<<
>>

Використання термінів «електронне судочинство» та «інформатизація судів»

Впровадження інформаційних технологій у судову діяльність - є одно­часно і додатковими можливостями, і новими викликами. Інформаційні тех­нології (хмарні обчислення, штучний інтелект, великі дані, блокчейн тощо) одночасно є новими інструменти, породжують нове мислення та запрова­джують нові методи, але також породжують багато видів нових спорів, які мають особливості їх вирішення.

Ера інтернету докорінно змінює як самі правовідносини, так і способи їх вирішення.

Поняття «електронне судочинство» і «інформатизація судів» не тотожні, оскільки інформатизація судів передбачає, що суди використовують у своїй діяльності комп’ютерні технології як засіб підвищення ефективності за раху­нок автоматизації окремих дій.

Під поняттям «електронний суд / судочинство / правосуддя» маються на увазі різні технології, які застосовуються в судочинстві.

Автоматизація судового діловодства, аудіо- і відеозапис судових про­цесів, об’єднання всіх судів у єдину комп’ютерну мережу, поява вебсайтів судів, публікація всіх судових рішень в Інтернеті - не є електронним пра­восуддям. Це лише автоматизація певних рутинних процесів і підвищення ефективності діяльності суду[1].

Натомість «електронне судочинство» - не просто використання інфор­маційних технологій у судовій діяльності, а використання інформаційний технологій як інструменту вчинення процесуальних дій.

Новий ЦПК передбачає багато таких інструментів: електронна судова справа, рух цієї справи з одного суду до іншого в електронній формі, по­дання позовів, реєстрація заяв, подання відгуків на позови в електронному вигляді, судові сповіщення за допомогою електронної пошти та SMS-повідо- млень, судові засідання за допомогою відеоконференцій.

В сучасній літературі також підкреслюється зміст поняття «електро­нного правосуддя» такий, як: «спосіб і форми здійснення учасниками судо­чинства процесуальних дій з використанням інформаційних технологій» чи «спосіб здійснення правосуддя, заснований на використанні інформаційних технологій».

Іноді пишуть про поняття «електронне правосуддя» в широко­му (сукупність різних автоматизованих та інформаційних систем - сервісів, що надають можливість для публікації судових актів, ведення електронно­го справи і доступу сторін до матеріалів електронної справи, але ці сервіси носять прикладний, допоміжний характер, не змінюючи способів ведення судового процесу) і вузькому сенсах (можливість суду та інших учасників судового процесу здійснювати передбачені нормативними правовими акта­ми дії, що безпосередньо впливають на початок і хід судового процесу, на­приклад, такі дії, як подача в суд документів в електронній формі або участь в судовому засіданні за допомогою системи відеоконференцзв’язку)»1, «су- дово-юрисдикційний порядок розгляду цивільних справ, який цілком, вклю­чаючи здійснення всіх процесуальних дій, опосередковується електронною формою вираження»[2] [3].

Цілком слушно, що можна називати використання допоміжних сервісів у судовій діяльності як інформатизацією судової діяльності, так і електронним судом/правосуддям у широкому сенсі, пам’ятаючи, що дійсне електронне правосуддя - це зміна чи електронізація самого судового процесу.

Рекомендацією CM/Rec (2009) 1 КМ РЄ державам-членам від 18 лютого 2009 року визначено електронне правосуддя як використання ІКТ (інфор­маційних та комунікаційних технологій) у реалізації правосуддя усіма заці­кавленими сторонами в юридичній сфері з метою підвищення ефективності та якості державних служб, зокрема для приватних осіб та підприємств. Це включає в себе електронний зв’язок і обмін даними, а також доступ до судової інформації[4].

Держави-члени Ради Європи мають забезпечити можливість:

• відкриття провадження за допомогою електронних засобів;

• здійснення подальших процесуальних дій у рамках провадження в середовищі електронного документообігу;

• отримання відомостей про хід справи шляхом отримання доступу до судової інформаційної системи;

• отримання інформації про результати провадження в електронній формі (п.

3 Рекомендації Rec (2001) 3 КМ РЄ державам-членам «Щодо надання громадянам судових та інших юридичних послуг з викорис­танням новітніх технологій»)[5].

Елементи електронного судочинства. До поняття «електронний суд / правосуддя / судочинство» можна відносити різні рівні «електро- нізації» судочинства: від можливості онлайн отримати інформацію про діяльність суду, ознайомитися із рішеннями судів, подавати окремі про­цесуальні документи в суд в електронному вигляді, до повної безпапе- рової комунікації суду і учасників процесу та можливості дистанційної участі у процесі.

Можна виділити такі елементи електронного судочинства (в широкому значенні, включаючи інформатизацію судочинства):

• публікація інформації про діяльність судів;

• реєстр судових рішень;

• інформація щодо часу і часу судового засідання;

• подача документів у електронній формі;

• електронні судові повідомлення;

• обмін документами між сторонами в електронній формі;

• використання нових технологій в судовому розгляді, в тому числі й дослідження електронних доказів;

• фіксування судових засідань шляхом аудіо- та відеозапису;

• ведення засідань за допомогою відеоконференцзв’язку;

• винесення і оприлюднення судових актів;

• передача до виконання в електронному вигляді.

Таким чином, під «електронним судом/судочинством» можна розу­міти різні програмні продукти, сервіси, що дозволяють публікувати, знайомитися із судовими актами, подавати процесуальні документи в електронному вигляді, формувати електронну справу та отримувати доступ до неї в електронному вигляді.

В вузькому значенні «електронне судочинство» передбачає право чи обов'язок учасників процесу та суду здійснювати процесуальні дії, пе­редбачені законодавством, в електронному вигляді.

2.

<< | >>
Источник: Електронне судочинство: міжнародний досвід : монографія [Елек­тронне видання] / Н. Ю. Голубєва. - Одеса,2020. - 204 с.. 2020

Еще по теме Використання термінів «електронне судочинство» та «інформатизація судів»:

  1. Значення впровадження електронного судочинства та принципи електронного судочинства
  2. Сучасний стан впровадження елементів електронного судочинства в Україні
  3. Електронне судочинство в країнах СНД
  4. Правила використання юридичних термінів.
  5. Електронне судочинство: міжнародний досвід : монографія [Елек­тронне видання] / Н. Ю. Голубєва. - Одеса,2020. - 204 с., 2020
  6. Стан упровадження елементів електронного судочинства в Україні до 2017 року
  7. Використання електронного врядування в публічному адмініструванні
  8. § 3. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності для застосування заходів безпеки до учасників кримінального судочинства
  9. Характеристика окремих принципів цивільного судочинства: гласність судового процесу, мова цивільного судочинства, змагальність сторін, диспозитивність цивільного судочинства, забезпечення права на перегляд та оскарження судового рішення, обов’язковість судових рішень.
  10. електронний гаманець та електронний чек
  11. § 4. Виконання судових доручень іноземних судів і звернення судів УКраїни з дорученнями до іноземних судів
  12. Інформатизація як чинник ефективності державного управління
  13. § 3. Предметна та суб’єктна юрисдикція господарських СУДІВ. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів
  14. Вимоги до юридичних термінів.
  15. 4.Показники використання оборотних коштів та шляхи підвищення ефективності їх використання на підприємстві.
  16. Конфіденційне листування електронною поштою
  17. Електронна петиція: порядок подання та розгляд
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -