§ 3.2. Законодавство України про рослинний світ

Як і в будь-якій сфері, необхідною умовою належної охорони та раціонального використання рослинного світу є створення і розвиток галузевого законодавства про рослинний світ.

Як вказувалося вище, тривалий час законодавство про рослинний світ обмежувалося сукупністю нормативно-правових актів, присвячених використанню лісів, що утворювали окрему галузь природоресурсного законодавства - лісове законодавство.

На сьогодні система законодавства про рослинний світ сформо­вана на основі Конституції України та прийнятого відповідно до неї галузевого законодавства. Конституція є основою для законодавства про рослинний світ, її норми визначають спрямованість діяльності та повноваження основних органів влади, основні права і обов'язки як держави, так і громадян, у тому числі екологічні права та обов'язки, які є невід'ємною частиною законодавства про рослинний світ (ст. 13, 16, 50, 66 Конституції України).

Міжнародні нормативно-правові документи є наступною ланкою в системі законодавства про рослинний світ. Слід зауважити, що рос­линний світ як невід'ємна складова довкілля та кожної екосистеми досить часто стає об'єктом міжнародної охорони в частині захисту окремих екосистем чи територій^[152].

Безпосередньо присвячені або стосуються охорони рослинного світу такі конвенції: Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі^[153]; Конвенція про міжнаро­дну торгівлю видами дикої фауни і флори, що знаходяться під загро­зою знищення^[154]; Конвенція про охорону біологічного різноманіття від 1992 р.^[155]

Основою для розробки законодавства про рослинний світ є ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», яким встано­влено загальні принципи та вимоги щодо охорони окремих елементів довкілля, а також правила їхнього використання, в тому числі об'єктів рослинного світу.

Загальним законом у сфері охорони рослинного світу став ЗУ «Про рослинний світ». Саме зазначений нормативно-правовий акт створив передумови для подальшого розвитку національного законо­давства про використання та охорону природних рослинних ресурсів. Ст. 1 ЗУ «Про рослинний світ» вказує, що відносини у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу, крім нього самого, регулюються Конституцією України, законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», ЛК України та іншими нормативно-правовими акта­ми. Приймаються й інші законодавчі акти, що регулюють правові від­носини щодо охорони та використання рослинного світу: ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям ЗУ «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організ­мів»^[156], ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про Червону книгу України» щодо покращення охорони рідкісних видів тварин та рослин»^[157] та ін.

Відносини у сфері охорони, використання і відтворення рослин і багаторічних насаджень сільськогосподарського призначення регу­люються відповідним законодавством України.

Цим же законом було визначено, що завданням законодавства України про рослинний світ є регулювання суспільних відносин у сфері охорони, використання та відтворення дикорослих та інших несільськогосподарського призначення судинних рослин, мохоподіб­них, водоростей, лишайників, а також грибів, їхніх угруповань і міс­цезростань.

ЗУ «Про рослинний світ» визначив законодавчі засади викорис­тання та охорони рослинного світу, встановив правила здійснення окремих видів поводження з об'єктами рослинного світу (акліматиза­ція, інтродукція і т.ін.), повноваження державних органів тощо.

Наступною ланкою в системі законодавства про рослинний світ є ЛК України. Зважаючи на те, що лісове законодавство є окремим розді­лом у цьому посібнику, необхідно звернути увагу тільки на співвідно­шення ЗУ «Про рослинний світ» та вказаного кодексу, які співвідно­сяться як загальний та спеціальний закони.

Слід зазначити, що більшість підзаконних актів, прийняття яких прямо передбачене ЗУ «Про рослинний світ», до цього часу не розро­блені. Тому подальший розвиток законодавства про рослинний світ вбачається, крім іншого, також у розробці та прийнятті великої кіль­кості підзаконних нормативно-правових актів, передбачених бланке- тними нормами ЗУ «Про рослинний світ», зокрема, правил загального використання природних рослинних ресурсів громадянами України, порядку спеціального використання природних рослинних ресурсів (стосовно різних видів такого використання) та інших актів.

закон України від 19.03.2009 № 1158-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2009. - № 30. - Ст. 428.

¹⁵⁷ Про внесення змін до Закону України «Про Червону книгу України» щодо покращення охорони рідкісних видів тварин та рослин : закон України від 25.12.2008 № 805-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2009. - № 19. - Ст. 259.

Однак не можна говорити про повну відсутність підзаконних но­рмативно-правових актів у цій сфері. Так, прикладами підзаконних актів у сфері охорони та використання рослинного світу є: Порядок ведення державного обліку і кадастру рослинного світу^[158]; Інструкція про порядок установлення нормативів спеціального використання природних рослинних ресурсів^[159]; Положення про Зелену книгу України^[160] тощо.

Необхідно зазначити, що окремі норми законодавства про охорону рослинного світу містяться у нормативних актах, зокрема, в законодав­стві щодо захисту рослин, відходів, природно-заповідного фонду тощо. Це не є відмінністю законодавства про рослинний світ, а лише вказує на міжгалузевий характер цього інституту екологічного права.