Використання термінів «електронне судочинство» та «інформатизація судів»
Впровадження інформаційних технологій у судову діяльність - є одночасно і додатковими можливостями, і новими викликами. Інформаційні технології (хмарні обчислення, штучний інтелект, великі дані, блокчейн тощо) одночасно є новими інструменти, породжують нове мислення та запроваджують нові методи, але також породжують багато видів нових спорів, які мають особливості їх вирішення.
Ера інтернету докорінно змінює як самі правовідносини, так і способи їх вирішення.Поняття «електронне судочинство» і «інформатизація судів» не тотожні, оскільки інформатизація судів передбачає, що суди використовують у своїй діяльності комп’ютерні технології як засіб підвищення ефективності за рахунок автоматизації окремих дій.
Під поняттям «електронний суд / судочинство / правосуддя» маються на увазі різні технології, які застосовуються в судочинстві.
Автоматизація судового діловодства, аудіо- і відеозапис судових процесів, об’єднання всіх судів у єдину комп’ютерну мережу, поява вебсайтів судів, публікація всіх судових рішень в Інтернеті - не є електронним правосуддям. Це лише автоматизація певних рутинних процесів і підвищення ефективності діяльності суду[1].
Натомість «електронне судочинство» - не просто використання інформаційних технологій у судовій діяльності, а використання інформаційний технологій як інструменту вчинення процесуальних дій.
Новий ЦПК передбачає багато таких інструментів: електронна судова справа, рух цієї справи з одного суду до іншого в електронній формі, подання позовів, реєстрація заяв, подання відгуків на позови в електронному вигляді, судові сповіщення за допомогою електронної пошти та SMS-повідо- млень, судові засідання за допомогою відеоконференцій.
В сучасній літературі також підкреслюється зміст поняття «електронного правосуддя» такий, як: «спосіб і форми здійснення учасниками судочинства процесуальних дій з використанням інформаційних технологій» чи «спосіб здійснення правосуддя, заснований на використанні інформаційних технологій».
Іноді пишуть про поняття «електронне правосуддя» в широкому (сукупність різних автоматизованих та інформаційних систем - сервісів, що надають можливість для публікації судових актів, ведення електронного справи і доступу сторін до матеріалів електронної справи, але ці сервіси носять прикладний, допоміжний характер, не змінюючи способів ведення судового процесу) і вузькому сенсах (можливість суду та інших учасників судового процесу здійснювати передбачені нормативними правовими актами дії, що безпосередньо впливають на початок і хід судового процесу, наприклад, такі дії, як подача в суд документів в електронній формі або участь в судовому засіданні за допомогою системи відеоконференцзв’язку)»1, «су- дово-юрисдикційний порядок розгляду цивільних справ, який цілком, включаючи здійснення всіх процесуальних дій, опосередковується електронною формою вираження»[2] [3].Цілком слушно, що можна називати використання допоміжних сервісів у судовій діяльності як інформатизацією судової діяльності, так і електронним судом/правосуддям у широкому сенсі, пам’ятаючи, що дійсне електронне правосуддя - це зміна чи електронізація самого судового процесу.
Рекомендацією CM/Rec (2009) 1 КМ РЄ державам-членам від 18 лютого 2009 року визначено електронне правосуддя як використання ІКТ (інформаційних та комунікаційних технологій) у реалізації правосуддя усіма зацікавленими сторонами в юридичній сфері з метою підвищення ефективності та якості державних служб, зокрема для приватних осіб та підприємств. Це включає в себе електронний зв’язок і обмін даними, а також доступ до судової інформації[4].
Держави-члени Ради Європи мають забезпечити можливість:
• відкриття провадження за допомогою електронних засобів;
• здійснення подальших процесуальних дій у рамках провадження в середовищі електронного документообігу;
• отримання відомостей про хід справи шляхом отримання доступу до судової інформаційної системи;
• отримання інформації про результати провадження в електронній формі (п.
3 Рекомендації Rec (2001) 3 КМ РЄ державам-членам «Щодо надання громадянам судових та інших юридичних послуг з використанням новітніх технологій»)[5].Елементи електронного судочинства. До поняття «електронний суд / правосуддя / судочинство» можна відносити різні рівні «електро- нізації» судочинства: від можливості онлайн отримати інформацію про діяльність суду, ознайомитися із рішеннями судів, подавати окремі процесуальні документи в суд в електронному вигляді, до повної безпапе- рової комунікації суду і учасників процесу та можливості дистанційної участі у процесі.
Можна виділити такі елементи електронного судочинства (в широкому значенні, включаючи інформатизацію судочинства):
• публікація інформації про діяльність судів;
• реєстр судових рішень;
• інформація щодо часу і часу судового засідання;
• подача документів у електронній формі;
• електронні судові повідомлення;
• обмін документами між сторонами в електронній формі;
• використання нових технологій в судовому розгляді, в тому числі й дослідження електронних доказів;
• фіксування судових засідань шляхом аудіо- та відеозапису;
• ведення засідань за допомогою відеоконференцзв’язку;
• винесення і оприлюднення судових актів;
• передача до виконання в електронному вигляді.
Таким чином, під «електронним судом/судочинством» можна розуміти різні програмні продукти, сервіси, що дозволяють публікувати, знайомитися із судовими актами, подавати процесуальні документи в електронному вигляді, формувати електронну справу та отримувати доступ до неї в електронному вигляді.
В вузькому значенні «електронне судочинство» передбачає право чи обов'язок учасників процесу та суду здійснювати процесуальні дії, передбачені законодавством, в електронному вигляді.
2.
Еще по теме Використання термінів «електронне судочинство» та «інформатизація судів»:
- Значення впровадження електронного судочинства та принципи електронного судочинства
- Сучасний стан впровадження елементів електронного судочинства в Україні
- Електронне судочинство в країнах СНД
- Правила використання юридичних термінів.
- Електронне судочинство: міжнародний досвід : монографія [Електронне видання] / Н. Ю. Голубєва. - Одеса,2020. - 204 с., 2020
- Стан упровадження елементів електронного судочинства в Україні до 2017 року
- Використання електронного врядування в публічному адмініструванні
- § 3. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності для застосування заходів безпеки до учасників кримінального судочинства
- Характеристика окремих принципів цивільного судочинства: гласність судового процесу, мова цивільного судочинства, змагальність сторін, диспозитивність цивільного судочинства, забезпечення права на перегляд та оскарження судового рішення, обов’язковість судових рішень.
- електронний гаманець та електронний чек
- § 4. Виконання судових доручень іноземних судів і звернення судів УКраїни з дорученнями до іноземних судів
- Інформатизація як чинник ефективності державного управління
- § 3. Предметна та суб’єктна юрисдикція господарських СУДІВ. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів
- Вимоги до юридичних термінів.
- 4.Показники використання оборотних коштів та шляхи підвищення ефективності їх використання на підприємстві.
- Конфіденційне листування електронною поштою
- Електронна петиція: порядок подання та розгляд