Сучасний стан впровадження елементів електронного судочинства в Україні

ЄСІТС мала почати функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України (яке відбулося 01.12.2018 р.) у газеті «Голос України» оголошення про її створення, тобто з 01.03.2019 р.

Однак оголошення про початок роботи ЄСІТС було відкликано без за­значення нової дати початку її роботи. Тобто повноцінно ЄСІТС (майже всі модулі) мала запрацювати з березня 2019 р., але цього не сталось.

Кабінет користувача підсистеми ЄСІТС під назвою «Електронний суд» почав роботу в тестовому режимі з 01.01.2019 р.

Коли запрацює в повному обсязі ЄСІТС - вона забезпечить впроваджен­ня електронного судочинства, зокрема електронний документообіг між судами, між судом і учасниками судового процесу. Але «Положення про ЄСІТС» поки не затверджено, тому продовжує працювати Автоматизова­на система документообігу суду згідно «Положення про автоматизовану систему документообігу суду», в редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 р. № 17.

На даний час Автоматизована система діловодства суду є основним засобом інформаційного забезпечення в судовій системі України.

Автоматизована система документообігу суду (далі - АСДС) - сукуп­ність комп’ютерних програм і відповідних програмно-апаратних комплексів, що входять до складу Єдиної судової інформаційної системи та забезпечу­ють виконання завдань, визначених цим Положенням, у тому числі: функці­онування документообігу суду та органів системи правосуддя; обмін інфор­мацією між ними та з іншими органами державної влади; обмін з єдиною централізованою базою даних судової влади; оприлюднення інформації за допомогою офіційного вебпорталу судової влади України; захист інформації від несанкціонованого доступу тощо.

АСДС та інші підсистеми мають в тому числі забезпечувати:

1) автоматизацію діловодства в судах;

2) реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції, внутрішніх докумен­тів, судових справ, матеріалів судового провадження, скарг, заяв, клопотань та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надхо­дження та фіксування етапів руху інформаційних ресурсів;

3) викладення (формування) оригіналів електронних судових рішень, ви­конавчих документів, інших документів;

5) збереження інформаційних ресурсів у електронному архіві та їх ав­томатизоване надсилання (відповідно до Протоколів обміну, затверджених адміністратором) до Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиного державного реєстру виконавчих документів та ЦБД;

6) об’єктивний та неупереджений розподіл судових справ за допомогою модуля автоматизованого розподілу, за принципом випадковості та в хроно­логічному порядку надходження судових справ;

7) об’єктивне та неупереджене визначення присяжних за допомогою мо­дуля автоматизованого розподілу;

8) надання особам інформації про стан розгляду судових справ за до­помогою електронного кабінету, контакт-центру та вебпорталу у випадках, встановлених законом;

10) розміщення на вебпорталі оголошень про виклик в суд осіб (відпові­дача, третьої особи, свідка), зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи яких невідоме; оприлюднення у випад­ках, встановлених законом, іншої інформації на вебпорталі, вебсайтах Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

11) видачу паперових копій судових рішень і виконавчих документів на підставі наявних у АСДС даних та інші функції.

Згідно даних ДСА, в судах немає єдиного програмного забезпечення, яке б здійснювало автоматизацію ведення діловодства. Крім найпошире­ніших комп’ютерних програм «Д-3» (для загальних судів) та «Діловодство спеціалізованого суду» (для адміністративних і господарських судів), адмі­ністрування якого здійснюється державним підприємством «Інформаційні судові системи», окремі суди використовують інші програмні продукти.

Інформація, що формується різними системами документообігу, не кон­солідується в розрізі судових справ у єдиній базі даних - центральному ін­формаційному сховищі, яке має стати основним інформаційним джерелом достовірної інформації для інших підсистем.

Функціонування програмних продуктів автоматизації діловодства суду («Д-3», «Діловодство спеціалізованого суду») здійснюється з використанням застарілого програмного забезпечення системи управління базами даних Firebird 2.5. Для фіксування судового засідання технічними засобами в судах використовуються локальні програмно-апаратні комплекси різних типів, які мають різні формати запису результатів фіксування, що ускладнює взаємо­дію з іншим програмним забезпеченням. Файли результатів фіксування збе­рігаються на оптичних дисках у кожному окремому суді, віддалений доступ до них відсутній.

Не дивлячись на ці проблеми, можна говорити про те, що Електронний суд вже працює і дає можливість дистанційно обмінюватись із судом та інши­ми учасниками процесу документами, слідкувати за станом розгляду справ і користуватись іншими електронними можливостями.

У Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, в редак­ції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 р., визначено основи роботи підсистеми Електронного суду.

Підсистема «Електронний суд» забезпечує обмін процесуальними доку­ментами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та учасни­ками судового процесу.

Доступ до сервісів Електронного суду забезпечується через Електро­нний кабінет користувачів. Процесуальні документи в електронній формі можуть подаватися до суду виключно з використанням модулю Електро­нний суд.

Реєстрація в електронному кабінеті користувача (офіційна елек­тронна адреса) потребує наявності ключа з електронним цифровим під­писом (далі - ЕЦП). Для реєстрації можуть бути використані ключі, видані Акредитованим центром сертифікації ключів - згідно переліку АЦСК, зазна­ченому на сторінці Електронного суду.

Рис. 56. Перелік допустимих електронних підписів пропонується при реєстрації на сторінці Електронного суду

Вже згадувалось, що у чинних нормах не відображені положення Закону України «Про електронні довірчі послуги».

При реєстрації в системі автоматично відображаються дані про особу з ЕЦП (електронний цифровий підпис), а саме - ПІБ та ІПН.

Потрапити до електронного кабінету можна за посиланням https://id.court.gov.ua/authorise/eds, або перейти до розділу «Офіційна BffijB електронна адреса» на офіційному веб-порталі Судової влади (https:// ^l-⅞⅛∣⅛.4 court.gov.ua/). Детальніше з функціоналом електронного кабінету мож­на ознайомитися за наступним QR-кодом:

Після заповнення полів «Виберіть ЦСК», «Особистий ключ» та «Пароль захисту ключа» потрібно натиснути «Продовжити». Після зазначе­них дій користувачу стане доступна сторінка підтвердження таких особи­стих даних, як прізвище, ім’я, по батькові, індивідуальний податковий но­мер, номер контактного телефону, електронна адреса тощо.

Поля ПІБ та ІПН мають заповнюватись автоматично (зчитуваються з клю­ча). Користувач вказує лише дату народження, номер контактного телефону, електронну адресу, а також встановлює позначку на згоду з умовами реєстрації.

Перед реєстрацією необхідно обов’язково перевірити працездатність електронної пошти.

Після введення номеру контактного телефону та електронної адреси систе­ма запропонує отримати коди підтвердження. Після їх введення та натискання кнопки «Підтвердити» користувач потрапить до свого Електронного кабінету.

Реєстрація Електронного кабінету юридичної особи здійснюється за до­помогою електронного підпису юридичної особи або електронної печатки юридичної особи (старого - ЕЦП, або нового - КЕП). У разі відсутності елек­тронного підпису/печатки - необхідно звернутись до Кваліфікованого нада­вача електронних довірчих послуг (раніше - АЦСК) для їх отримання.

Під час реєстрації в Електронному кабінеті поля «Найменуван­ня юридичної особи» та «код ЕДРПОУ» будуть заповнені автоматично. Поля «Телефон» та «Електронна адреса» користувач має заповнити само­стійно. На зазначені номер телефону та електронну адресу надійдуть коди авторизації, які потрібно ввести у відповідних полях. Для завершення реє­страції потрібно проставити позначку в полі «Я погоджуюсь...» та натиснути «Підтвердити». Після здійснення всіх описаних дій користувач перейде до Електронного кабінету.

Можливе також додавання юристів до електронного кабінету підприєм- ства/фірми/державної установи. Юристи мають зареєструватись у підсисте­мі Електронний суд за допомогою власного ЕЦП/КЕП. Відповідальна особа підприємства (яка володіє електронною печаткою) надає довіреність (право, можливість бути представником) юристу.

Навіть за наявності декількох ЕЦП/КЕП користувач можете мати лише один Електронний кабінет (видалити який не можна). Кожному користува­чеві присвоюється унікальний індентифікатор CourtID.

Опції Електронного кабінету. Особи за допомогою зареєстрованого електронного кабінету формують проєкти процесуальних документів (ство­рюють шляхом заповнення відповідних форм, редагують, долучають), під­писують та подають до суду електронні запити, скарги, пропозиції та інші непроцесуальні звернення, що стосуються діяльності суду, а також отриму­ють відповіді на них.

Для формування проєктів електронних документів особи використову­ють загальні форми, створені адміністратором, або створюють власні форми засобами електронного кабінету з можливістю їх збереження в підсистемі електронного суду та повторного використання. Адміністратор може вста­новлювати додаткові технічні обмеження щодо форм і змісту електронних документів (розміру, формату тощо).

Для проєкту будь-якого електронного документу, створеного в підсис­темі електронного суду, на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням електронного підпису автора проєкту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан «Оригінал» такий документ втрачає статус конфіденційного.

Всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розміщу­ються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції АСДС. Їх реєстра­ція здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.

Відповідальний працівник суду перед реєстрацією документів, що на­дійшли в електронній формі, має переконатися в тому, що електронний до­кумент доступний для перегляду, адресований органу та оформлений від­повідно до вимог законодавства. У разі реєстрації отриманого документу його автору автоматично надсилається відповідне повідомлення. В іншому випадку автору надсилається повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа.

Після успішної відправки учасник судового процесу може відслідкову­вати рух і стан розгляду свого документа в суді. Інформація про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості надсилається до Електронного кабінету автора в автоматичному режимі. У міру проходження надісланої засобами Електронного кабінету заяви в суді, в електронний кабінет корис­тувача приходять в автоматичному режимі повідомлення про результати ав- торозподілу, прийнятих судом рішень тощо.

Учасник судового процесу може сплатити судовий збір та інші платежі в режимі онлайн засобами електронного кабінету під час формування відпо­відного документа. У такому випадку інформація про платіж автоматично додається до документу, що відправляється.

Для стимулювання використання системи ЄСІТС передбачено (у Зако­ні України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністра­тивного судочинства України та інших законодавчих актів») включити ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»: при поданні до суду процесуаль­них документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - засто­совується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (але відповідні зміни не внесені у Закон, хоч вони і не зазна­чені у прикінцевих положеннях як такі, що вводяться в дію з дня початку функціонування ЄСІТС).

Також учасник судового процесу за допомогою сервісу Електронного суду може сформувати та надати електронне доручення іншій особі, а також додатково отримувати:

• вебпосилання на тексти всіх сформованих судом процесуальних до­кументів за справою, в якій учасник процесу приймає участь: судові рішення, судові повістки, виклики тощо;

• інформацію про отримані та зареєстровані вхідні документи за спра­вою разом з документами в електронному форматі;

• інформацію про отримані документи за справою від інших учасників разом з документами в електронному форматі;

• електронні документи, що спричинили зміну стану розгляду справи, протоколи автоматизованого розподілу тощо.

Рис. 57. Для користувачів створено спеціальну Базу знань про електронний суд, з покроковими інструкціями: https://wiki.court.gov.ua/pages/viewpage.action?pageId=5964502

В Електронному кабінеті учасника судового процесу відображається та­кож календар подій за судовою справою.

Після запуску інших сервісів ЄСІТС в електронному кабінеті буде до­ступним перелік всіх таких сервісів і відповідне посилання для можливого їх використання.

Одночасно Електронний кабінет є офіційною електронною адресою, яка використовується судом для надсилання процесуальних документів.

Надсилання будь-яких процесуальних документів на офіційну електро­нну адресу учасника справи є їх належним направленням. Наприклад, датою отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху є дата відправлення ухвали ЄСІТС до Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно - електронного кабінету користувача ЄСІТС (ухвала Одесько­го окружного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі № 420/471/20).

Не дивлячись на те, що кабінет користувача підсистеми ЄСІТС працює в тестовому режимі, це не є підставою відмови у прийнятті процесуальних документів надісланих за її допомогою. Так, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана з пору­шенням вимог КАС, оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система ще не створена і не розпочала своє функціонування, тому подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, фор­мування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в папе­ровій формі. Зазначене, на думку апеляційного суду, унеможливлює розгляд апеляційної скарги в електронній формі без наявності власноручного підпису скаржника. Але Верховний Суд не погодився з такою думкою, оскільки нака­зом ДСА України від 22 грудня 2018 року №628 запроваджено тестову екс­плуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України. Тому надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням://саЬіпеі.соигі.§оу.иц/Іо§іп, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим ви­користанням власного електронного підпису. Таким чином, з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними суда­ми заяви та інші процесуальні документи через підсистему “Електронний суд” мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку. Вер­ховний Суд дійшов висновку, що відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми «Електронний суд» та відповідно, права особи на подання процесуальних до­кументів через цю підсистему в електронній формі.

З огляду на те, що подання документу через систему «Електронний суд» без використання власного електронного цифрового підпису неможливо, суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить належного підпису особи, яка її подає (постанова Вер­ховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі №826/11548/17). Подібна правова позиція містить­ся у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 2340/4648/18, від 22.08.2019 у справі № 520/20958/18, від 10.09.2019 у справі № 640/1374/19; від 28.11.2019 року у справі №300/1332/19; від 21.12.2019 у справі № 910/12245/19.

Таким чином, до введення в дію ЄСІТС, крім звернення учасників справи до суду в паперовій формі, можливе і звернення з процесуальними докумен­тами в електронній формі шляхом подання такого документу через Електро­нний кабінет.

Представник в електронному судочинстві^[215]. У Положенні про автома­тизовану систему документообігу суду в редакції рішення Ради суддів Укра­їни від 02.03.2018 р. № 17 передбачено можливість подання документів у суд в електронному вигляді за допомогою представника.

Особа може здійснити всі дії, які дозволяє електронний кабінет, особисто і за допомогою представника, якщо представник є зареєстрованим користу­вачем. При цьому представник діє через власний електронний кабінет.

Згідно ч. 7 ст. 62 ЦПК, у разі подання представником заяви по суті спра­ви в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в елек­тронній формі, підписані ЕЦП відповідно до Положення про ЄСІТС.

Особа, яка отримала ключ, виданий Акредитованим центром сертифіка­ції ключів згідно переліку АЦСК, зазначеному на сторінці Електронного суду, та зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника на подання документів від свого імені або від імені довірителя шляхом форму­вання, підписання та направлення до підсистеми електронної довіреності встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без нього).

Для того, щоб надати електронну довіреність, потрібно перейти в Елек­тронному кабінеті в розділ «Довіреність», натиснути «Створити довіреність», ввести Реєстраційний номер облікової картки платника податків особи-пред- ставника та обрати рівень доступу (обсяг повноважень представника).

Електронні довіреності, що підтверджують повноваження підписанта, автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправ­леного.

Представником може бути лише інша фізична особа, що має зареєстрова­ний Електронний кабінет.

Матеріали за справою одночасно будуть надходити як до кабінету дові­рителя, так і до кабінету представника.

Також електронна довіренність може бути сформована для надання ін­шій фізичній особі доступу до документів у судовій справі, судовому про­вадженні або зверненні, але в межах отриманих повноважень (наприклад, помічнику адвоката).

Електронна довіренність може бути скасована.

В Електронному кабінеті, в розділі «Довіреності», можна побачити, які повноваження надано особі як представнику. Після натиснення на довіре­ність відкривається інформаційне вікно, в якому відображено: дата вида­чі довіреності; права доступу (повноваження); можливість передоручення; ланцюжок довіреностей (якщо довіреностей декілька або відбувались зміни).

Для того, щоб видати довіреність від імені юридичної особи, вона має бути зареєстрована в Електронному суді. Для реєстрації в підсистемі Елек­тронний суд вона має отримати електронну печатку.

Підписувати електронні довіреності від імені юридичної особи мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридич­них осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі «Прізвище, ім’я, по батькові, дати обрання (при­значення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у право­відносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи».

Але це не означає, що довірителем стає ця посадова особа. Заявником/ позивачем буде підприємство, державна установа тощо.

Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.

Слід окремо зазначити, що правила про надання ордеру в електронній формі, про який йдеться у ч. 7 ст. 62 ЦПК, у проаналізованих нормах не згадуються. Але відсканувавши ордер, представник має можливість при­кріпити його в якості додатків при поданні відповідної позовної заяви.

Якщо у довірителя нема офіційної електронної адреси, але представник є користувачем Електронного суду та бажає подати позовну заяву через свій кабінет, він може це зробити. Отримавши традиційну «паперову» довіреність та відсканувавши, представник прикріплює її в якості додатків при поданні відповідної позовної заяви.

Застосування систем відеоконференцзв’язку. Згідно ст. 14 ЦПК ЄСІТС забезпечить участь учасників судового процесу в судовому засі­данні в режимі відеоконференції. Але на цей час регламентація прове­дення відеоконференції технічними засобами міститься у Положенні про автоматизовану систему документообігу суду («суд-суд»). Інформація про наявність у відповідному суді систем відеоконференцзв’язку розмі­щується на відповідному сайті суду. Реалізація бронювання майданчику відео конференції здійснюється через Web-програму «Бронювання систем відеоконференцзв’язку»^[216]. Система дозволяє адмініструвати список уста­нов, майданчиків, користувачів системи та бронювати майданчики для відеоконференцій у режимі онлайн.

Проведення відеоконференції за напрямком «суд-інше місце» не було втілено у життя (її мала забезпечити ЄСІТС). Але події весни 2020 року змі­нили цю ситуацію. Зволікання із впровадженням цієї вкрай необхідної но­вації в умовах пандемії не могли бути виправданими, навіть попри неготов- ність ЄСІТС.

В період напруженої епідеміологічної ситуації, що торкнулася усього світового співтовариства, судочинство, як і інші сфери життя, зазнало серйозних змін: це стало перевіркою на гнучкість та адаптивність про­цесуального законодавства, спроможності суддів та судових органів, в тому числі і тих, що відповідальні за забезпечення роботи судів, швидко реагувати на кризові ситуації. Хронологічно першою реакцією стала ре­комендація Державної судової адміністрації України від 19 березня 2020 року забезпечити розгляд більшості судових справ у порядку письмово­го провадження (де це допускається процесуальними нормами), або у режимі відеоконференцзв’язку. Вочевидь, такі заходи не стали револю­ційними - вищевказані можливості і до епідемії були гарантовані проце­суальним законодавством, тому ДСА лише акцентувала увагу суддів на спонуканні учасників судового розгляду утримуватись від відвідування будівлі суду. Проблеми спіткали суди і з проведенням відеоконферен- цизв’язку: навіть за наявності в більшості судів технічно обладнаних за­лів судових засідань реалізувати зв’язок у форматі «суд - суд» не вида­валося можливим через високий попит на дистанційний розгляд справи, коли заявники просили провести відеоконференції у судових засіданнях, призначених на один й той самий час. ¹

Однак вже 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодав­чих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хворо­би (COVID-19)», яким процесуальне законодавство було доповнено но­вими положеннями, що мають забезпечити відправлення правосуддя на час карантину. Перш за все, учасники справи отримали можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами при­міщення суду з використанням власних технічних засобів. Відразу у про­фесійному середовищі почалось обговорення можливості застосування програм Zoom, Skype та інших. І хоч була позитивна практика проведення судових засідань за їх допомогою, але поширення вона не набула, оскіль­ки за їх допомогою складно забезпечити безперервність, безпечність та аутентифікацію сторін (із «застосуванням електронного підпису», за тер­мінологією змін до ЦПК, взагалі неможливо). Не могла бути забезпечена інтеграція цих програмних продуктів з тими, що застосовується судом на підставі чинних законодавчих норм^{[217] [218].}

Згодом була названа належна програма для відоконференцзв’яз- ку - «EasyCon» у «Порядку роботи з технічними засобами відеокон- ференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами примі­щення суду», затв. наказом ДСА № 169 від 8 квітня 2020 р.

Система відеоконференцзв’язку - комплекс технічних засобів та про­грамного забезпечення «EasyCon», що забезпечує проведення судових засі­дань в режимі відеоконференцзв’язку.

Рис. 58. Головна сторінка: «EasyCon»

Для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник спра­ви повинен попередньо зареєструватись з використанням власного електро­нного підпису в Системі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою www.court.gov.ua¹ (вказати адресу електронної пошти та пароль для подальшої авторизації та заповнити всі поля у формі для реєстрації) та перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам^{1 [219] [220].}

Зареєструватись можна зробити за наявності ЕЦП, при цьому не обов’яз­ково бути користувачем Електронного кабінету.

Заява щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції пода­ється до відповідного суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засі­дання в порядку, визначеному процесуальним законодавством.

Головуючий суддя приймає рішення про можливість проведення засі­дання в режимі відеоконференції за умови наявності у суді відповідної тех­нічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначений день і час) та інформує про це Модератора. Модератор інформує учасника справи засобами телефонного зв’язку (електронної пошти), вказа­ними у заяві, щодо технічної можливості проведення засідання в режимі ві- деоконференції або відсутності такої можливості.

Секретар до початку судового засідання, під час якого проводитимуться процесуальні дії у режимі відеоконференції, зобов’язаний здійснити визначе­ні підготовчі дії, наприклад, активувати технічні засоби відеозапису; переві­рити наявність вільного місця на внутрішньому носії відеозапису (не менше 10 Гб вільного місця) тощо.

Учасник, що бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконферен- цзв’язку, зобов’язаний зайти та авторизуватися в Системі за 10 хвилин до часу судового засідання, активувати технічні засоби тощо.

Підтвердження особи учасника відбувається шляхом його авторизації в Системі із застосуванням електронного підпису. Система не дає можливо­сті участі в судовому засіданні у режимі відеоконференції неавторизованим учасникам. На початку судового засідання учасники, що беруть участь в су­довому засіданні в режимі відеоконференції, повинні показати свій паспорт 5 або інший документ, що посвідчує особу, в розгорнутому вигляді на сторін­ці з фотографією в камеру для надання можливості Секретарю підтвердити особу кожного учасника.

Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконфе- ренції, фіксуються судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відеозапису. Здійснення фіксації забезпечується секретарем та по­чинається з моменту оголошення головуючим суддею про початок її про­ведення.

Чинне законодавство визначило відеоконференцію поза межами примі­щення суду з використанням власних технічних засобів як повноправну аль­тернативу судовому розгляду, що не завжди є ефективним та виправданим. Так, якість такого судового засідання зазвичай нижче, ніж традиційного - це і можливі технічні проблеми (затримки зображення, сторонні шуми), немож­ливість обміну та огляду документів, що досліджуються судом, а також безпосереднього спілкування адвоката зі стороною тощо. Доцільно було б передбачити критерії за якими суд міг би відмовити у проведені відеокон- ференції, за прикладом інших країн, адже наразі суди, відмовляючи у задо­воленні клопотання про проведення судового засідання у режимі відеокон- ференції, посилаються лише на певні процесуальні порушення (наприклад, заяву подано пізніше, ніж за 5 днів до дня судового засідання) на відсутність технічної можливості¹.

Шляхи та проблеми вдосконалення/впровадження електронного судо­чинства^{[221] [222]:}

1. Необхідно підвищити рівень інформованості про електронне судочин­ство простих користувачів, ознайомити їх із можливостями використання нових інформаційних технологій.

2. Підвищити культуру електронного спілкування (нажаль в Україні розповсюджена ситуація, коли бухгалтер чи директор підприємства надає доступ до свого ЕЦП іншим особам) та належного фіксування досягнутих домовленостей в цифровому світі.

3. Враховувати взаємодію з правоохоронними органами та іншими дер­жавними органами. Державні органи повинні бути прямо зацікавлені в удо­сконаленні електронного судочинства, оскільки це значно заощадить дер­жавні кошти.

4. Подолати цифрову нерівність.

5. Вжити заходів щодо інформування фізичних осіб про порядок отри­мання електронних підписів учасниками процесу, особливо несучасно в цьо­му контексті виглядає відсутність таких підписів у адвокатів.

6. Працювати над програмним забезпеченням електронного правосуд­дя: воно має бути функціональним, безпечним, ефективним для здійснення правосуддя, і при цьому і доступним та зрозумілим для споживача послуг.

7. Вирішити проблеми обсягу інформації та переобтяження каналів зв’язку.

8. Забезпечити найвищий рівень із всіх можливих для забезпечення без­пеки платформи електронного судочинства. Держава має потурбуватися про створення надійного заслону, який не дозволить доступ до електронного правосуддя для шахраїв і аферистів. Навіть розповсюдження особистої ін­формації щодо однієї «маленької людини», а не тільки важливої інформації щодо великих підприємств чи держави, має розглядатися як абсолютно не­припустима річ.

Електронне правосуддя повинно спиратися на базові принципи комплек­сності та системності розвитку, а забезпечуватися за рахунок ефективних технічних і економічних рішень.

Відзначимо також, що сьогодні Україна значно еволюціонувала в області надання онлайн-сервісів державою. Вирішуються поступово питання охоплен­ня значної кількості українців електронним підписом, без якого більшість опцій е-уряду неможливі. На сьогодні отримано близько 4 млн ЕЦП. Вже є достатнє охоплення інтернет-банкінгом, а значить людей, які беруть участь в ньому, та­кож операторами мобільного зв’язку пропонується Mobile-ID. Планується запи­сувати ЕЦП (кваліфікований електронний підпис у термінології нового законо­давства «Про довірчі електронні послуги») в ID-паспорт громадянина.

5.