Екологічний податок

Розміри і порядок обчислення екологічних податків регламентуються розділом VIII «Екологічний податок» Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Згідно статті 240 платниками податку є суб\'єкти господарювання, юридичні особи, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об\'єкти;

- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об\'єктах) суб\'єктів господарювання);

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

У статті 243 встановлені ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення:

1) для окремих (24-х) забруднюючих речовин (сполук): оксидів азоту, аміаку, сірчистого ангідриду, ацетону, бенз(а)пірену, окису вуглецю, вуглеводнів, газоподібних фтористих сполук, твердих речовин, озону, сірководню, стиролу, фенолу, формальдегіду, важких металів та їхніх сполук, тощо.

2) для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 1 цієї статті, за класом небезпечності;

3) для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 1 цієї статті та на які не встановлено клас небезпечності (крім СО₂), залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу (ОБРВ) таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів;

4) для СО₂;

5) для забруднюючих речовин (сполук), на які не встановлено клас небезпечності та ОБРВ (крім СО₂), ставки податку встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності.

Стаття 245 регламентує ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об\'єкти:

1) для окремих (9-ти) забруднюючих речовин (сполук): азот амонійний, органічні речовини, завислі речовини, нафтопродукти, нітрати, нітрити, сульфати, фосфати, хлориди.

2) для забруднюючих речовин, які не увійшли до пункту 1 цієї статті та на які встановлено ГДК або ОБРВ:

3) для забруднюючих речовин, на які не встановлено ГДК або ОБРВ, застосовуються ставки податку за найменшою величиною ГДК, наведеної у пункті 2.

За скиди забруднюючих речовин у ставки та озера ставки податку, зазначені у пунктах 1 і 2 цієї статті, збільшуються у 1,5 раза.

Згідно статті 246 встановлені ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об\'єктах:

1) за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів:

- обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням;

- люмінесцентних ламп.

2) за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів:

3) за розміщення відходів, на які не встановлено клас небезпеки, застосовується ставка податку, встановлена за розміщення відходів I класу небезпеки.

4) за розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об\'єктів, ставки податку, зазначені у пунктах 1-3, збільшуються у 3 рази.

Таблиця 7.2 - Коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від

місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі

Стаття 247 містить в собі ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені).

Таблиця 7.3 - Коригуючий коефіцієнт, який встановлюється для експлуатую-

чих організацій ядерних установок (АЕС) залежно від активності радіоактивних відходів

Стаття 248 містить ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк

Суми податку за звітний квартал обчислюються платниками податку самостійно за наведеними формулами (стаття 249).

Стаття 250 регламентує порядок подання податкової звітності та сплати податку Згідно цієї статті, платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (календарного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища з питань охорони навколишнього природного середовища до 1 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів.

Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів. Працівники органу державної санітарно-епідеміологічної служби та органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки залучаються для перевірки правильності визначення платниками фактичних обсягів радіоактивних відходів.

8.2