективному, науково обґрунтованому використанню вод та їхній охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.

Разом із тим, слід пам’ятати загальні правила систематизації еко­логічного законодавства. У нашому навчальному посібнику «Екологі­чне право України. Загальна частина» у додатках (табл. 1)^[25] наведено «Систему екологічного законодавства України». Серед природних об’єктів виокремлено стовпчик нормативних актів, які регулюють правову охорону та використання вод.

Основним нормативним актом у галузі водних правовідносин є Конституція України^[26] із центральною нормою, що водні ресурси, розташовані в межах території України, природні ресурси її контине­нтального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності українського народу.

Наступний щабель в ієрархії нормативних актів займають міжна­родні нормативно-правові акти, які регулюють міжнародні водні пра­вовідносини України як незалежної держави. До них слід віднести такі конвенції: щодо втручання у відкритому морі у випадках аварії, які призводять до забруднення нафтою від 29.11.1969; про водно- болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів^[27] від 02.02.1971; про запобігання забрудненню моря скидами відходів та іншими матеріа­лами від 29.12.1972; Організації Об’єднаних Націй з морського права^[28] від 10.12.1982; про оцінку впливу на навколишнє середовище у транс­кордонному контексті^[29] від 25.02.1991; про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер^[30] від 17.03.1992; про захист Чорного моря від забруднення^[31] від 21.04.1992; щодо співробіт­ництва по охороні та сталому використанню ріки Дунай (Конвенція про охорону ріки Дунай)^[32] від 29.06.1994; про право несудохідних ви­дів використання міжнародних водотоків від 21.05.1997; про охорону підводної культурної спадщини^[33] від 06.11.2001.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середо­вища, а саме щодо охорони та використання вод в Україні, регулю­ються ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»^[36], а також розроблюваним відповідно до нього водним законодавством. Цей закон містить у собі основні еколого-правові інститути, які засто­совуються і в водному праві. Наприклад, це такі інститути, як: право власності на природні об'єкти, управління, відповідальності, приро­докористування тощо.

Безперечно, ВК України є центральним законодавчим актом у га­лузі водного права, який розроблений відповідно до ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища». Окрім нього, водні право­відносини врегульовані такими ЗУ: «Про виключну (морську) еконо­мічну зону України»^[37]; «Про затвердження Загальнодержавної про­грами охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів»^[38]; «Про внесення зміни до статті 23 КУпН щодо видобування підземних вод»^[39]; «Про внесення змін до Водного і Земельного кодексів України щодо прибережних захисних смуг»^[40]; «Про Загальнодержавну цільову програму «Питна вода України» на 2011-2020 роки»^[41]; «Про питну воду та питне водопостачання»^[42]; «Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства»^[43].

Крім законодавчих актів, ВР України приймає постанови, спря­мовані у тому числі й на врегулювання водних правовідносин: «Про Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води»^[44]; «Про Концепцію розвитку водного господарства України»^[45] та «Про розроблення програми забезпечення населення, яке проживає на забруднених внаслідок аварії на Чорно­бильській АЕС територіях, якісною питною водою»^[46].

Президент України видає Укази, частина яких також регулює охорону та використання вод. Такими є Укази Президента України: «Про Положення про Державне агентство водних ресурсів України»^[47]; «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 лютого 2009 р. «Про стан безпеки водних ресурсів держави та за­безпечення населення якісною питною водою в населених пунктах України»»^[48]; «Про рішення Ради національної безпеки і оборони Укра­їни від 11 листопада 2002 р. «Про стан безпеки водних ресурсів держави та якість питної води в містах і селах України»»^[49]; «Про сис­тему реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах»^[50].

Нормативні акти уряду України та органів державної влади до­сить докладно врегульовують питання водокористування та охорони вод, неправомірного використання водних об'єктів тощо, застосовую­чи для цього весь арсенал існуючих правових інструментів: від ліцен­зування та дозвільної системи до притягнення до юридичної відпові­дальності, від створення системи пільгових умов водокористування до системи прогресивних платежів, поєднуючи управлінські та заохо­чувальні господарсько-правові методи. До таких актів можна віднести постанови КМ України: «Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до Постанови КМ України від 10 серпня 1992 р. № 459»^[51]; «Про затвер­дження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотни­ми водами»^[52]; «Про Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується»^[53]; «Про затвер­дження Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення»^[54]; «Про затвердження Порядку ведення державного водного кадастру»^[55]; «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення гос­подарської діяльності в них»^[56]; «Про затвердження Порядку користу­вання землями водного фонду»^[57]; «Про затвердження Порядку здійс­нення державного моніторингу вод»^[58] та «Про затвердження Програ­ми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси у Закарпатській області на 2002-2006 роки та прогноз до 2015 року»^[59].

