Види звернень громадян, їх характеристика та особливості проваджень

Під зверненням громадян законодавець розуміє викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги^[203]. Аналіз цих норм та ст. 40 Конституції України дає можливість зробити висновок, що законодавець класифікує звернення громадян за такими ознаками:

а) залежно від форми — письмові та усні;

б) залежно від змісту — пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги;

в) залежно від кількісного складу суб’єктів — індивідуальні та колективні;

Письмовим є звернення, яке надіслане поштою чи передане особисто громадянином або через уповноважену ним особу до органів владних повноважень чи їх посадових осіб та підписане заявником (заявниками) із зазначенням дати, прізвища, імені, по батькові та місця проживання.

Усним є звернення, яке викладене громадянином (заявни­ками) на особистому прийомі (зборах) у органі владних повно­важень чи їх посадових осіб та записано посадовою особою органу владних повноважень.

Пропозиція (зауваження) — це звернення, в якому вислов­люються думки у вигляді порад, рекомендацій щодо діяльності органів владних повноважень, їх посадових осіб та удоскона- лення суспільних відносин і правової основи з метою покра­щення умов життя громадян, діяльності держави і суспільства у всіх сферах життєдіяльності.

Заява (клопотання) — це звернення громадян, у якому ви­кладаються: а) прохання про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством своїх прав та інтере­сів; б) прохання (клопотання) у письмовій формі про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод; в) повідомлен­ня про порушення чинного законодавства; г) повідомлення про недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, органів державної влади, їх по­садових осіб, депутатів усіх рівнів, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Скарга — це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, їх об’єднань, установ та організацій, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями де­ржавних органів, органів місцевого самоврядування, підпри­ємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб.

Індивідуальним є звернення, подане окремою особою, гро­мадянином або через уповноважену ним особу (якщо ці упов­новаження оформлені відповідно до чинного законодавства), до органів владних повноважень, їх посадових осіб. Наприклад, звернення на захист прав і законних інтересів недієздатної особи.

Колективним є звернення, подане групою осіб, певним ко­лективом громадян, працівників, членів громадських форму­вань до органів владних повноважень, їх посадових осіб. Під групою осіб слід розуміти (за принципами кримінального, ад­міністративного права) дві і більше осі, якими подано відповід­не звернення.

10.3.