<<
>>

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЦЕНТА

Вивчаючи цю тему, необхідно перш за все розглянути сутність процента.

У найзагальнішому абстрактному виразі процент — це ціна грошей як позикового капіталу, яку вони набувають на грошовому ринку.

Важливим є те, що процент є економічною категорією і самостійно без кредиту не існує, хоча останній іноді, як виняток, може надаватися на безпроцентній основі. В умовах ринкової економіки його сутність полягає в тому, що позиковий процент є платою за користування позичковим капіталом, його ціною.

Джерелом сплати позикового процента є прибуток, який отримує позичальник, що створюється із застосуванням позикового капіталу у процесі виробництва, чи дохід фізичної особи або держави.

Показником, що кількісно характеризує плату за кредит, є норма процента або процентна ставка.

Норма процента розраховується як відношення суми річного доходу, одержаного на позиковий капітал, до суми капіталу, наданого в позичку, помножене на 100.

Норма процента залежить від величини норми прибутку. Середня норма прибутку є максимальною межею норми процента. Мінімальну межу норми процента точно визначити неможливо, але вона повинна покривати витрати кредитора, пов’язані із ці.ю операцією, і приносити йому хоча б мінімальний дохід.

На практиці норма позичкового процента має форму процентної ставки, тобто відношення доходу (процентних грошей) до суми боргу за одиницю часу. Визначена таким способом процентна ставка називається простою.

Інтервал часу, до якого застосовується процентна ставка, називається періодом нарахування процентів.

Розрізняють макроекономічні та мікроекономічні чинники, що впливають на розмір процентної ставки за кредити:

1) макроекономічні:

— попит і пропозиція, які склалися на кредитному ринку (підвищений попит викликає підвищення процентної ставки, проте в результаті міжбанківської конкуренції процентні ставки нівелюються);

— рівень інфляції (підвищення темпів інфляції викликає збільшення плати за кредит, оскільки підвищується ризик втрат);

— рівень облікової ставки центрального банку (при визначенні розміру процентної ставки банки беруть за основу облікову ставку центрального банку).

2) мікроекономічні:

— розмір кредиту (розмір процентної ставки за великими кредитами повинен бути нижчим, оскільки витрати банку в цьому разі відносно менші);

— термін користування кредитом (чим довший термін, тим вища процентна ставка за кредит, оскільки: по-перше, збільшується ризик; по-друге, вищою є вартість довгострокових ресурсів кредитора);

— рівень ризику (позики з вищим рівнем ризику повинні надаватися під вищий процент, щоб компенсувати кредитору премію за ризик).

Норма позичкового процента визначається стихійним ринковим механізмом і під впливом конкуренції на ринку позичкових капіталів постійно коливається залежно від співвідношення попиту та пропозиції позичкового капіталу та зміни середньої норми прибутку.

Попит на позичковий капітал залежить від певних чинників, таких як:

— масштаби виробництва, рівень його спеціалізації та кооперування;

— циклічність коливань виробництва;

— сезонність умов виробництва та реалізації продукції;

— темпи інфляції;

— вид кредиту та його цільове призначення;

— розмір кредиту;

— термін користування позичкою;

— забезпеченість повернення кредиту;

— своєчасність повернення кредиту.

З боку пропозиції позичкового капіталу на рівень процентної ставки впливають:

— рівень монетизації ВВП;

— розміри грошових нагромаджень і заощаджень у суспільстві та товарно-грошова збалансованість економіки;

— рівень грошово-кредитного регулювання економіки центральним банком;

— міжнародні чинники, особливо перелив капіталу.

Розрізняють норму процента — ринкову, яка формується безпосередньо на ринку позикових капіталів, та середню, яка формується за певний період часу.

Проблема збереження позикового капіталу стає особливо актуальною в період інфляції, оскільки на момент повернення кредиту його реальна вартість значно нижча від тої, що була на момент надання.

У період інфляції виокремлюють такі процентні ставки:

— номінальну (рівень процентної ставки, що фактично склався на ринку);

— реальну (номінальна ставка, скоригована на рівень інфляції).

