§ 2.3. Законодавство України про надра

Ст. 3 КУпН встановлено, що гірничі відносини в Україні регу­люються Конституцією України, ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», КУпН та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

Конституція України в ст. 13 фіксує право власності народу України на надра та природні ресурси її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, гарантує кожному громадя­нину право користування ними. Також встановлює, що від імені укра­їнського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Наступною ланкою в ієрархії нормативно-правових актів, що регу­люють охорону та використання надр, є міжнародно-правові документи (договори, конвенції, декларації тощо). Слід зазначити, що надра є природним об'єктом, нерозривно пов'язаним з територією, і не можуть бути переміщені. Правове регулювання використання надр на території країни на міжнародному рівні практично відсутнє. Регулюванню підля­гає використання надр за межами території країни та у відкритому морі.

Одним з основних міжнародних документів, що регулюють корис­тування надрами за межами України, є згадана вище Конвенція про кон­тинентальний шельф. Вона встановлює загальні правила та принципи права держави на розробку надр на її континентальному шельфі.

Окрему низку міжнародних договорів становлять договори, що розмежовують континентальний шельф між країнами. Україна в час­тині правонаступництва СРСР має такий договір із Туреччиною^[117].

Генеральною Асамблеєю ООН у 1970 р. була прийнята Деклара­ція принципів, що регулюють режим дна морів та океанів та його надр за межами дії національної юрисдикції^[119], яка визначає загальні засади використання надр за межами виключних зон і континенталь­ного шельфу країни. Зокрема, вона встановлює неможливість і недо­пустимість одноосібного привласнення надр будь-якою державою, юридичною чи фізичною особою.

Правовою основою для розвитку вітчизняного законодавства про надра є ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища». Він визначає загальні засади та принципи охорони й використання природних об'єктів, у тому числі надр.

Центральне місце в системі джерел права надрокористування за­ймає КУпН, основним завданням якого є регулювання гірничих від­носин з метою забезпечення раціонального, комплексного викорис­тання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування у про­цесі користування надрами безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Крім КУпН, використання надр регулюється низкою інших законо­давчих актів України. Наприклад, ЗУ «Про нафту та газ»³³², який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності нафтогазо­вої галузі України та регулює відносини, пов'язані з особливостями ко­ристування нафтогазоносними надрами, видобутком, транспортуванням, зберіганням і використанням нафти, газу та продуктів їхньої переробки з метою забезпечення енергетичної безпеки України, розвитку конкурент­них відносин у нафтогазовій галузі, захисту прав усіх суб'єктів відносин, що виникають у зв'язку з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, розробкою родовищ нафти і газу, переробкою нафти і газу, збері­ганням, транспортуванням та реалізацією нафти, газу та продуктів їхньої переробки, захистом прав споживачів нафти і газу та працівників галузі.

Гірничий Закон України визначає правові та організаційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ та організацій.

ЗУ «Про угоди про розподіл продукції)»-'³³ спрямований на ство­рення сприятливих умов для інвестування пошуку, розвідки та видо­бування корисних копалин у межах території України, її континента­льного шельфу та виключної (морської) економічної зони на засадах, визначених угодами про розподіл продукції. Цим ЗУ регулюються відносини, що виникають у процесі укладення, виконання та припи­нення дії угод про розподіл продукції, визначаються основні правові вимоги до таких угод, а також особливості правовідносин щодо кори­стування надрами на умовах розподілу продукції.

Безпосередньо не регулює використання надр, але створює для цього необхідні організаційні передумови ЗУ «Про державну геологі­чну службу України»³³⁴. У частині правового регулювання плати за використання надр гірничі відносини врегульовані ПК України.

¹³² Про нафту та газ : закон України від 12.07.2001 № 2665-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 50. - Ст. 262.

¹³³ Про угоди про розподіл продукції : закон України від 14.09.1999 № 1039-XIV // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 44. - Ст. 391

¹³⁴ Про державну геологічну службу України : закон України від 04.11.1999 № 1216-XIV // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 51. - Ст. 456.

Не вдаючись до класифікації за юридичною силою та органом прийняття, всі підзаконні нормативно-правові акти у сфері охорони та використання надр можна поділити на кілька груп.

До першої групи відносяться акти, що створюють організаційно- правову складову використання надр. Це документи, що встановлюють правовий статус суб'єктів: Указ Президента України «Про Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України», Указ Прези­дента України «Про Положення про Державну службу геології та надр України»^[120], Постанова КМ України «Про затвердження Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин»^[121].

Другу групу становлять нормативні акти, що встановлюють по­рядок отримання прав користування ділянками надр, зокрема, до них можна віднести постанови КМ України «Про затвердження Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користуван­ня надрами»^[122], «Про затвердження Порядку надання спеціальних до­зволів на користування надрами»^[123], «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів»^[124] та ін.

До третьої групи відносяться нормативні акти, що встановлюють порядок здійснення окремих видів надрокористування, зокрема, мо­жна назвати Постанову КМ України «Про затвердження Порядку про­ведення геологорозвідувальних робіт за рахунок коштів державного бюджету»^[125].