Новели ЦПК щодо «електронізації» судочинства

Більшість опцій Електронного суду, який тестувався у пілотних судах, повноцінно не працювали саме через відсутність законодавчої підтримки цієї сучасної, необхідної, економічної, ефективної новації.

Повноцінна система електронного судочинства передбачена в оновлено­му процесуальному законодавстві України - Законі України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочин­ства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року.

У змінах ЦПК 2017 року (як в інших процесуальних кодексах) пе­редбачена в перспективі можливість повного переходу до безпаперового формату і судочинства у віддаленому доступі (всі процесуальні дії змо­жуть відбуватися за допомогою інформаційно-телекомунікаційних сис­тем, за винятком тих, які за своєю суттю можуть бути здійснені лише безпосередньо).

Основні новели та правила

І. Забезпечить впровадження електронного судочинства, зокрема елек­тронний документообіг між судами, між судом і учасниками судового проце­су Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).

ІІ. Передбачено розгляд справи за матеріалами судової справи в елек­тронній формі.

Стаття 14. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система

9. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в елек­тронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну фор­му та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначе­ному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з тех­нічних причин більше п’яти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі, для чого всі матеріали справи невідкладно переводяться в паперову форму у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову ін­формаційно-телекомунікаційну систему.

Електронна справа як нова форма збирання та зберігання матеріалів су­дової справи передбачена ч. 9 ст. 14 ЦПК. Тобто має обов’язково формуватися справа в електронному вигляді. Це основна її форма. Паперова форма не буде застосовуватися, коли запрацює ЄСІТС. Зберігання справи в електронному архіві виключить можливість її втрати.

Оскільки формування електронної справи не передбачає її дублювання в паперовому вигляді, звичайно такі положення містять певні ризики щодо можливості забезпечення коректної та безперервної роботи відповідного програмного забезпечення, технічного оснащення всіх судів, але загалом - це великий крок на шляху до повноцінного «електронного судочинства».

Порівняно з Проєктом змін до ЦПК станом на березень 2016 року, чинна редакція ЦПК більшою мірою реалізувала ідеї електронного суду. За Проєк- том ЦПК 2016 року електронне діловодство в суді мало залишитися альтер­нативним традиційному паперовому діловодству.

Електронна судова справа - упорядкована сукупність (реєстр) судових проваджень у суді, які містять електронні документи, що мають значення для конкретного провадження, об’єднані сукупністю спільних реквізитів, а також додаток до справи (додаток на кожне провадження). До провадження в тому числі входять: заяви, скарги, клопотання, подання, позовні заяви, до­кази (електронні, письмові, речові), показання свідків, висновки експертів, технічний запис судових засідань, судові рішення, інші документи, матеріа­ли та предмети, надані суду учасниками або виготовлені судом.

Процесуальні та інші документи й докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи. Доречи в одному з проєктів змін до ЦПК йшлося про один день, звісно це дуже стислий строк, який не враховує реальне навантаження на працівників суду.

Стаття 14. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система

10. Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберіга­ються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Справа розглядається за матеріалами в паперовій формі тільки у разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних при­чин більше п’яти днів.

Справи, розгляд яких розпочато та не закінчено за матеріалами у паперо­вій формі до початку функціонування ЄСІТС, продовжують розглядатися за матеріалами у паперовій формі. За наявності технічної можливості суд може розглядати таку справу за матеріалами в електронній формі.

Учасники справи, як і раніше, будуть мати право подавати документи у паперовому вигляді, однак всі подані документи переводяться в електронну форму та приєднуються до матеріалів справи (яка має електронну форму).

У користувача власного кабінету в ЄСІТС буде доступ до електронної справи (всіх матеріалів справи) цілодобовий, але тільки до тих справ, в яких він приймає участь.

ІІІ. ЦПК вводить поняття «офіційна електронна адреса». Обмін до­кументами в електронній формі в основному проходить за допомогою «офі­ційної електронної пошти».

«Офіційна електронна адреса» - це електронна адреса створена при реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (кабінет користувача).

Згідно ч.6 ст. 14 ЦПК:

• адвокати

• нотаріуси

• приватні виконавці

• арбітражні керуючі

• судові експерти

• державні органи, органи місцевого самоврядування

• суб’єкти господарювання державного та комунального секторів еко­номіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій ін­формаційно-телекомунікаційній системі в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Частково новий ЦПК запозичив норму ЦПК Литви про професійних учас­ників судового процесу, які зобов’язані приймати документи і судові пові­домлення, спрямовані їм за допомогою електронних засобів.

Нажаль професійні учасники цивільного процесу не дуже поспішають залучатися до нововведень електронного судочинства.

За приміром Литви, цей перелік можна було б доповнити страховими та банківськими установами, які є частими позивачами та відповідачами, та одночасно є професійними та потужними учасниками обороту.

Ці норми видаються не тільки справедливими, але й прогнозуємо, що саме вони стануть рушійною силою, що «примусять» до поширення «елек- тронізації» цивільного судочинства. Адже із наявністю саме офіційної елек­тронної пошти ЦПК пов’язує переважну більшість опцій електронного судо­чинства.

IV. З дня початку функціонування ЄСІТС забезпечує обмін документами:

1) між судами;

2) суд направлятиме процесуальні документи учасникам судового про­цесу на їх офіційні електронні адреси за умов: а) особа зареєструвала офіцій­ну електронну адресу; б) виключно за допомогою ЄСІТС;

3) учасники судового процесу направлятимуть документи в електронній формі до суду за умов: а) особа зареєструвала офіційну електронну адресу; б) виключно за допомогою ЄСІТС; в) із використанням власного електронно­го цифрового підпису;

4) між учасниками судового процесу за умови, якщо інший учасник справи зареєстрований як користувач у ЄСІТС (особа, що використовує елек­тронний кабінет).

По-перше, ЄСІТС забезпечить обмін документів між судами, тобто між судовими інстанціями (шляхом отримання доступу).

По-друге, суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повіст- ки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового про­цесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в елек­тронній формі із застосуванням ЄСІТС (ч. 5 ст. 14 ЦПК).

Стаття 14. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система

5. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - пові­домлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в по­рядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформа­ційно-телекомунікаційну систему.

Але це не позбавляє право осіб, які зареєстрували офіційні електронні адреси, отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою за­явою (ч.

Частиною 6 ст. 128 ЦПК передбачено направлення судових повісток та копій документів на офіційну електронну адресу у випадку наявності у осо­би офіційної адреси електронної пошти.

Стаття 128. Судові повістки

6. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну ад­ресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з пові­домленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур’є­рів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Це можна трактувати так, що сам факт відсилання судової повістки адре­сату на офіційну електронну адресу вважається належним повідомленням.

При цьому редакція ст. 130 ЦПК припускає, що тільки у разі відсутності у адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізич­ним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

1. У випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси су­дові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юри­дичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

У термінових випадках не засобами ЄСІТС, суд може викликати в суд інших учасників, наприклад, електронною поштою (звичайною).

Стаття 128. Судові повістки

9. Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціа­ліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зо­крема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв’язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв’язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової вла­ди України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.

Оголошення про виклик до суду з травня 2020 року оприлюднюються автоматично - введено в дію новий функціонал на веб-порталі «Судова влада України». Перевірити чи не викликають особу до суду можливо за посилан­ням: https://bit.ly/3b8Jkil

По-третє, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі.

Стаття 14. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система

8....

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій ін­формаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з ви­користанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифро­вий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Далі ці правила частково дублюються. Згідно ст. 43 ЦПК документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками спра­ви в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, пе­редбачених цим Кодексом. Розробники змін до ЦПК фактично в цю статтю (ст. 43) помістили не властиві їй правила не тільки про права та обов’язки учасників, а й про правила надання доказів, правила подачі документів до суду. Однак, такий підхід можливий, оскільки дублювати ці положення ок­ремо в спеціальних нормах, розробникам, певно, здалося обтяжуючим текст кодексу.

На відміну від попередньої редакції Проекту ЦПК (станом на березень 2016 року), коментовані норми передбачають, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з викорис­танням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Це дуже вірне рішення з точки зору стандартизації документів, їх «читабельності» та зруч­ності для користувачів.

Треба зробити застереження, що у ст. 14 ЦПК згадується Закон Украї­ни «Про електронний цифровий підпис», але він вже нечинний. У чинних нормах не відображені положення Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Законом України «Про електронні довірчі послуги» передбачено три рів­ня електронної ідентифікації: 1) високий (використання кваліфікованих елек­тронних підписів і печаток); 2) середній (використання вдосконалених елек­тронних підписів і печаток); 3) низький рівні довіри до використовуваних засобів електронної ідентифікації. При цьому у державних установах для взаємодії з іншими юридичними та фізичними особами використовуються виключно кваліфіковані електронні довірчі послуги (ч. 2 ст. 17 Закону). Згід­но перехідних положень Закону України «Про електронні довірчі послуги» ЕЦП виданий відповідно до вимог Закону України «Про електронний циф­ровий підпис» використовуються як кваліфікований електронний підпис до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізні­ше двох років з дня набрання чинності цим Законом. Оскільки цей Закон на­бирає чинності через рік з дня його опублікування (07.11.2018), то з 07.11.2020 ЕЦП не можуть використовуватися.

Використання електронної форми подачі процесуальних докумен­тів в суд не є обов’язковою.

Стаття 14. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система

8. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Зв’язаність виключно електронною формою документообігу вини­кає, якщо особа подає позов, апеляційну чи касаційну скаргу в електронній формі. У цьому випадку «позивач, особа, що подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх по­дання в паперовій формі» (ч. 9 ст. 43 ЦПК). Аналогічні правила передбачені для заяви про видачу судового наказу.

При цьому, хоч і реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомуні­каційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в папе­ровій формі, але робить обов’язковим прийняття від суду судових повісток в електронній формі.

IV. Копії документів іншим учасникам справи.

Стаття 43. Права та обов’язки учасників справи

7. Учасник справи звільняється від обов’язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасни­ків справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з ін­шими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-те­лекомунікаційну систему.

8. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилають­ся іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника)...

V. Допускаються документи, що підтверджують повноваження представників, в електронній формі

Стаття 62. Документи, що підтверджують повноваження представників

3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електро­нним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, уста­новчими документами.

7. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Тобто йдеться про те, що представник, який звертається до суду або по­дає до суду документи в електронній формі, в електронній формі надає під­твердження своїх повноважень (докладніше нижче).

VI. ЦПК вводиться поняття «електронні докази» (будь-яка інформація про обставини справи в електронній (цифровій) формі).

Кардинально змінений підхід до електронних доказів порівняно з Проєк- том ЦПК станом на березень 2016 року^[213].

Так, згідно ст. 76 ЦПК («Докази»): «Доказами є будь-які дані.... Ці дані встановлюються такими засобами:

4) письмовими, речовими і електронними доказами;

5) висновками експертів;

6) показаннями свідків».

При цьому потрібно розрізняти:

1) електронні копії документів, які існують у паперовому вигляді;

2) електронні документи-оригінали.

Згідно ст. 95 ЦПК «Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правиль­ного вирішення спору». Згідно ч. 3 ст. 95 ЦПК учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним циф­ровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Електронні копії документів, які існують у паперовому вигляді, за заду­мом розробників не відносяться до електронних доказів.

Щодо електронних документів (та інших носів інформації в електронній формі), які існують тільки в електронній формі (або були створені як елек­тронні документи) - вони названі ЦПК «електронні докази».

У сучасному «цифровому» світі все частіше документи відразу створю­ються в електронній формі, наприклад, платіжне доручення, підготовлену з використанням системи «банк-клієнт». Так, при використанні «Приват24» фізична особа не підписує свої доручення банку ЕЦП, проте сам порядок входу в систему, ідентифікації клієнта, підтвердження оплати з допомогою введення пароля з висланого на заданий номер телефону пароля, говорить про використання «простого» електронного підпису. Немає підстав не ви­знавати такий документ доказом. Роздрукований варіант такого платіжного доручення слід вважати копією документа^[214].

§ 5. Електронні докази

Стаття 100. Електронні докази

1. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фото­графії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам’я­ті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

У попередній редакції ЦПК такий різновид доказів не був передбачений, що викликало різні підходи в судовій практиці до вирішення питання про їх процесуальне закріплення, юридичну силу, порядок дослідження і оцінки. Хоч і на цей час багато проблем не вирішені. ЦПК містить щодо електронних доказів не цілком збалансовані правила, які неузгоджені із ЦК України щодо форми правочинів, але це тема іншого дослідження.

Доречи, за цивільним процесуальним законодавством європейських країн не виділяється такого окремого виду доказів як електронні докази, а йдеться тільки про процедури та правила подання електронних документів чи речових доказів.

VII. Змінені правила щодо позовної заяви та відзиву на позов

Згідно ст. 175 ЦПК «позовна заява подається до суду в письмовій формі..». Однак це не означає, що вона не може бути подана в електронній формі. Так, із формулювання ч. 9 ст. 43 ЦПК «якщо позов, апеляційна, касаційна скарга, пода­ні до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають пода­вати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі» очевидно, що подати позов в електронній формі можливо.

Згідно ст. 175 ЦПК позовна заява, по між іншим, повинна містити адресу електронної пошти сторін та інших учасників справи, якщо вони відомі та офіційну електронну адресу.

У відзиві на позов також має міститися офіційна електронна адреса та адреса електронної пошти відповідача, якщо такі є (ст. 178 ЦПК).

Така вказівка, звичайно, не перетворює зазначену електронну адресу в «офіційну електронну адресу». Швидше можна говорити про узгоджену електронну адресу як засіб комунікації.

VIII. Щодо форми судового рішення.

Стаття 259. Порядок ухвалення судових рішень

8. Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.

Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відпо­відних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифро­вими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

ІХ. Згідно ст. 14 ЦПК ЄСІТС також забезпечує також фіксування судо­вого процесу і участь учасників судового процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

5. Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

6. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.

7. Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду.

8. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п’ять днів до відповідного судового засідання.

9. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеокон- ференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

10. Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і вста­новлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників.

11. Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена мож­ливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов’язки.

12. Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується су­дом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукоза­пису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.

13. Суд у порядку, передбаченому цією статтею, за власною ініціативою або за клопотанням учасника судового процесу, який тримається в установі попе­реднього ув’язнення або в установі виконання покарань, може постановити ух­валу про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в примі­щенні такої установи. При цьому дії, передбачені частиною дев’ятою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.

ренції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису (ч.2 ст. 212 ЦПК) за допомогою власного електронного кабінету учасника на теперішній час неможливе, до впровадження ЄСІТС та затвердження Положення про ЄСІТС (зміни у зв’яз­ку із пандемією короновірусу див. нижче).

Можуть брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, за відсутності заперечень учасників справи: експерт (ч. 4 ст. 72 ЦПК), експерт з питань права (ч. 2 ст. 73 ЦПК), спеціаліст (ч.3 ст. 74 ЦПК), а також перекладач (ч. 3 ст. 75 ЦПК), свідок (ч. 2 ст. 69 ЦПК). Але щодо свідка ЦПК містить засте­реження, що суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з’явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин.

За допомогою ЄСІТС також передбачено здійснення наступних дій:

1. Складання виконавчих листів у електронній формі з використанням ЄСІТС та внесення їх до Єдиного державного реєстру виконавчих докумен­тів (ст. 431 ЦПК).

Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений в частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державно­му реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним ли­стом.

Напевне, під «копією» виконавчого листа, який надсилається рекомен­дованим листом мається на увазі паперова копія електронного виконавчого листа.

2. В електронній формі може бути подано заяву про скасування рішен­ня третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу (ст. 455 ЦПК). Як правило, заява про скасування рішення третейського суду, міжна­родного комерційного арбітражу подається у письмовій формі і підписується особою, яка його оскаржує, однак ч. 6 цієї статті передбачено можливість подання заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного ко­мерційного арбітражу в електронній формі, але заявник повинен до початку судового розгляду вказаної заяви надати суду документи, зазначені у цій статті.

3. В електронній формі може бути подано подання в електронній формі клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іно­земного суду (ст. 466 ЦПК).

4. В електронній формі може бути подано про визнання і надання до­зволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу (ст. 476 ЦПК),

5. В електронній формі може бути подано про видачу виконавчого ли­ста на примусове виконання рішення третейського суду (ст. 484 ЦПК).

Таким чином, використання ЄСІТС можливе за наявності ЕЦП (квалі­фікованого електронного підпису за Законом України «Про електронні до­вірчі послуги») та офіційної електронної адреси (кабінету користувача).

Крім того, використання можливостей «електронного суду» за цими нормами є правом, а не обов’язком сторін, крім випадків:

1) якщо особа сама себе зв’язує електронним документообігом, по­даючи позов, заяву в електронній формі;

2) одержання боржником, який має зареєстровану офіційну елек­тронну адресу процесуальних документів та інших випадків, коли учасником справи, є особа зазначена в ч. 6 ст. 14 ЦПК, яка зобов’язана мати офіційну електронну пошту (адвокати, нотаріуси, державні орга­ни тощо).

4.