Економічні суб’єкти, формуючи портфель активів, мають можливість обирати з безлічі варіантів той, який його задовольняє: зберігати в готівці, покласти гроші в банк на картковий, поточний, депозитний рахунок, з якого їх у необхідний момент можна використати. При цьому перевага буде надана тому способу зберігання грошей, який принесе більший дохід, дозволить швидше і без втрат у разі потреби використати свій вклад, тобто має вищу ліквідність і вищу надійність, а також меншу ризиковість. Отже, рішення індивідів, щодо того, збільшувати поточні видатки чи заощаджувати, як зберігати заощадження, яким активам надавати перевагу, значною мірою залежить від процентних ставок.

Залежно від термінів платежів за процентами в літературі розрізняють такі види фінансових інструментів:

1) проста позичка, за якої позичальник отримує в кредитора певну суму коштів, яку називають основним боргом, і повертає її одночасно зі сплатою процентів після закінчення терміну користування позичкою;

2) позичка з незмінним платежем передбачає однакові щомісячні чи щоквартальні платежі для погашення основної суми боргу і сплати процентів за частину боргу, що залишилися з моменту отримання позички;

3) купонна облігація, за якої дохід виплачується після подання інвестором емітентові купона, у якому зазначена сума доходу (купона ставка) за певний період (квартал, півріччя чи рік). Дохід визначається на основі номінальної вартості облігації і встановленої процентної ставки;

4) дисконтні облігації продаються за ціною, яка нижча від їх номінальної вартості, тобто зі знижкою (дисконтом), а в момент погашення облігації інвестору виплачується її номінальна вартість.

Слід зазначити, що в економічній теорії розглядають кілька способів вимірювання процентних ставок та сплати процентних доходів, які студент повинен вивчити.

Особливу увагу слід звернути на способи нарахування процентів (складні та прості процентні ставки, фіксовані та плаваючі, дискретні та безперервні проценти, звичайні та точні проценти, каскадні проценти), оскільки в кредитних угодах передбачається не лише сума боргу, але й строки та періодичність його погашення і сплати процентів.

Щодо функцій позичкового процента, то він виконує розподільну, збереження позичкового капіталу та стимулювальну. Функції процента визначають його роль у суспільстві, а саме: у підвищенні ефективності господарювання, перерозподілі капіталу між сегментами фінансового ринку, капіталізації доходів населення та поліпшенні його соціального стану.

Розподільна функція позичкового процента полягає в тому, що позичальникові належить лише та частина прибутку, отриманого з використанням позикового капіталу, яка залишиться після сплати процентів кредитору. Сплати позичкового процента не можна уникнути.

Функція збереження позичкового капіталу полягає в тому, що за допомогою процента кредиторові забезпечується повернення від позичальника як мінімум вартості, рівноцінної тій, яка була надана в кредит.

Стимулювальна функція процента полягає в тому, що він спонукає позичальника ефективно використовувати передусім власний капітал, а також надані йому кредитором у тимчасове користування кошти.

Функції процента визначають його роль у суспільстві:

— сприяє ефективнішому використанню кредиту, зміцненню комерційного чи господарського розрахунку;

— сприяє ефективнішому використанню суб’єктами господарювання своїх власних грошових коштів;

— стимулює населення формувати свої заощадження та зберігати їх у фінансових посередників.

План семінарського заняття № 17

1. Сутність та вимірники процента.

2. Способи нарахування процента.

3. Функції позичкового процента.

4. Роль позичкового процента в суспільстві.

Практичні завдання до теми 12 1. Тести до теми

1. Ціна грошей як позичкового капіталу, яку вони набувають на грошовому ринку, — це:

а) купівельна спроможність грошей;

б) процент;

в) норма прибутку.

2. Джерелом сплати позикового відсотка є:

а) позиковий капітал;

б) дохід кредитора;

в) дохід на позиковий капітал;

г) прибуток позичальника.

3. Норма позичкового процента — це:

а) відношення суми ВВП до суми річного доходу, помножене на 100;

б) відношення суми річного доходу, одержаного на позичковий капітал, до суми капіталу, наданого в позичку, помножене на 100;

в) відношення суми річного доходу, одержаного на позичковий капітал, до суми капіталу, отриманого за позичкою, помножене на 100.

г) правильної відповіді немає.

4. Максимальною межею норми процента є:

а) максимальна норма прибутку;

б) середня норма прибутку;

в) мінімальна норма прибутку;

г) визначити неможливо.

