§ 3. Водне законодавство України

Ураховуючи особливу цінність для життя людей водних ресур­сів, суспільство розробило загальнообов’язкові правила і норми щодо охорони і використання вод. ВК України як основний нор­мативний акт водного права в комплексі із заходами організацій­ного, правового, економічного і виховного впливу сприяє форму­ванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню еколо­гічної безпеки населення України, а також більш ефективному, науково обґрунтованому використанню вод та їхній охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.

Разом з тим слід пам’ятати загальні правила систематизації екологічного законодавства. У навчальному посібнику «Екологі­чне право України. Загальна частина»^[27] на сторінках 281-283 у додатках (табл. 1) наведено «Систему екологічного законодавст­ва України». Серед природних об’єктів виокремлено стовпчик нормативних актів, що регулюють правову охорону та викорис­тання вод.

Основним нормативним актом у галузі водних правовідносин є Конституція України^{[28] [29] із центральною нормою, що водні ресур­си, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності українського народу.}

Наступний щабель в ієрархії нормативних актів займають між­народні нормативно-правові акти, які регулюють міжнародні водні правовідносини України як незалежної держави. До них слід від­нести такі конвенції: «Щодо втручання у відкритому морі у випад­ках аварії, які призводять до забруднення нафтою» від 29.11.1969 р.; «Про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, голов- 29 ним чином, як середовище існування водоплавних птахів» від 02.02.1971 р.; «Про запобігання забрудненню моря скидами від­ходів та іншими матеріалами» від 29.12.1972 р.; «Організації Об’єд­наних Націй з морського права»^{[30] [31] від 10.12.1982 р.; «Про оцінку}

• 31 впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті» від 25.02.1991 р.; «Про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер»^[32] від 17.03.1992 р.; «Про захист Чор­ного моря від забруднення»^[33] від 21.04.1992 р.; «Щодо співробітни­цтва по охороні та сталому використанню ріки Дунай (Конвенція про охорону ріки Дунай)»^[34] від 29.06.1994 р.; «Про право несудохі- дних видів використання міжнародних водотоків» від 21.05.1997 р.; «Про охорону підводної культурної спадщини»^[35] від 06.11.2001 р.

Як приклад можна навести такі угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про спільне використання та охоро­ну прикордонних вод^{[36] [37] і Урядом Угорської Республіки з питань 37 водного господарства на прикордонних водах.}

Відносини в галузі охорони навколишнього природного се­редовища, а саме, щодо охорони та використання вод в Украї­ні, регулюються ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»^[38], а також розроблюваним відповідно до нього водним законодавством. Цей закон містить основні еколого- правові інститути, які застосовуються і в водному праві. На­приклад, це такі інститути, як право власності на природні об’єкти, управління, відповідальності, природокористування і т. ін.

Безперечно, ВК України є центральним законодавчим актом у галузі водного права, який розроблений відповідно до ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища». Крім того, во­дні правовідносини врегульовані такими законами України: «Про виключну (морську) економічну зону України»^[39]; «Про затвер­дження Загальнодержавної програми охорони та відтворення дов­кілля Азовського і Чорного морів»^[40]; «Про внесення зміни до статті 23 КУпН щодо видобування підземних вод»^[41]; «Про вне­сення змін до Водного і Земельного кодексів України щодо при­бережних захисних смуг»^[42]; «Про Загальнодержавну цільову про­граму “Питна вода України” на 2011-2020 роки»^[43]; «Про питну воду та питне водопостачання»^{[44] [45]; «Про Загальнодержавну про- 45 граму розвитку водного господарства».}

Крім законодавчих актів, ВР України приймає Постанови, які спрямовані на врегулювання водних правовідносин: «Про Націо­нальну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води»^[46]; «Про Концепцію розвитку во­дного господарства України»^{[47] [48] та «Про розроблення програми забезпечення населення, яке проживає на забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС територіях, якісною питною 48 водою».}

Президент України видає Укази, частина яких також регулює охорону та використання вод. Такими є Укази Президента Украї­ни: «Про Положення про Державне агентство водних ресурсів України»^[49]; «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 лютого 2009 р. «Про стан безпеки водних ресурсів держави та забезпечення населення якісною питною водою в на­селених пунктах України»»^[50]; «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 листопада 2002 р. “Про стан безпеки водних ресурсів держави та якість питної води в містах і селах України”»^[51]; «Про систему реагування на надзвичайні си­туації на водних об’єктах»^[52].

Нормативні акти уряду України та органів державної влади докладно врегульовують питання водокористування та охорони вод, неправомірного використання водних об’єктів тощо, засто­совуючи для цього весь арсенал існуючих правових інструмен­тів: від ліцензування та дозвільної системи до притягнення до юридичної відповідальності, від створення системи пільгових умов водокористування до системи прогресивних платежів, поєд­нуючи управлінські та заохочувальні господарсько-правові методи. До таких актів можна віднести Постанови КМ України: «Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до Постанови КМ України від 10 серпня 1992 р. № 459»^[53]; «Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами»^[54]; «Про Порядок розроблення і затвердження нормати­вів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується»^[55]; «Про затвердження Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення»^[56]; «Про затвердження Порядку ведення державного водного кадаст- ру»^[57]; «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них»^[58]; «Про затвердження Порядку користування землями водного фонду»^[59]; «Про затвердження Порядку здійснення дер­жавного моніторингу вод»^[60] та «Про затвердження Програми ком­плексного протипаводкового захисту в басейні р.

До різновидів відомчих нормативних актів щодо охорони вод можна віднести, наприклад, такі: Мінприроди - Лист «Про на­дання роз’яснення [щодо збору за спеціальне використання во­ди]»^[62] або Наказ «Про затвердження Методики розрахунку роз­мірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне викорис­тання водних ресурсів»^[63]; Міністерства охорони здоров’я - «Про затвердження Державних санітарних правил і норм “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько- питного водопостачання”»^[64] або «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»^[65]; Держводагентства України - Лист «Щодо оформлення права видобування і викори­стання підземних вод»^[66] або Накази «Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб’єктів господарювання, що використовують водні ресурси або здійснюють господарську діяльність у межах земель водного фонду»^[67] та «Про затверджен­ня Переліку річок та водойм, що віднесені до водних об’єктів мі­сцевого значення»^[68]; Державної податкової адміністрації - «Про особливості адміністрування збору за спеціальне водокористу­вання у 2007 році»^[69] або «Про особливості адміністрування збору за спеціальне використання водних ресурсів у 2007 році»^{[70] [71]; Дер- жземагентства України - «Щодо порядку надання земель водного фонду в користування та припинення права користування 71 ними».}

На нижчих щаблях джерел водного права розташовані норма­тивно-правові акти органів місцевої влади та локальні нормативні акти.

До актів органів місцевої влади можна віднести: ВР АРК - «Про порядок надання в користування поверхневих водних об’єктів (їхніх частин) місцевого значення в Автономній Республіці Крим на умо­вах оренди»^[72]; Рішення Луганської обласної ради народних депута­тів «Про передачу водних об’єктів у користування виконкомам місцевих рад у Білокуракинському районі»^[73]; Київської обласної державної адміністрації «Про додаткові заходи щодо упорядкуван­ня використання водних об’єктів загальнодержавного значення в Київській області»^[74]; Рішення Чернівецької міської ради «Про стан малих річок та перспективи використання міських озер»^[75]; Наказ Полтавської облдержрибінспекції «Про встановлення весняно- літньої заборони на лов риби, інших водних живих ресурсів у рибо­господарських водних об’єктах в 2000 році»^[76].

Особливістю чинного природоохоронного законодавства України, і водного зокрема, є те, що в разі потреби і за відсут­ності чинного нормативно-правового акта України слід викорис­товувати законодавство СРСР. Постановою ВР України «Про по­рядок тимчасової дії на території України окремих актів законо­давства Союзу РСР»^[77] встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території країни застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані за­конодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Водночас слід зазначити, що згі­дно зі ст. 3 ЗУ «Про правонаступництво України»^[78], Закони Української РСР та інші акти, ухвалені ВР Української РСР, ді­ють на території України, оскільки не суперечать законам Украї­ни, ухваленим після проголошення незалежності.

Найбільше це стосується відповідних правил, методик та дер­жавних стандартів. Так, слід враховувати і використовувати, на­приклад: «Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення СанПіН 4630-88»^[79]; «Санітарні правила і норми охо-

рони прибережних вод морів від забруднення в місцях водокори­стування населення СанПіН 4631-88»^[80]; «Правила охорони пове­рхневих вод»^[81]; «Охорона природи. Гідросфера. Гігієнічні вимоги до зон рекреації водних об’єктів. ГОСТ 17.1.5.02-80»^[82] та «Мето­дичні вказівки щодо гігієнічного контролю забруднення морсько­го середовища»^[83].

Таким чином, водне законодавство України докладно вирішує питання водокористування, права власності та охорони вод від забруднення, засмічення і т. ін.

Тестові завдання

1. До системи водного законодавства України відноситься:

а) Кодекс торговельного мореплавства України;

б) Закон України «Про лізинг»;

в) Закон України «Про розподіл продукції»;

г) Водний кодекс України;

д) Закон України «Про охорону прав на сорти рослин».

