Поняття, завдання, види та стадії цивільного судочинства

Цивільний процес (цивільне судочинство) - це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок провадження в цивільних справах, що визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав і обов’язків учасників процесу, які реалізуються у відповідних цивільних процесуальних діях, що спрямовані на здійснення правосуддя по цивільним справам.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

До структури цивільного процесу включено три види проваджень: позовне, наказне та окреме. В загальному вигляді провадження можна визначити як процесуальний порядок розгляду та вирішення окремих категорій справ, об’єднаних за визначеними законодавством ознаками, що обумовлюють процесуальні особливості розгляду та вирішення цих справ.

Фундаментальним та найбільш затребуваним видом провадження є позовне провадження. В позовному провадженні розглядаються справи, віднесені до цивільної юрисдикції, якщо цивільним процесуальним законом їх розгляд не передбачено в порядку наказного або окремого провадження. Основною ознакою позовного провадження є наявність спору про суб'єктивне цивільне, сімейне, трудове, житлове, земельне право. Наявність спору обумовлює наявність сторін з протилежними інтересами та змагальності між ними.

В цивільному процесі існує загальне позовне провадження та спрощене позовне провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду:

1) малозначних справ;

2) справ, що виникають з трудових відносин;

3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд;

4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному

провадженні.

В Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23.12.11 р. № 14 наказне провадження визначено як самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав ( ст. 293 ЦПК України).

Розгляд та вирішення цивільних справ відбувається стадійно. Стадія цивільного процесу - це сукупність процесуальних правовідносин і дій, об'єднаних найближчою

процесуальною метою.

Виділяють такі стадії цивільного процесу:

•Відкриття провадження у справ

•Підготовче провадження

•Розгляд справи по суті

•Апеляційне провадження

•Касаційне провадження

•Перегляд за нововиявленими або виключними обставинами

•Виконання рішення

Цивільна справа може пройти всі стадії або лише окремі з них. Так, учасники справи мають право апеляційного оскарження рішення, однак вони можуть не реалізовувати це право, і справа пройде лише три стадії.

Цивільна процесуальна форма - це встановлений цивільним процесуальним законодавством порядок розгляду і вирішення цивільних справ судами загальної юрисдикції.

Ознаки цивільної процесуальної форми:

1) нормативність: порядок розгляду та вирішення

цивільних справ визначений в нормах ЦПК;

2) системність;

3) єдність;

4) формалізація процесуальної діяльності та

процесуально-документальне оформлення результатів

процесуальної діяльності.

Значення цивільної процесуальної форми полягає у встановленні певних правових гарантій учасникам справи щодо правильності вирішення спору, а також у зобов'язанні суду розглядати та вирішувати спори про право та факти в чітко визначеному нормами цивільного процесуального права порядку, ухвалювати законні та обґрунтовані рішення, дотримуючись приписів норм як матеріального, так і процесуального права. Недотримання процесуальної форми тягне за собою скасування незаконного (ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права) рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Питання для самоконтролю:

1. Які правовідносини є предметом регулювання цивільного процесуального права?

2. Назвіть основні джерела цивільного процесуального права.

3. Чи застосовується аналогія закону та аналогія права для врегулювання процесуальних правовідносин?

4. Визначте процесуальну мету кожної із стадій цивільного процесу.