Стан упровадження елементів електронного судочинства в Україні до 2017 року

«Кабінет електронних сервісів» Міністерства юстиції України станом на 2017 рік передбачав можливість:

1) оплати судового збору онлайн на офіційному вебпорталі Судова влада України (http://court.gov.ua/).

2) отримання інформації щодо стадій розгляду судових справ на офіційному вебпорталі Судова влада України передбачає можливість користувачів порталу перегляду/пошуку/друку інформації щодо ста­дій розгляду судових справ;

3) отриманняінформацп зєдиного державноїореєстру судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/) (Закон України «Про доступ до су­дових рішень» від 22.12.2005 р.; Постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. № 740 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень»). Цей реєстр являє собою авто­матизовану систему збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

4) надсилання процесуальних документів електронною поштою учас­никам судового процесу. Мається на увазі можливість отримувати процесу­альні документи в електронному вигляді паралельно з документами у папе­ровому вигляді. Для отримання процесуальних документів у електронному вигляді потрібно: по-перше, зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом і учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному вебпорталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua; по-друге, подати в суд заявку про от­римання процесуальних документів у електронному вигляді, яку необхідно розмістити на офіційному вебпорталі судової влади України. Процесуальні документи у відповідній справі, видані після дати подання зазначеної Заявки до суду, надходять в електронному вигляді на зареєстровану електронну ад­ресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в Заявці.

5) відправлення судової повістки у вигляді SMS-повідомлень;

3) отримання інформації стосовно перебування суб’єктів підприємниць­кої діяльності (контрагентів, боржників, поручителів тощо) у процедурі бан­крутства.

Для забезпечення можливості участі в судовому засіданні учасників судового процесу, які за певних об’єктивних причин не мають можливість особисто з’явитись в судове засідання, було запроваджено проведення віде- оконференції технічними засобами в судах:

1) Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі у судовому засіданні в режимі відео- конференції» від 4 липня 2012 року (було доповнено Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністратив­ного судочинства України);

2) «Інструкцією про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконферен- ції, під час судового засідання (кримінального провадження)», затв. наказом ДСА від 15.11.2012 № 15;

3) «Положенням про автоматизовану систему документообігу суду».

Відеоконференція - телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємо­дії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливіс­тю обміну аудіо- та відеоінформацією у реальному масштабі часу.

Судами для проведення відеоконференції використовувалось програмне забезпечення TrueConf for Windows верія 6.5.9.

Широкого поширення у цивільному процесі використання відеозв’язку не набуло, у зв’язку із технічною неготовністю судів.

До змін у процесуальному законодавстві 2017 року, проєкт «Електро­нний суд» впроваджувався у пілотних судах, наприклад, з вересня 2015 року впроваджувався у Київському районному суді м. Одеси та мав на меті:

• забезпечити обмін документами в електронному вигляді між судом і сторонами процесу;

• сприяти поступовому переходу документообігу суду в електронний формат;

• прискорити проходження справ та обмін інформації в суді.

Суть електронного суду полягає в тому, що прийом позовних заяв здійс­нюється в електронному вигляді, і підписуються вони електронним цифро­вим підписом (далі -ЕЦП). Тобто справа одночасно формується і в паперово­му, і в електронному форматах.

Для користування системою «Електронний суд» необхідно було: заре­єструватися на сайті mail.gov.ua; ознайомитися з правилами реєстрації ко­ристувача; заповнити «Особисту інформацію»; створити електронну пошту; потім можна відправляти заяву, в тому числі й позовну до суду за адресою el-court@ki.od.court.gov.ua. Позовна заява повинна містити перелік докумен­тів, що додаються в електронному вигляді до заяви. Підписується позовна заява позивачем або представником позивача із застосуванням ЕЦП та за­значенням дати її подання. До позовної заяви додається відсканована копія документу, який підтверджує сплату судового збору.

Рис. 56. Скриншот головної сторінки сайту Київського районного суду м. Одеси

Заява реєструється співробітником суду протягом години.

Потім система автоматично відправляє відповідь на електронну скринь­ку. Також працює послуга SMS-сповіщення.

У Київському районному суді м. Одеси зазначають, що значною перева­гою проекту є залучення інших державних органів до комунікації з судом з допомогою електронних технологій. Було налагоджено обмін інформацією з органами юстиції, міграційної служби, прокуратури, виконавчої служби, поліції і експертними установами. Завдяки співпраці з Головним управлін­ням державної міграційної служби в Одеській області вдалося заощадити 91 тисячу гривень на надсилання запитів до адресно-довідкового бюро, активно використовується напрямок цивільних справ в експертні установи в електро­нному вигляді¹.

На кінець 2017 року в Київському районному суді м. Одеси було зареє­стровано 2 130 електронних справи^{[210] [211]. Однак, це була лише одинична практи­ка, що ще не мала поширення.}

Згадані електронні справи не могли існувати виключно в електронному вигляді. Для дотримання чинного законодавства в суді були змушені дублю­вати всі електронні документи в звичайному паперовому вигляді для фор­мування справи.

Редакція ст. 74 ЦПК України (до грудня 2017 р.) не передбачала можли­вості повідомлення або виклику осіб, які беруть участь у справі, ні SMS-по- відомленням, ні шляхом надсилання судової повістки та повідомлення елек­тронною поштою. ЦПК України, як і інші процесуальні кодекси, не дозволяв подати позов до суду в електронному вигляді. Всі ці новації діяли в якості експериментів.

Крім того, процесуальне законодавство не регламентувало дії суду щодо формування матеріалів справи в електронному вигляді (доказів та інших до­кументів), необхідно обов’язково формувати традиційну (паперову) справу. Наприклад, Тимчасовий регламент надіслання судом електронних докумен­тів учасникам судового процесу, кримінального провадження, затв. наказом ДСА 07.11.2016 р. № 227, визначав порядок надіслання учасникам судового процесу і кримінального судочинства процесуальних документів у електро­нному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді, відповідно до процесуального законодавства. Тобто надсилання документів в електро­нному вигляді є лише дублюванням паперового надсилання (щоб відповідати процесуальним кодексам).

Чинне на той час процесуальне законодавство не передбачало можливо­сті направлення в суд апеляційної чи касаційної інстанції справи в електро­нному вигляді (навіть якщо вона все-таки існує поряд із традиційно сформо­ваною справою).

Процесуальний закон не передбачав можливості направлення як стягу- вачу, так і органам виконавчої служби, виконавчого листа в електронному вигляді.

Для такого, щоб такий документооборот був системним та не потребував дублювання в паперовому вигляді, необхідні законодавчі зміни.

Повноцінна система електронного судочинства передбачена у онов­леному процесуальному законодавстві України (про це у наступному підрозділі).

Таким чином, в учасників процесу були можливості використовувати переваги електронного суду, однак не всі вони були реалізовані, і не всі за­пущені програми широко використовувались. Так, можливість сторін і суду подавати процесуальні документи в електронній формі суттєво гальмува­лось технічним оснащенням невеликих судів, а з іншого боку - неактивним отриманням ЕЦП учасниками процесу, навіть професійними, наприклад, ад­вокатами.

3.