<<
>>

Функції публічного адміністрування

Термін «функція» позначає роль та цільове призначення діяль­ності окремого суб’єкта і застосовується для окреслення особливос­тей будь-яких соціальних, технічних, біологічних, правових явищ.

Функції публічного адлііністрування - це відносно салюстійні й однорідні складові зліісту діяльності з публічного адлііністру- вання, які відображають окреліі напрями цієї діяльності, здій­снюються уповноваженими суб’єкталіи публічного адлііністру- вання і спрялювані на забезпечення виконання цілей і завдань публічного адлііністрування. Функції публічного адміністрування є елементом правового статусу суб’єкта публічного адмініструван­ня, що відображає зміст та цільове призначення публічного адміні­стрування, яке забезпечується методами управлінського впливу та має на меті задоволення публічного інтересу.

Важливо знати, що в юридичній науці немає єдиної думки з при­воду видів функцій публічного адміністрування. Проте, їх можна класифікувати за/у:

зліістолі, характеролі і обсяголі впливу.

1) загальні, до яких належать:

а) організація (визначення організаційних положень, що встанов­люють порядок адміністрування, регламентів, нормативів, вимог, відповідальності тощо);

б) планування (визначення мети, необхідних ресурсів, способів, строків, форм і методів поетапного контролю за діями об’єкта);

в) прогнозування (наукове передбачення, систематичне дослідження стану, структури, динаміки та перспектив явищ і процесів);

г) регулювання (через нормативні акти, державний бюджет, дер­жавні контракти, податкову систему, стандарти, митні тарифи, виз­начення пріоритетів розвитку галузей тощо);

д) координація (забезпечує узгодження діяльності систем адмі­ністрування);

ж) контроль (спрямований на забезпечення законності, дисциплі­ни).

2) спеціальні, характеризують особливості конкретного суб’єкта (Президента України, КМУ, місцевих державних адміністрацій тощо) чи сфери публічного адміністрування (економічна, соціально- культурна, адміністративно-політична сфери);

3) допоміжні, виокремлюються, виходячи з потреб обслуговуван­ня процесів здійснення загальних і спеціальних функцій та створен­ня необхідних умов для нормальної діяльності керуючих суб’єктів.

До них слід віднести: а) стратегічне та поточне планування; б) фі­нансування; в) стимулювання; г) кадрове забезпечення; д) керуван­ня; ж) діагностування тощо;

залежності від спряліованості і ліісця впливу.

1) соціально-орієнтовані (вплив суб’єктів публічного адміністру­вання на об’єкти адміністрування). Найбільш практичне значення має класифікація функцій публічного адміністрування - залежно від спрямованості на соціально-орієнтовані та внутрішньо-орієн- товані, якої засновано на поділові змісту діяльності з публічного адміністрування за технологічною специфікою та змістовному син­тезі наявних нормативно закріплених функцій суб’єктів публічного адміністрування, перш за все, органів виконавчої влади та місце­вого самоврядування. Вони характеризують безпосередньо процес впливу суб’єктів публічного адміністрування на суспільні процеси. Через ці функції виявляється сутність публічного адміністрування, реалізується його призначення щодо виконання своїх обов’язків пе­ред суспільством. До них слід віднести:

а) планування - його предметом є соціально-економічний, полі­тичний розвиток України у цілому, а також розвиток окремих галу­зей економіки та окремих адміністративно-територіальних одиниць;

б) регулювання - її зміст має вираження у впливові публічної влади в особі окремих суб’єктів публічного адміністрування на сус­пільні відносини та зв’язки, які характеризуються високою суспіль­ною значущістю і відсутністю дієвих механізмів саморегулювання, шляхом встановлення, відміни і коригування правил і рамок пове­дінки учасників зазначених відносин;

в) контроль - полягає в аналізові та зіставленні фактичного стану у тій чи іншій галузі з вимогами, яких поставлено перед ними, від­хиленнями у виконанні поставлених завдань та причин цих відхи­лень, а також оцінкою діяльності та доцільності саме такого шляху;

г) управління об’єктами державної та комунальної власності - визначається, як здійснення уповноваженими суб’єктами повнова­жень щодо реалізації прав держави та місцевого самоврядування як власників таких об’єктів, пов’язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством Укра­їни, з метою задоволення державних та місцевих потреб;

д) надання адміністративних послуг - являє собою здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, його спрямовано на на­буття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи від­повідно до закону;

ж) забезпечувальна - полягає у створенні необхідних умов для життя та діяльності громадян (напр., вирішення питань, пов’язаних із забезпеченням населення водою, електрикою, газом; наданням ін­формаційних, освітніх послуг тощо);

з) юрисдикційна (охоронна) - означає, що органи публічного адміністрування наділені повноваженнями щодо застосування до юридичних та фізичних осіб заходів державного примусу;

2) внутрішньо-орієнтовані (діяльність всередині системи суб’єктів публічного адміністрування) - уособлюють упорядкову­ючу діяльність всередині системи суб’єктів публічного адміністру­вання. їхнє існування обумовлено багаторівневою і різнокомпонент- ною побудовою системи суб’єктів публічного адміністрування.

Для публічного адміністрування необхідно не тільки визначити мету діяльності та поставити завдання щодо її досягнення, а ще й створи­ти відповідні умови для їх виконання кожним елементом системи, встановити зв’язки між ними, забезпечити їх діяльність організа­ційно. Подібні завдання виконуються через внутрішньо-орієнтовані функції. До них слід віднести:

а) планування - здійснюється щодо внутрішнього функціонуван­ня та організаційної структури суб’єктів публічного адмініструван­ня, які здійснюють свою діяльність на планових засадах;

б) організаційна - її змістом є побудова системи суб’єктів публіч­ного адміністрування, які в найкоротші часи та з найефективнішими затратами зусиль здатні виконувати покладені на них завдання;

в) розпорядництво - являє собою оперативне регулювання влад­них управлінських відносин, що виникають із приводу здійснення повноважень суб’єктів публічного адміністрування, забезпечення режиму належної діяльності у формі прийняття правових актів (на­казів, розпоряджень, вказівок, інструкцій, правил, інструкцій тощо);

г) керівництво - встановлення правил і нормативів діяльності та окремих дій суб’єктів публічного адміністрування. Воно є характер­ним у публічному адмініструванні всередині системи суб’єктів пуб­лічного адміністрування. Назовні, стосовно приватних осіб, сучасне публічне адміністрування замість розпорядництва і керівництва у більшості випадків здійснює діяльність з регулювання;

д) координація - забезпечення узгодженості дій у роботі суб’єктів публічного адміністрування усіх ланок, встановлення нових, збере­ження та удосконалення існуючих зв’язків між ними;

ж) кадровий менеджмент - основними завданнями є відбір кад­рів та їх розвиток.

Слід мати на увазі, що будь-яка класифікація не є абсолютною, в ній можуть існувати елементи, які в деяких випадках змикаються або перекривають один одного. Так, є функції, які мають двовектор- ну спрямованість та належать як до соціально-орієнтованих, так і до внутрішньо-орієнтованих (планування, контроль). До того ж кожну функцію у процесі все більш детального розгляду, зважаючи на ба­гатогранність діяльності публічного адміністрування, можна розби­ти на декілька підфункцій, кожну з яких, у свою чергу, - на більш вузькі завдання тощо.

12.3.

<< | >>
Источник: Загальне адміністративне право України : підручник / за заг. ред.: акад. С. Ківалова і проф. Л. Білої-Тіунової ; Нац. ун-т «Одеська юрид. академія». - Одеса,2023. - 792 с.. 2023

Еще по теме Функції публічного адміністрування:

  1. Система форм публічного адміністрування: форма внутрішньої організації публічного адміністрування та форми зовнішнього вираження (інструменти) публічного адміністрування
  2. Поняття публічного адміністрування. Рівні та режими публічного адміністрування
  3. Методи публічного адміністрування
  4. 3. Методологічний вимір публічного адміністрування
  5. Поняття та система суб’єктів публічного адміністрування
  6. Поняття та система суб'єктів публічного адміністрування
  7. Поняття інструмента публічного адміністрування
  8. Поняття інструмента публічного адміністрування[186] [187]
  9. Вимоги до нормативних актів суб’єктів публічного адміністрування
  10. 1. Система та види суб’єктів публічного адміністрування
  11. Фактична дія як інструмент публічного адміністрування
  12. План як інструмент публічного адміністрування
  13. Контроль як функція публічного адміністрування: поняття та ознаки
  14. Поняття, ознаки та види нормативних актів суб’єктів публічного адміністрування
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -