Екологічна паспортизація

Екологічна паспортизація є інструментом екологічного обліку характеристик різних суб\'єктів господарювання для підготовки управлінських рішень. Якщо облік природних ресурсів отримав достатньо розвинутих форм у вигляді кадастрів природних ресурсів, то облік екологічних характеристик суб\'єктів господарювання потребує адекватного інформаційного забезпечення для повноцінного врахування їх впливу на такі природні ресурси.

Необхідність застосування екологічних паспортів визначена в статті «Державний облік об\'єктів, що шкідливо впливають на стан навколишнього природного середовища» Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Нині вважається, що екологічний паспорт є комплексним державним документом, який містить характеристики взаємовідносин будь-якого техногенного або природного об\'єкта з навколишнім природним середовищем.

Екологічний паспорт призначений для відображення даних, що характеризують джерела шкідливого впливу підприємства на довкілля (джерела викидів, скидів, утворення відходів), розсіювання забруднювальних речовин у навколишнє середовище, рівень використовуваних на підприємстві технологій, можливостей скорочення цього шкідливого впливу тощо.

На відміну від різних форм екологічної звітності, які характеризують підприємство як джерело шкідливого впливу на довкілля, головною метою введення екологічного паспорта підприємства є створення інформаційної бази для екологізації його технологічних процесів і гармонізації його діяльності в системі «природа-суспільство». У цьому контексті розробка й використання екологічного паспорта підприємства спрямовані на досягнення таких цілей:

- створення державної системи обліку та моніторингового контролю за станом суб\'єктів господарювання;

- застосування в системі державного екологічного управління для всіх суб\'єктів господарювання, незалежно від форм власності, єдиного інформаційного документа для відображення видів шкідливого впливу суб\'єктів на природні ресурси та оцінки їхнього комплексного впливу на довкілля;

- створення інформаційної бази для оцінки ефективності використання підприємством сировинних, паливно-енергетичних, водних, земельних та інших ресурсів;

- створення інформаційної бази для оцінки екологічності використовуваних на підприємстві технологій;

- забезпечення інформаційної основи для ліцензування природокористування;

- забезпечення інформаційної основи для впровадження економічних механізмів стимулювання діяльності підприємств у напрямі екологізації використовуваних технологій, економії природних ресурсів і енергозбереження.

Підґрунтям для розробки екологічного паспорта є основні показники виробництва, проекти розрахунків норм ГДВ, ГДС, дозволи на природокористування, паспорти газо- й водоочисних споруд і установок з утилізації та використання відходів, форми державної і статистичної звітності та інші нормативні й нормативно-технічні документи. Структура екологічного паспорта підприємства складається з таких блоків:

- Загальні дані про підприємство та його реквізити.

- Коротка природно-кліматична характеристика району розташування підприємства, у тому числі характеристика стану фонових концентрацій в атмосфері; характеристика джерел водозабору та приймачів стічних вод, фоновий хімічний склад вод водних об\'єктів.

- Короткий опис технології виробництва і дані про продукцію, балансова схема матеріальних потоків.

- Відомості про використання земельних ресурсів.

- Характеристика сировини, використовуваних матеріальних і енергетичних ресурсів.

- Характеристика викидів в атмосферу.

- Характеристика водоспоживання і водовідведення.

- Характеристика відходів.

- Дані про рекультивацію порушених земель.

- Дані про транспорт підприємства.

- Дані про еколого-економічну діяльність підприємства.

Зауважимо, що відповідно до пріоритетів, визначених в Основних напрямах державної екологічної політики, в Україні на сьогодні найбільшого розвитку набули напрями екологічної паспортизації потенційно небезпечних об\'єктів (ПНО) та відходів.

