ПИТАННЯ 28. Криміналістична характеристика екологічних злочинів

У сучасних умовах охорона природного середовища набуває актуального і міжнародного значення. Криміналістична характеристика екологічних злочинів (злочинів проти довкілля)

210

базується на широкій системі екологічного законодавства та міжнародно-правових документів у галузі захисту довкілля.

До загальних елементів криміналістичної характеристики екологічних злочинів відносять:

- конкретні причини, що викликали шкоду, завдану природ ному середовищу;

-способи порушення природоохоронних правил;

- суб\'єктів, що припустили порушення, а також наслідки таких порушень.

У розробленні криміналістичної характеристики враховуються особливості екологічних злочинів, як от: злочинні дії службових та інших осіб, що відповідають за встановлення та експлуатацію очисних споруд, транспортування і переробку шкідливих відходів, знешкодження шкідливих викидів тощо; процес забруднення навколишнього середовища та його наслідки, що полягають у зміні фізичних, хімічних, біологічних властивостей вод, землі, повітря, призводять до утворення специфічних слідів - наслідків забруднення, пов\'язаних із порушенням екологічного балансу на певних територіях, захворюваннями населення тощо; відомості про вчинення цих злочинів відбиваються у документах (наказах, розпорядженнях, дорученнях), виявлення й аналіз яких дають змогу встановити безпосередні причини порушення екологічних правил; середовище, в якому утворюються сліди екологічних злочинів, має певну своєрідність, що відбивається на їх стійкості, поширенні, збереженні.

Способами вчинення злочинів можуть бути різноманітні порушення чи недотримання правил природоохорони в процесі виробничої діяльності, необережне ставлення до зберігання й використання хімічних речовин, необережне поводження з вогнем, навмисне або з необережності знищення тваринного світу. В ході

211 .і

Гора /. В., Іщенко А. В., колеопиг. ~. ...

розслідування для встановлення конкретних осіб, що винні у вчиненні злочину, буває необхідним виявити певні промислові, сільськогосподарські, виробничі підприємства, виробничий процес на яких завдав шкоди навколишньому середовищу.

Важливе значення має становлення характеру й розміру завданої шкоди. її особливістю є кумулятивність (накопичення) та спрямованість виявлення негативних наслідків у майбутньому. Виокремлюють біологічну шкоду, особисту шкоду та економічну шкоду. Визначальною з них є біологічна шкода. ПИТАННЯ 29. Особливості порушення кримінальної справи за фактом екологічного злочину

Вирішуючи питання про порушення кримінальної справи за фактом екологічного злочину, треба враховувати, що ці злочини вважаються закінченими з моменту забруднення водойм, водних джерел та підземних вод, земель, надр, атмосфери за умови, що це забруднення викликало або створило реальну можливість заподіяння шкоди здоров\'ю людей, сільськогосподарському виробництву, рибним або тваринним запасам, рослинному світу.

Типовими є ситуації, коли до правоохоронних органів надходять повідомлення про факти порушення правил охорони навколишнього середовища від служб екологічного контролю або ж від окремих громадян, організацій, установ.

У всіх випадках треба встановити й доказати: який об\'єкт зазнав забруднення (місцевість, територія, водойма тощо); в чому конкретно виразилося забруднення; які наслідки настали та які матеріальні збитки заподіяно й кому саме; джерело забруднення, характер його діяльності чи технології виробництва; час забруднення; які правила природоохорони порушено і хто винен у їх порушенні; мотиви порушення правил та мета таких дій; які умови сприяли вчиненню злочину.

На початковому етапі розслідування найчастіше проводять такі дії: огляд місця події з метою дослідження обстановки вчинення злочину та його наслідків (ділянки місцевості, акваторії водоймища, ділянки річки та прилеглих берегів, підприємства-джерела забруднення тощо); вилучення й огляд документів щодо правил охорони навколишнього середовища, зведень метеослужби, документів щодо технологічного та екологічного стану об\'єктів; допит свідків, потерпілих, підозрюваних (зокрема,

212

свідками можуть бути особи, що брали участь у відомчому розслідуванні факту порушення правил охорони навколишнього середовища); судово-медичне освідування потерпілих, призначення відповідних судово-екологічних експертиз. На наступному етапі можливе призначення інших експертиз, зокрема, судових агротехнічної, ветеринарної, іхтіологічної, хімічної, експертизи радіоактивних речовин, а також традиційних- почеркознавчих, вибухотехнічних, трасологічних тощо.

Важливе значення для розслідування цих злочинів має залучення до участі в проведенні окремих слідчих дій та інших заходів відповідних спеціалістів-екологів і представників громадськості й громадських об\'єднань.