1639 р., грудня 30, Варшава Владислав IVвстановлює суми зборів та податків в місті Львові, що окремо стягуються львівським старостою і міською громадою
Коп.: ЦДАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.614, арк.113-116.
lady slaw IV z Bozey laski krol Polski, wielkie ksi^ze Lithewskie, Ruskie, Praskie, Mazowiezkie, Zmudzkie, Inflandtskie, Smolenskie, Czemiechowskie etc.
Szwedzki, Gottski, Wandalski dziedziczny krol. Oznaymuiemy tym listem naszym, komu wiedziec nalezy, a mianowicie urodzonemu staroscie naszemu, teraz y napotym b^d^cemu, takze slawnym burmistrzowi, raycom, woytowi, lawnikom, miesczanom y wszystkiemu pospolstwu miasta naszego Lwowa. Iz my chcnc miec w miascie naszym Lwowie wszelaki y nigdy nie ustawiaincy okolo exactiey targowego rznd y zabiegainc temu, aby tak starosta nasz teraz y na potym b^d^cy, iako y mieszczanie Lwowscy, od ludzi y kupcow postronnych, bndz na targi zwyczayne, bndz inszego czasu do miasta Lwowa z roznemi rzeczami y towarami przyiezdzaincych, wincey wzglendem targowego nie wybierali, tylko iako prawa, privilegia, decreta y ordynatie naiasneyszych przodkow naszych przez nas approbowane opisuin. Za ktorymby porz^dkiem nie tylko extranei na targ albo iarmark przyiezdzaincy uci^zeni nie byli y cena kazdey rzeczy byla sluszna, ale tez y miasto za zniesieniem depactatiy kupieckich, prawu przeciwnych, mialaby swoie pomnozenie w iarmarkach, targach y skladzie uprzywileiowanych, co dzien wi^ksze, a zatym skarbu naszego y rzeczypospolitey prowentow, nastapilaby auctia nie mnieysza, w czym trzymainc sie decretu nasego, przez nas w sprawie mi^zy urz^dem mieyskim Lwowskim z iedney a urodzonym Stanislawiem Bonifacym Mniszkiem, starostn naszymLwowskim, z drugiey strony, w Warszawie w pi^tkowy dzien nazaiutrz Mlodziankow, roku teraznieyszego tysi^c szescseth trzydziestego dziewi^tego, okolo pomienionego targowego exactiey ferowanego, t§ ordinati^. wieczn^ w punktach nizey opisanych wedlug praw producowanych, ktora sie tegoz decretu, a decret do niey zawsze sci^gac ma y b^dzie, postanowilismy tak§.
Naprzod urodzony starosta nasz, teraz y na potym b^d^cy, targowe ab extraneis, in civitatem nostram Leopoliensem venientibus, tym sposobem wiecznemi czasy wybierac ma y b^dzie od beczki piwa przywoznego, gdy ie y poki przywozic b§d% nie ma targowego brac, tylko groszy trzy, a gdy modus exacutionis namowiony b^dzie aby wedle przywileiow y decretow piwa postronnego do Lwowa nie wozano, tedy na ten czas tak od urz^du starosty Lwowskiego, iako y od urz^du mieyskiego przywozne piwa mai^. bydz zabierane. Od beczki miodu przywoznego nie ma targowego zadnego brac, ale ma bydz zabierany wedlug praw y decretow et continuum usum. Od sta kwart gorzalki prostey przywozney respectu moliturae, ze staroscie miara ginie, in molendinis castrensibus, dla nawozu gorzalki, ma brac groszy osm. Od beczki wina woloskiego nie ma brac targowego zadnego ab utrinque. Od beczki zupelney ryb swiezych ma brac groszy szesc. Od pulbeczki rub swiezych ma brac groszy trzy. Od beczki ryb slonych ab externis groszy szesc. A revenditoribus ryb slonych tylko w ten czas gdy z miasta wywozic b^d^. kupcy, groszy szesc. Od beczki sledzi Gdanskich groszy szesc. Od beczki sledzi poddonayskich groszy szesc. Od mazy wyziny kamien wyziny ma brac starosta, a urz^d iego, iako podstarosci y inni nie mai^. nic brac, iako od wyziny, tak od zadney inney rzeczy. Od woza wszelakich owocow groszy dwa. Od woza powidl, sokow, orzechow groszy dwa. Od woza sliw suchich na cztery konie zloty ieden. Od woza zwierzyny y ptakow decima pars, stosui^c sie do dawnych ordinatiy. Od woza naczynia drewnianego dziesi^te naczynie. Od woza rakow groszy dwa. Od woza garncow groszy pi^tnascie. Od woza skla snopy dwa. Od wolu y ialowice po groszu iednym. Od ciel^cia, skopu u wieprzu pulgrosza. Spasne od wolu y ialowice po szel^gu iednym. Od barana spasnego kwartnik ieden. Od rzeznikow Lwowskich od stolu pod murem acz nie mialby brac nic starosta, iednak pozwalamy, aby bral po groszu iednym w tydzien od stolu. Od rzeznikow na sochaczkach po groszu iednym. Od woza soli tolpiastey tolp trzysta. Od beczki soli przekupney grosz ieden. Od beczki piwa Lwowskiego, ktore idzie na przedmiescie, takze od miodu Lwowskiego nie ma brac. Od woza tureckiego towaru mianowicie od woza fig, rozynkow, ryzu, orzechow ma brac pulkamienia. Od iarzyny na przedmiesciu od wozow tylko, a nie od pieszych, ktorzy na sobie nosz^. iarzyny, ma brac grosz ieden. W pi^tki na szkole zydowskiey na przedmiesciu nie b^dzie bral tylko od mieysca. Od woza cebule wiencow dwa. Od skor woza loiu, od woza koss, od saletry, od woza wosku, od woza zelaza, farb, miedzi nie b^dzie nic bral, bo te towary ad mercaturam pertinent. Od drzewa, tarcie, w^gla, kol obodowych, od woza y kolassy po groszu iednym. Od woza gontow gontow pulkopy. Od oleiu na przedmiesciu Krakowskim nie ma brac targowego. Od woza smoly, zywice, dziegciu groszy szesc. Od woza slonin groszy pi§c. Od woza prz^dzywa zloty ieden. Od woza sieci, co go czterma konmi przywioz^ ma brac groszy dwadziescia. Od chleba bialego y zytnego nie b^dzie bral targowego zadnego. Od drew u samego tylko mlyna Zimnowodskigo na przedmiesciuKrakowskim, ma brae od woza drewno iedno wzglendem naprawy mostu. Od swiec loiowych w bramach mieyskich od zadney swieczarki Lwowskiey nie ma nic brae. Te wszystkie foralia wyzey opisane, a solis tantum exrtaneis wybierae b^dzie, gdyz miesczanie Lwowscy podlug praw y decretow s^. od tego wolni, warui^c to osobliwie, aby starosta nasz Lwowski, teraz y na potym b^d^cy, inszych y wi^kszych foralia od kupcow y ludzi wszelakich na targi, iarmarki y kazdego czasu przyiezdzai^cych, wiecznemi czasy nie wyci^gal, tylko te same, ktore sie w tey ordinatiey wyrazily sub paena in decreto nostro interposita. Co sie tycze urz^du y miesczan Lwowskich, ktorzy pokazali przywiley naiasnieyszego Zygmunta pierwszego in conventione generali millesimo quingentesimo trigesimo nono, na wolne wybieranie targowego a singulis curribus, in civitatem cum frumentis et aliis rebus venientibus, pokazali y drugi przywiley Sigismundi Augusti, anni millesimi quingentesimi quinquagesimi secundi, na wybieranie targowego in portis civitatis od drew, siana i slomy, pokazali przytym przywiley serenissimi Sigismundi Tertii, parentis nostri desideratissimi et nostrum speciale privilegium na wybieranie sztukowego od belle, fassy, beczki, skrzynie, kity, w^zla, sztuki, mazy, wantucha aut quocunque modo, vocabulo nuncupatis et nuncupandis, po groszy szesci.
Item od piwa Lwowskiego barely po szelagu, a od miodu po groszu, w ktorych przywileiach acz mai^. wyraznie targowe y sztukowe opisane wiele y od czego powinni wybierae, iednak dla lepszego obiasnienia nie naruszai^c w niwczym iura et privilegia ipsorum, vigore praesentis ordinationis perpetuae tym sposobem, targowe y sztukowe wybierae mai^. Od beczki ryb slonych groszy szese. Od beczki sledzi Gdanskich groszy szese. Od beczki sledzi poddonayskich groszy szese. Od mazy wyziny groszy szese. Od woza soli tolpiastey groszy szese. Od beczki soli mialkiey po groszu iednym. Od sta kwart gorzalki przywozney groszy dwa. Od beczki piwa przywoznego grosz ieden. Od beczki wina w^gierskiego magistratus ma brae iuxta iura specialia et usum antiquum dwadziescie cztery grosze. Na lunaria Lwowska od beczki wina groszy pulosma, na co mai^. privilegia y prawo pokazae. Od beczki malmazyey magistratus consularis ma brae iuxta privilegium suum zloty, iednak, gdy ia wozie b§d^. Na lunaria od beczki malmazyey groszy pi^tnascie. Od towaru wszelkiego od kazdego w^zla albo belle groszy szese. Od towaru sparsim et separatim, na wozie ulozonego, od woza groszy szese. Od wantuchow wielkich, tak z welna, z chmielem y innemi towarami po groszy szesci. Od cichy burmistrzowi Lwowskiemu kupiec albo furman, kiedy do miasta wiezdza y z miasta wyiezdza, grosz ieden. Od sta skor wolowych y ialowiczych sztukowego groszy szese. Od woza iuchtu groszy szese. Od woza skor barannich, kozich, iagni^cych, cieli^cych sztukowego groszy szese. Od rzemieslnikow wszelakich z towarem i robots sw^. iarmark y targ przyiezdzai^cych, od woza cztery grosze. Od woza piernikow groszy szese. Od woza garncow szese groszy. Od woza skla szese groszy. Od woza sliw suchych, od woza powidl, sokow, orzechow po szesci groszy. Od woza zboza zyta, grochu, iagiel, siemion targowego po dwa groszy. Od woza slonin, masel, serow po dwa groszy. Od przekupek, na purganty iustitiae executorem, po dwa szelagi w tydzien. Od swieczarek dla strazy nocney w tydzien dwa razy po parze swiec. Od belle papieru sztukowego szese groszy. Od drzewa wszelakiego do budowania y rzemeslnkom nalez^cego od woza ieden grosz. Od woza gontow ma brae miasto pul kopy gontow. Od woza kol obodowych, od woza d§bu garbarzom nalez^cego, od woza w^gla po iednym groszu. Od drew w obydwu bramach od woza iedno drewno wedlug przywileiu. Od siana y slomy, od woza wi^zka. W innych rzeczach w wybieraniu sztukowego mai^. sie zachowac iuxta privilegiorum obloquentiam et ordinationem praesentem. A iz miasto nasze Lwow ma insze proventus, mimo te, ktore in praesenti ordinatione, s^. wyrazone, y ad foralia non pertinent, iuxta fundationem privilegia, decreta. Przeto miesczan przy nich zachowawszy, ta im przeiudicowac nie chcemy ordinati^, ktor^. partes albo alterutra ipsarum, mai^. podac intra quotuor septimanas a data eiusdem ordinationis et decreti nostri ad acta, tam castrensia, quam civilia Leopoliensia et eandem eo ipso tempore ad notitiam omnium, quorum interest, per publicationem sollennem ministerialis regni generalis, ducere. Co dla lepszey wiary r^k^. nasz^. podpisalismy y pi^czec koronna przycisn^c roskazalismy. Dan w Warszawie w pi^tek nazaiutrz po swi^cie Mlodziankow, roku Panskiego tysi^cznego szescsetnego trzydziestego dziewi^tego, panowania krolewstw naszych Polskiego siodmego, a Szwedzkiego osmego roku.Vladislaus rex.
Alexander Trzebinski decanus Sandomiriensis, canonicus Cracoviensis, secretarius sacrae regiae maiestatis.
ладислав IV, Божою ласкою король (титулатура). Даною нашою грамотою повідомляємо, кому необхідно знати, а саме: нашому шляхетному старості, що тепер є і в майбутньому буде, також славетним бурмистрові, райцям, війтові, лавникам, міщанам і всій громаді нашого міста Львова. Ми, не бажаючи мати в нашому місті Львові невпорядкованість та хаос при зборі торгового (податку), запобігаючи тому, щоб, як наш староста, що тепер є і в майбутньому буде, так і львівські міщани, від стороніх людей і купців, які приїжджають на звичайні торги або в інший час до міста Львова з різними речами і товарами, більше торгового (податку) не вибирали, а тільки як описують права, привілеї, декрети та розпорядження наших найясніших попередників, схвалені нами.
За цим порядком, щоб не тільки чужинці, які приїжджають на торг або ярмарок, не були обтяжені та ціна кожної речі була слушна, але також і місто після відмінення купецьких суперечних праву обтяжень, мало б своє збільшення щодень більше в упривілейованих ярмарках, торгах і складі, а також не менше збільшення було б для нашого скарбу та державних прибутків. Для цього дотримуємось нашого декрету, виданого нами в справі між міським львівським урядом, з одного боку, та шляхетним Станіславом Боніфацієм Мнішком, нашим львівським старостою, з другого боку, даний у Варшаві в п’ятницю на другий день (свята) “Млодзянків“, цього 1639 року щодо збору згаданого торгового. Цим вічним розпорядженням у пунктах, нижче описаних згідно з вироблених прав постановили таке: розпорядження того декрету, а декрет завжди до розпорядження має і буде стосуватися. Насамперед, шляхетний наш староста, що тепер є і в майбутньому буде, торгове від чужинців, що прибувають у наше місто Львів, таким способом на вічні часи має і буде вибирати: від бочки привізного пива, коли б і звідки б не привозили, не має торгового брати, тільки - 3 гроші, а коли у доконаний спосіб стане йому відомо, щоб згідно з привілеями тадекретами стороннього пива до Львова не привозили, тоді на той час, як урядом львівського старости, так і міським урядом, привізне пиво мають забирати. Від бочки привізного меду не має жодного торгового брати, але може забирати відповідно до прав, декретів та тривалого звичаю. Від ста кварт простої привізної горілки з огляду на помол (збіжжя) в гродських млинах, тому що мірка сторости зменшується від привозу горілки, має брати 8 грошів. Від бочки волоського вина не має брати ні від кого жодного торгового. Від повної бочки свіжої риби має брати 6 грошів. Від півбочки свіжої риби має брати 3 гроші. Від бочки соленої риби від чужинців - 6 грошів. Від перекупників соленої риби тільки в той час, коли з міста купці будуть вивозити, - 6 грошів. Від бочки гданських оселедців - 6 грошів. Від бочки подунайських оселедців - 6 грошів. Від мажі тарані староста має брати камінь тарані, а його уряд, як підстарости та інші, не мають нічого брати, як від тарані, так і від жодної іншої речі. Від воза всіляких фруктів - 2 гроші. Від воза повидел, соків, горіхів
- 2 гроші. Від воза на чотири коні сухих сливок - 1 злотий. Від вози дичини і птахів
- десята частина, відповідно до давніх розпоряджень. Від воза дерев’яного посуду
- 10 посудин. Від воза раків - 2 гроші. Від воза горшків - 15 грошів. Від воза скла - 2 снопи. Від вола і яловиці - по одному грошу. Від теляти, барана і свині - півгроша. Спашне від вола і яловиці - по одному шелягу. Від спашного барана - 1 квартник. Від львівських різників від столу під муром хоча не мав би брати староста, однак дозволяємо, щоб брав по одному грошу в тиждень від столу. Від різників на сохачках
- по одному грошу. Від воза топок солі - 300 топок. Від бочки перекупної солі - 1 грош. Від бочки львівського пива, що йде на передмістя, також від львівського меду не має брати. Від воза турецького товару, а саме від воза фіг, родзинок, рису, горіхів має брати півкаменя. Від городини на передмісті - від возів тільки, а не з піших (торговців), які городину на собі носять, має брати 1 грош. У п’ятниці в єврейській школі на передмісті не має брати, тільки від місця. Від воза цибулі - 2 в’язки. Від воза шкір, лою, від воза кос, від селітри, від воза воску, від воза заліза, фарб, міді не має брати, бо ті товари до купецьких (товарів) належать. Від дерева, дранки, вугілля, ободових кіл, від воза і коляски - по одному грошу. Від воза гонтів - півкопи гонтів. Від олії на Краківському передмісті не повинен брати торгового. Від воза смоли, живиці, дьогтю - 10 грошів. Від воза солонин - 5 грошів. Від воза прядива - 1 злотий. Від воза сіток, що його чотирма кіньми везуть, має брати 20 грошів. Від білого та житнього хліба не має брати жодного торгового. Від дров тільки біля Зимноводського млина на Краківському передмісті має брати від воза 1 деревину для направи моста. Від лоєвих свічок в міських брамах від жодної львівської свічарки не має брати нічого. Ті всі вищеописані торгові (податки) тільки від чужинців має вибирати, а львівські міщани відповідно до прав та декретів є від того (податку) вільні; забезпечуючи особливо те, щоб наш львівський староста, що тепер є і в майбутноьму буде, інших та більших торгових (податків) від купців та інших людей, які на торги, ярмарки і у всякий час приїжджають, вічними часами не стягував, тільки ті самі, які в тому розпорядженні виклали під карою, накладеною у нашому декреті. Що стосується уряду львівських міщан, які показали привілей найяснішого Сигізмунда Першого, (даного) на вальному сеймі 1539 (року) на вільне стягування торгового від кожного воза, що прибувають в місто зі збіжжям та іншими речами; показали (міщани) і другий привілей Сигізмунда Третього, нашого дорогого батька та наш спеціальний привілей на збирання штукового від кіпи, в’язки, бочки, скрині, кіти, вузла, штуки, маси, лантуха або (міри) якимось іншим чином названої чи буде названа, - по 6 грошів. Далі від барели львівського пива - по шелягу, а від меду - по грошу. У тих привілеях мають більш виразно описане торгове та штукове і від чого повинні вибирати, але для кращого пояснення, не порушуючи ні в чому права та привілеї тих (міщан) за даним вічним розпорядженням таким способом торгове та штукове повинні вибирати. Від бочки соленої риби - 6 грошів. Від бочки гданських оселедців - 6 грошів. Від бочки подунайських оселедців - 6 грошів. Від мажі тарані - 6 грошів. Від бочки дрібної солі - по одному грошу. Від бочки привізного пива - 1 грош. Від бочки угорського вина магістрат має брати відповідно до спеціального права і давнього звичаю 24 гроші. На львівську лонгерію (?) від бочки вина - 5,5 гроша, на (стягнення) яких мають привілей і право показати. Від бочки мальмазії раєцький магістрат має брати відповідно до свого привілею 1 злотий, однак, коли їх (бочки) возити будуть. На лонгерію (?) від бочки мальмазії - 15 грошів. Від всякого товару, від кожного вузла або від кіпи - 10 грошів. Від товару, що окремо та роздільно на возі укладений, від воза - 6 грошів. Від великих лантухів з вовною, хмелем та іншими товарами - 6 грошів. Від ціхи* львівському бурмистрові купець або перевізник, коли до міста в’їжджає та з міста виїжджає, - 1 грош. Від сто волових та яловичих шкір штукового (податку) - 6 грошів. Від воза юхту** - 6 грошів. Від воза баранячих, козиних, ягнячих, телячих шкір штукового - 6 грошів. Від всіляких ремісників, які з своїм товаром та роботою на ярмарок та торг приїжджають, від воза - 4 гроші. Від воза пряників - 6 грошів. Від воза горщиків - 6 грошів. Від воза скла - 6 грошів. Від воза сухих сливок, від воза повидл, соків, горіхів - по чотири гроші. Від воза збіжжя жита, гороху, пшона, сімені торгового - по два гроші. Від воза солонини, масел, сирів - по два гроші. Від перекупок на очищення виконавцю справедливості*** - по два шеляга в тиждень. Від свічарок для нічної сторожі в тиждень - два рази по парі свічок. Від лібри паперу штукового - 6 грошів. Від всілякого дерева для будівництва, належного ремісникам, від воза - 1 гріш. Від воза гонтів місто має брати півкопи гонтів. Від воза ободових кіл, від воза дуба, належного чинбарям, від воза вугілля - по одному грошу. Від дров в двох брамах від воза - одну деревину згідно з привілеєм. Від воза сіна та соломи - в’язку. Щодо інших речей у вибиранні штукового мають дотримуватися привілеїв та даного розпорядження. А що наше місто Львів має інші прибутки попри ті, що викладені в даному розпорядженні та до торгових (податків) не належать від заснування; тому залишивши міщан при тих (прибутках) та не бажаючи шкодити цим розпорядженням в частині деяким (првілеям і декретам), ці привілеї, декрети мають подати протягом 4 тижнів від дати цього розпорядження та нашого декрету; їх до актів, як гродських, так і львівських міських, (внести) та в той же час довести до відома всім, кому необхідно через урочисте оголошення генеральним возним королівства. Для чого на кращу довіру нашою рукою підписали та наказали притиснути коронну печатку. Дано у Варшаві в п’ятницю, на другий день після свята “Млодзянків“, року Божого 1639, панування наших королівств: польського - сьомого, а шведського - восьмого року.
Владислав король.
Олександр Тшебінський, сандомирський декан, краківський канонік, секретар священого королівського маєстату.
* Ціха - клеймо, що ставилася на спаковані товари на знак сплати мита.
** Юхт - вичинена бараняча або теляча червона шкіра.
*** Виконавець справедливості - кат, в його обов’язки входило очищенння міста від сміття.