Фінансовий екологічний облік на підприємстві
На Конференції ООН щодо питань довкілля і розвитку, яка відбулась у 1992 році у Ріо-де-Жанейро, Україна серед 178 країн підписала низку програмних документів, які визначають узгоджену політику щодо забезпечення сталого розвитку.
Реалізація концепції сталого розвитку, проект якої перебуває на розгляді Верховної Ради України, передбачає посилення екологічної складової і гармонізацію економічних та екологічних інтересів. Тобто, сталий розвиток передбачає діяльність країни на принципах економічної ефективності, екологічної цілісності та соціальної справедливості. Саме тому у 1998 були затверджені Міжнародні стандарти з екологічного менеджменту та аудиту, а 24.06.2004 р. було прийнято Закон України «Про екологічний аудит».В останні роки необхідність вирішення саме екологічних питань в економіці будь-якої країни світу призвела до виникнення окремої наукової галузі - «екологічна економіка» - та таких її важливих складових, як «екоменедж- мент», «екологічний облік» та «екологічний аудит» тощо. Західний світ об’єднав усі розробки, які досліджують питання взаємодії підприємства з навколишнім середовищем, в один науковий напрям з назвою Environmental Accounting.
Екологічний облік на підприємстві - це система виявлення, вимірювання, реєстрації, нагромадження, узагальнення, зберігання, оброблення та підготовки релевантної інформації про діяльність підприємства в галузі природокористування з метою передачі її внутрішнім і зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень.
Екологічний облік має здійснюватися на базі бухгалтерського та податкового законодавства. Система екологічного обліку будь-якого підприємства повинна містити в собі такі складові: облікова політика, облік екологічних зобов’язань, витрат та доходів, екологічна звітність.
Комітет з міжнародних стандартів фінансового обліку запропонував такі якісні характеристики екологічного обліку:
- суттєвість - в обліку мають бути відображені всі суттєві (важливі) події або господарські операції;
- об’єктивність - полягає в тому, що на інформацію не впливають дії, думки чи оцінки тих, хто готує облікову інформацію;
- своєчасність - облікова інформація має бути складена та подана користувачам у встановлені терміни;
- точність - інформація має бути до такого ступеню конкретизована і деталізована, який вимагають як внутрішні так і зовнішні умови функціонування підприємства;
- обґрунтованість - інформація, яка відображається в обліку, має бути науково обґрунтованою.
Існуючий на сьогоднішній день бухгалтерський облік не здатний враховувати екологічний вплив підприємства на оточуюче середовище та забезпечувати проведення на належному рівні екологічного управління та контролю. Серед причин такої ситуації можна виділити:
- більшість природних втрат не можливо виразити у вартісному виразі, наприклад, спустошення ґрунтів, вирубка лісів, забруднення водойм;
- ринкові ціни не можуть реально та своєчасно відобразити зменшення невідновних сировинних ресурсів. Ціна як врівноважуючий елемент ринкових відносин «орієнтується» на короткострокову перспективу і ніяким чином не може враховувати довгострокові зміни обсягів та якості природних ресурсів.
Італійський Фонд ЕНІ імені Енріко Маттеї (Fondazione Eni Enrico Mattei - FEEM) розробив методику інтегрованого екологічного обліку, яка включає в себе екологічну політику підприємства, систему екологічного менеджменту та здатна нагромаджувати та обробляти дані, отримані в процесі аудиту і моніторингу діяльності підприємства. Згідно думки цього фонду головною метою екологічної політики є мінімізація емісій та споживання, а також управління процесом, який впливає на постійне вдосконалення відображення екологічних аспектів діяльності підприємства шляхом інвентаризації всіх вхідних і вихідних потоків підприємства, включаючи потоки відходів, дає змогу визначити вузькі місця і є надійним засобом їх запобіганню, а також дає змогу отримати реальну картину досягнутих результатів та аналізувати ефективність пов\'язаних з цим коштів.
Отже, як результати будь-якого обліку так і результати екологічного обліку мають знаходити своє відображення у звітності підприємства, а у даному випадку - у фінансовій звітності підприємства.
Кожна країна, яка зважає на екологічні проблеми і робить кроки по їх вирішенню, самостійно розробляє форми цього звіту. Саме тому на сьогоднішній день не існує єдиної типової форми «Звіту про екологічну діяльність підприємства».
Пелиньо Л.М. адаптував даний звіт до вітчизняних особливостей та вимог.
Згідно його думки ця форма фінансової звітності матиме вигляд, зображений у табл. 1.Таблиця 7.1 - Звіт про екологічну діяльність підприємства згідно Л.М. Пелиньо
№ п/п | Найменування показників | Звітний період | Попередній період |
1 | 2 | 3 | 4 |
1. | Повні витрати, пов’язані з охороною НПС:____________ | ||
1.1. | Введення нових об’єктів природного призначення | ||
1.2. | Ремонт і реконструкція діючих об’єктів_______________ | ||
1.3. | Інші капітальні витрати_____________________________ | ||
2. | Поточні витрати:__________________________________ | ||
2.1 | Витрати, пов’язані з експлуатацією природоохоронного устаткування______________________________________ | ||
2.2 | Утилізація (захоронення) відходів____________________ | ||
2.3. | Інші поточні витрати_______________________________ | ||
3. | Податки і платежі:_________________________________ | ||
3.1. | Платежі за користування природними ресурсами | ||
3.2. | Збори та викиди, скиди, розміщення відходів__________ | ||
3.3. | Збори за викиди в атмосферне повітря________________ | ||
3.4. | Штрафи за порушення екологічного законодавства | ||
Всього витрат________________________________________________________________ |
8.1