Відповідно до Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» постановою Кабінету Міністрів України «Про створення Урядової інформаційно аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій» та іншими законодавчими актами було затверджено Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об\'єктів. Це Положення визначає загальні засади паспортизації потенційно небезпечних об\'єктів для створення загальнодержавного реєстру їх техногенного та природного характеру як складової частини Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

Екологічний паспорт ПНО містить дані, на підставі яких виконується оцінка потенційної небезпеки виробничої діяльності об\'єкта:

- вид (природа) небезпеки (радіаційна, хімічна, біологічна, бактеріологічна, вибухопожежна тощо);

- інтенсивність джерел небезпеки та час їх негативного впливу (постійне випромінювання, залпові викиди, систематичне накопичення небезпечного ефекту на поверхні ґрунту тощо);

- характер та ступінь негативного впливу на реципієнти;

- сфера забруднення (атмосфера, гідросфера, літосфера);

- технічний стан будов, споруд, технологічного обладнання та інженерних комунікацій, ступінь їх зношеності;

- загальний стан техніки безпеки.

Паспортизація ПНО проводиться за загальною формою паспорта, яка підлягає певній модифікації для кожного конкретного типу об\'єкта з урахуванням специфіки його виробництва.

Паспортизація відходів ведеться підприємствами для їх вичерпної ідентифікації та визначення оптимальних шляхів поводження з ними і здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів». Її здійснення передбачає складання і ведення паспортів відходів, паспортів місць видалення відходів, реєстрових карт об\'єктів утворення, обробки та утилізації відходів відповідно до Державного класифікатора ДК 005-96 «Класифікатор відходів».

Паспортизація відходів - це процес послідовного збирання, узагальнення та зберігання відомостей про кожний конкретний вид відходів, їх походження, технічні, фізико-хімічні, технологічні, екологічні, санітарні, економічні та інші показники, методи їх вимірювання і контролю, а також про технології їх збирання, перевезення, зберігання, обробки, утилізації, видалення, знешкодження і захоронения. Форми паспортів відходів та інструкції щодо їх ведення розробляються Мінекоресурсів з участю інших зацікавлених центральних органів виконавчої влади і затверджуються ним за погодженням із МОЗ.

Специфіка впливу певних видів відходів на навколишнє середовище змушує іноді розробляти окремі правила їх обстеження та паспортизації.

гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів.

Для проведення еколого-агрохімічної оцінки ґрунтів, що визначає їх родючість і забрудненість, проводиться паспортизація полів та земельних ділянок. Еколого-агрохімічний паспорт земельної ділянки (поля) - це документ, у якому зосереджена інформація про родючість грунтів (агрохімічні, фізико-хімічні та агрофізичні властивості) і рівень їх забруднення важкими металами, радіонуклідами, залишками пестицидів та іншими токсикантами. Він розробляється для кожного поля або земельної ділянки на основі матеріалів агрохімічного, радіологічного та інших видів моніторингу фунтів. Еколого-агрохімічні паспорти земельних ділянок застосовуються в сільському господарстві для обгрунтування заходів, спрямованих на раціональне використання й підвищення родючості грунтів, поліпшення 70

їхнього агроекологічного стану. Форма паспорта, затверджена Міністерством агарної політики України.

Для оцінки екологічного стану басейнів річок та розробки заходів щодо раціонального використання та охорони вод і відновлення водних ресурсів складаються їх екологічні паспорти в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Екологічний паспорт річки - це уніфіковане зведення основних даних про водний режим, фізико-географічні особливості, використання природних ресурсів і екологічну обстановку в її басейні, а також відпрацювання рекомендацій щодо підвищення стійкості екологічної системи.

На водні об\'єкти, які є джерелами питного водопостачання, складання екологічних паспортів регламентує закон України «Про питну воду та питне водопостачання». Перелік показників якості води в паспорті джерела питного водопостачання має відповідати переліку, що визначений державним стандартом на питну воду.

У зв\'язку з наслідками Чорнобильської катастрофи, а також у випадках радіаційних аварій, для планування й проведення заходів щодо захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання та аналізу ефективності цих заходів в Україні здійснюється оцінка стану захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання; діє державна система обліку та контролю індивідуальних доз опромінення персоналу; проводяться аналізи та оцінки стану дозових навантажень населення й персоналу на відповідних територіях. Щоб систематизувати радіоекологічні дані, для відповідних територій вводяться радіаційно-екологічні паспорти, у які щорічно вносяться результати проведення аналізів та оцінок стану захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання.