§ 2.4. Право надрокористування: види та характеристика

У ст. 4 КУпН передбачено, що надра є виключною власністю на­роду України і надаються тільки у користування. У зв'язку з цим ви­користання надр можливе тільки на праві користування, а на праві власності використання корисних властивостей надр не здійснюється.

Право надрокористування з правової точки зору можна розгляда­ти у двох значеннях - як суб'єктивне та об'єктивне. Об'єктивне право надрокористування - це правовий інститут екологічного права, сис­тема правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виника­ють з приводу приналежності, раціонального використання та охоро­ни надр. Суб'єктивне право надрокористування - це набір передбаче­них законодавством правових можливостей суб'єкта використовувати надану йому ділянку надр для задоволення власних інтересів.

Інститут права надрокористування є частиною права природоко­ристування, а тому його можна класифікувати за тими ж критеріями, що й останній.

Право надрокористування може бути загальним та спеціальним. На праві загального надрокористування землевласники і землекористу­вачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціаль­них дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загаль­ною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних гос­подарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водо­постачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 м³ на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб. Слід зазначити, що КУпН передбачає право загаль­ного надрокористування тільки для землевласників та землекористува­чів. Це зумовлено нерозривним зв'язком надр із земельною ділянкою.

Усі інші види використання надр є спеціальними видами приро­докористування і здійснюються на підставі спеціального дозволу.

Спеціальні дозволи на користування надрами надаються перемо­жцям аукціонів, крім випадків, визначених КМ України чи Мінпри­роди України. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їхнього надання вста­новлюються КМ України.

Надання спеціальних дозволів на користування надрами здійс­нюється після попереднього погодження з відповідною місцевою ра­дою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

У разі виконання окремих видів робіт, пов’язаних із користуван­ням надрами, особами, не зазначеними у спеціальному дозволі, відпо­відальність за виконання умов, передбачених спеціальними дозвола­ми, несе суб’єкт, що отримав спеціальний дозвіл.

Власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юриди­чній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капі­талів створюваних за його участю суб’єктів господарювання, а також вносити як внесок у спільну діяльність.

За строками надрокористування буває постійним або тимчасо­вим. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про роз­поділ продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Користування надрами в Україні є платним. Безоплатно здійсню­ється тільки описане вище загальне право надрокористування. Крім того, ПК України передбачає, що плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, не справля­ється: з військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, що фінансуються за рахунок державного бюджету; за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об’єктів міського комунального гос­подарства; за використання підземних споруд на глибині не більше 20 м, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим ґрунтовим засипанням.

Право надрокористування самим законодавцем поділяється на види залежно від мети їхнього використання:

- геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

- видобування корисних копалин;

- будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підзем­ного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронен- ня шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

- створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

- виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

- задоволення інших потреб.

Зазвичай надра надаються у користування підприємствам, уста­новам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціально­го дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Без отримання гірничого відводу здійснення надрокористування можли­ве тільки у випадках, прямо передбачених КУпН (геологічне вивчен­ня, видобування підземних прісних вод і торфу тощо).

Геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання да­них про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, ви­явлення та оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх­нього формування і розміщення, з’ясування гірничо-технічних та ін­ших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

Для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, надра надаються у користування без надання гірничого відводу після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр.

Дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин зага­льнодержавного значення здійснюється з метою уточнення їхніх окремих гірничо-геологічних та інших параметрів, вибору раціональ­них методів видобування мінеральної сировини на підставі проекту цих робіт, погодженого з Держгірпромнаглядом.

При геологічному вивченні надр повинні забезпечуватися: раціо­нальне та ефективне проведення робіт; екологічно безпечний для життя і здоров'я людей стан навколишнього природного середовища; повнота вивчення надр; достовірність визначення кількості та якості запасів усіх корисних копалин і наявних у них компонентів, геолого- економічна оцінка родовищ корисних копалин; ведення робіт мето­дами і способами, які б виключали невиправдані втрати корисних копалин, зниження їхньої якості, надмірне руйнування ґрунтового покриву та забруднення навколишнього природного середовища; розміщення видобутих гірських порід і корисних копалин, яке б ви­ключало їхній шкідливий вплив на довкілля і здоров'я населення; збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин, які мо­жуть бути використані під час розробки родовищ та в інших цілях, ліквідація виробок і свердловин, які не підлягають подальшому вико­ристанню; збереження геологічної та виконавчо-технічної докумен­тації, зразків гірських порід і руд, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані під час подальшого вивчення надр.

Роботи з геологічного вивчення надр підлягають обов'язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублю­ванню зазначених робіт.

Розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, або їхні ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для промислового освоєння в порядку, що встановлюється КМ України.

Особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що має промис­лову цінність, або виявили додаткові запаси корисних копалин чи нову мінеральну сировину в раніше відомому родовищі, що істотно підвищують його промислову цінність, визнаються першовідкривача­ми і мають право на винагороду.

Видобування корисних копалин.

З метою запобігання негативним демографічним, соціальним та екологічним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалин установлюються квоти на видобуток їх окремих видів.

У процесі розробки родовищ корисних копалин повинні забезпе­чуватися: застосування раціональних, екологічно безпечних технологій видобування корисних копалин і вилучення наявних у них компонен­тів, що мають промислове значення, недопущення наднормативних втрат і погіршення якості корисних копалин, а також вибіркового від­працювання багатих ділянок родовищ, що призводить до втрат запасів корисних копалин; здійснення дорозвідки родовищ корисних копалин та інших геологічних робіт, проведення маркшейдерських робіт, ве­дення технічної документації; облік стану і руху запасів, втрат і погір­шення якості корисних копалин; недопущення псування розроблюва­них і сусідніх з ними родовищ корисних копалин у результаті прове­дення гірничих робіт, а також збереження запасів корисних копалин родовищ, що консервуються; складування, збереження та облік корис­них копалин, а також відходів виробництва, що містять корисні компо­ненти і тимчасово не використовуються; раціональне використання розкривних порід і відходів виробництва; безпечне для людей, майна і навколишнього природного середовища ведення робіт.

Надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього по­годження з органами Міністерства охорони навколишнього природ­ного середовища України, Державного комітету України з нагляду за охороною праці та МОЗ України на місцях.

Користування надрами для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюється за відповідними проектами.

У відповідних проектах для будь-якого названого виду діяльності повинні передбачатися заходи, що забезпечують знешкодження стіч­них вод, шкідливих речовин і відходів виробництва або локалізацію їх у визначених межах, а також запобігають їхньому проникненню в гір­ничі виробки, на земну поверхню та у водні об'єкти.

Окремо наголошено, що надання надр для захоронения відходів ви­робництва та інших шкідливих речовин, скидання стічних вод допускаєть­ся у виняткових випадках за умови додержання норм, правил і вимог, пе­редбачених законодавством України. І для цього виду надрокористування передбачено отримання спеціального дозволу та гірничого відводу.

Право надрокористування (залежно від виду та мети) може бути припинене та/або припиняється у разі: якщо відпала потреба у користу­ванні надрами; закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у корис­тування; користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколи­шнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на корис­тування ділянкою надр; вилучення у встановленому законодавством по­рядку наданої у користування ділянки надр; якщо користувач без пова­жних причин протягом двох років (а для нафтогазоперспективних площ і родовищ нафти та газу - 180 календарних днів) не приступив до корис­тування надрами (для видів використання надр, пов'язаних з видобуван­ням корисних копалин). Законодавством України можуть бути передба­чені й інші випадки припинення права користування надрами, напри­клад, невнесення плати за користування надрами.

Однак вказані підстави для припинення використання надр не можуть бути застосовані до користувачів надр за угодою про розподіл продукції. У цьому разі право користування надрами може бути при­пинене, обмежене чи тимчасово заборонене (зупинене) лише у разі: припинення (в тому числі дострокового) дії угоди про розподіл про­дукції, що здійснюється на умовах і в порядку, передбачених такою угодою; виникнення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей або довкіллю. Особливості та умови обмеження або припинення чи тимчасової заборони (зупинення) користування надрами відповідно до угоди про розподіл продукції визначаються ЗУ «Про угоди про розподіл продукції».