2. До якої групи нормативно-правових актів входить Водний кодекс України:

а) міжнародно-правові акти;

б) укази Президента України;

в) закони України;

г) локальні нормативні акти;

д) підзаконні акти.

3. «Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води», затверджена Постановою Верховної Ради України, має:

а) силу декрету;

б) силу модульного законодавчого акту;

в) силу міжнародного зобов’язання;

г) рекомендаційно-планувальний характер;

д) імперативний (загальнообов’язковий) характер.

4. Права водокористувачів непередбачені в:

а) Законі України «Про охорону навколишнього природного середови­ща»;

б) Водному кодексі України;

в) Законі України «Про питну воду та водоспоживання»;

г) Законі України «Про угоди про розподіл продукції»;

д) проекті Екологічного кодексу України.

5. Право власників садиби в межах наданої їм земельної ділянки на ви­добування підземних вод врегульовано таким нормативно-правовим ак­том:

а) Законом України «Про Загальнодержавну цільову програму “Питна вода України” на 2011-2020 роки»;

б) Законом України «Про питну воду та питне водопостачання»;

в) Законом України «Про Загальнодержавну програму розвитку водно­го господарства»;

г) Водним кодексом України;

д) Кодексом України про надра.

Практичні завдання

1. У ході спорудження водозабірної експлуатаційної свердло­вини на землях обслуговуючого сільськогосподарського коопе­ративу було виявлено запаси питної води, яка має цілющі власти­вості. Кооператив пробурив у цьому водоносному горизонті дві свердловини й організував подання мінеральної води на свій кон­сервний завод для технічних потреб.

Місцева державна адміністрація заборонила використання мі­неральної води, але кооператив оскаржив це рішення в суді, вка­зуючи, що згідно з чинним законодавством (Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію») він має право викорис­товувати не тільки землі, але й підземні води, які знаходяться на його території.

Дайте висновок у справі та охарактеризуйте, якими норматив­но-правовими актами слід керуватися сільськогосподарському кооперативу. Вкажіть підстави виникнення спеціального права водокористування та якими нормативними актами вони регулю­ються.

2. На підприємстві - платнику фіксованого сільськогосподар­ського податку, є водна свердловина. Воду використовують для продажу.

На яку нормативну базу слід опиратись сільськогосподар­ському підприємству?

3. Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища проведена пе­ревірка дотримання ФОП вимог природоохоронного законодав­ства, за результатами якої складений акт від 01.03.2010 р.

Перевіркою був встановлений факт самовільного, без наявно­сті відповідного дозволу, забору підземної води з трьох свердло­вин: № 4530 в с. Червоне, № 4531, 4533 в с. Первомайське, в пе­ріод від 02.07.2007 р. до 19.11.2007 р. об’ємом 26,978 тис. куб. м; забір води у вказаному об’ємі за зазначений період підтверджу­ється і відповідачем у довідці від 01.03.2010 р.

Таким чином, встановлено в період від 02.07.2007 р. до 19.11.2007 р. відсутність у ФОП будь-якого дозволу на водо­користування.

Якими нормативними актами слід керуватися при вирішенні цієї справи? Норми якої ще галузі права порушені ФОП внаслі­док незаконного добування підземної води?

4. Державна екологічна інспекція в Черкаській області зверну­лась до господарського суду Черкаської області з позовом до фер­мерського господарства «Марія».

Інспекцією проведено позапланову перевірку, якою виявлено, що водопостачання ФГ «Марія» здійснюється з однієї свердло­вини, дозвіл на спеціальне водокористування відсутній, журнали первинної облікової документації не ведуться, свердловини кон­трольно-вимірювальними пристроями не обладнані, звітність з водоспоживання не здається, що є порушенням ст. ст. 44, 98 ВК України.

Голова ФГ «Марія» натомість зазначив, що фактів забруднен­ня водних об’єктів, забруднення поверхневих та підземних вод не виявлено. Тому його не можна притягувати до юридичної відпо­відальності.

Якими нормативними актами слід керуватися при вирішенні цієї справи? Як повинен вирішити справу суд?

5. Директор заводу М. особисто дав вказівку спускати в річку неочищені води. Було спущено 600 куб. м вод, які містили шкід­ливі та отруйні хімічні речовини, що спричинило забруднення рі­чки та масову загибель риби і рослинності.

Кваліфікуйте дії директора заводу М. Чи підлягає він відпові­дальності за порушення водного законодавства. Які екологічні нормативно-правові акти він порушив?