До різновидів відомчих нормативних актів щодо охорони вод можна віднести, наприклад, такі: Мінприроди - лист «Про надання роз’яснення [щодо збору за спеціальне використання води]»^[60] або на­каз «Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів»^[61]; МОЗ Украї­ни - «Про затвердження Державних санітарних правил і норм «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсь­ко-питного водопостачання»»^[62] або «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»⁶³; Держводагентства України - лист «Щодо оформлення права видобування і використання підземних вод»⁶⁴ або накази «Про затвердження Порядку організації та прове­дення перевірок суб'єктів господарювання, що використовують водні ресурси або здійснюють господарську діяльність у межах земель вод­ного фонду»⁶⁵ та «Про затвердження Переліку річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення»⁶⁶; Державної подат­кової адміністрації (ДПА України) - «Про особливості адмініструван­ня збору за спеціальне водокористування у 2007 році»⁶⁷ або «Про осо­бливості адміністрування збору за спеціальне використання водних ресурсів у 2007 році»⁶⁸; Держземагентства України - «Щодо порядку надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними»⁶⁹.

постачання» : наказ МОЗ України від 23.12.1996 № 383 // Офіційний вісник України. - 1997. - Ч. 16. - Ст. 131.

⁶³ Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною : наказ МОЗ України від 12.05.2010 № 400 // Офіційний вісник України. - 2010. - № 51. - Ст. 1717.

⁶⁴ Щодо оформлення права видобування і використання підземних вод : лист Державного комітету України по водному господарству від 16.08.2010 № 3837/9/11-10 // Все про бухгалтерський облік.

⁶⁵ Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання, що використовують водні ресурси або здійснюють господарську діяльність у межах земель водного фонду : наказ Державного комітету України по водному господарству від 07.12.2009 № 223 // Офіційний вісник України. - 2010. - № 1. - Ст. 54.

⁶⁶ Про затвердження Переліку річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення : наказ Державного комітету України по водному господарству від 03.06.1997 № 41 // Офіційний вісник України. - 1998. - № 2. - Ст. 60.

⁶⁷ Про особливості адміністрування збору за спеціальне водокористування у 2007 році : лист ДПА України від 17.01.2007 № 619/7/15-0817 // Вісник пода­ткової служби України. - 2007. - Лют. - № 5.

⁶⁸ Про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використан­ня водних ресурсів : лист ДПА України від 25.05.2007 № 5096/6/15-0816 // Офіційний вісник нормативно-правових актів з митної справи, фінансів, по­датків та бухгалтерського обліку. - 2007. - Лип. - № 27-28.

⁶⁹ Щодо порядку надання земель водного фонду в користування та при­пинення права користування ними : лист Держкомзему України від 18.10.2010 № 19547/20/6-10.

На нижчих щаблях джерел водного права знаходяться норматив­но-правові акти органів місцевої влади та локальні нормативні акти.

До актів органів місцевої влади можна віднести: постанову ВР АРК - «Про порядок надання в користування поверхневих водних об'єктів (їхніх частин) місцевого значення в Автономній Республіці Крим на умовах оренди»^[63]; рішення Луганської обласної ради народ­них депутатів «Про передачу водних об'єктів у користування викон­комам місцевих рад у Білокуракинському районі» (2008); Київської обласної державної адміністрації «Про додаткові заходи щодо упоря­дкування використання водних об'єктів загальнодержавного значення в Київській області» (2011); Рішення Чернівецької міської ради «Про стан малих річок та перспективи використання міських озер» (2005); наказ Полтавської облдержрибінспекції «Про встановлення весняно- літньої заборони на лов риби, інших водних живих ресурсів у рибого­сподарських водних об'єктах в 2000 році».

Особливістю чинного природоохоронного законодавства Украї­ни, і водного зокрема, є те, що в разі необхідності і за відсутності чин­ного нормативно-правового акта України слід використовувати зако­нодавство СРСР. Постановою ВР України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР»^[64] вста­новлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території країни застосовуються акти законодавства Союзу РСР з пи­тань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Водночас слід зазначи­ти, що згідно зі ст. 3 ЗУ «Про правонаступництво України»^[65], закони Української РСР та інші акти, ухвалені ВР Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ух­валеним після проголошення незалежності.

Найбільше це стосується відповідних правил, методик і держав­них стандартів. Так, слід враховувати і використовувати, наприклад: Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення (СанПіН 4630-88 від 04.07.1988 р.); Санітарні правила і норми охорони прибережних вод морів від забруднення в місцях водокористування населення (СанПіН 4631-88 від 06.07.1988 р.); Правила охорони пове­рхневих вод від 21.02.1991 р.; ГОСТ 17.1.5.02-80 «Охорона природи. Гідросфера. Гігієнічні вимоги до зон рекреації водних об'єктів» та «Методичні вказівки щодо гігієнічного контролю забруднення морсь­кого середовища».

Таким чином, водне законодавство України досить докладно ви­рішує питання водокористування, права власності та охорони вод від забруднення, засмічення і т. ін.