5. Мінімальною межею норми процента є:

а) максимальна норма прибутку;

б) середня норма прибутку;

в) мінімальна норма прибутку;

г) визначити неможливо.

6. Розрізняють такі види процентних ставок:

а) тимчасові;

б) реальні;

в) номінальні;

г) коригуючі.

7. Зазвичай вищою є:

а) норма позичкового процента на вклади і депозити, ніж норма позичкового процента за кредитами;

б) норма позичкового процента за кредитами, ніж норма позичкового процента на вклади і депозити;

в) правильної відповіді немає.

8. Базова (облікова) ставка процента в Україні визначається:

а) Міністерством фінансів України;

б) комерційними банками;

в) центральним банком;

г) грошовим ринком.

9. Хто встановлює розмір процентної ставки за кредитами комерційних банків:

а) Міністерство фінансів України;

б) комерційний банк;

в) центральний банк;

г) грошовий ринок.

10. З боку пропозиції позичкового капіталу на рівень процентної ставки впливають чинники:

а) термін користування позичкою;

б) циклічність коливань виробництва;

в) міжнародні чинники;

г) рівень монетизації економіки.

11. З боку попиту позичкового капіталу на рівень процентної ставки впливають чинники:

а) термін користування позичкою;

б) циклічність коливань виробництва;

в) міжнародні чинники;

г) рівень монетизації економіки.

12. Позичковий процент сприяє:

а) збільшенню обсягів наданих кредитів;

б) зміцненню господарського розрахунку;

в) зменшенню собівартості продукції;

г) збільшенню отриманого прибутку.

2. Правильно / неправильно (ТАК/НІ)

Відповідь обґрунтувати

1. Позичковий процент існував завжди.

2. Позичковий процент є платою за користування позичковим капіталом, його ціною.

3. Джерелом сплати процента є дохід підприємця.

4. Номінальними є процентні ставки, які скориговані на зміну рівня цін.

5. Процентна ставка далеко не завжди характеризує рівень доходу на цінний папір.

6. Норма віддачі облігації складається з поточного доходу та доходу від приросту капіталу внаслідок зміни курсу цінного папера.

7. Існує три мотиви попиту на гроші: трансакційний, завбачливості, спекулятивний.

8. Набір певних активів прийнято називати портфелем активів.

9. На процентні ставки не впливають строки погашення боргових зобов’язань.

3. Задачі для самоконтролю

Задача 1

Визначити суму накопиченого боргу, якщо сума позички дорівнювала 50 тис. грн, термін позички — 2 роки, проценти прості, ставка — 24 %.

Задача 2

Позичку на суму 30 тис. грн, видано 3 квітня до 10 листопада під 23 % річних. Яку суму повинен сплатити боржник за умови:

а) точних процентів;

б) звичайних процентів;

в) комерційних процентів.

Задача 3

Визначити суму накопиченого боргу, якщо сума позички дорівнювала 30 тис. грн, термін позички — 3 роки, проценти складні, ставка — 28 %.

Задача 4

Клієнт уклав договір з банком на отримання позички на суму 90 тис. грн, термін кредитування — 3 роки, встановлюються каскадні проценти: перше півріччя — 24 %, кожен наступний квартал ставка зростає на 0,5 %. Визначити суму, яку повинен сплатити позичальник наприкінці терміну кредитування.

Задача 5

Фізична особа має тимчасово вільні кошти в розмірі 15 тис. грн і хотіла б їх збільшити в 1,5 рази протягом двох років. Якою повинна бути процентна ставка, щоб забезпечити таке зростання?

Питання для самостійного вивчення

1. Теоретичні засади формування попиту на активи.

2. Ризикова структура процентних ставок.

3. Строкова структура процентних ставок.

4. Проценту банківській діяльності.

5. Порівняльна характеристика процентних ставок в Україні та інших зарубіжних країнах.

6. Процент у банківській діяльності в Україні.

7. Фактори впливу на розмір процентної ставки.

Рекомендована література

16, 17, 18, 25, 26.

<< | >>
Источник: Левченко Л. В.. Гроші та кредит. Навч. посіб — К.,2011. — 224 с.. 2011

Еще по теме ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЦЕНТА:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -