Сучасний стан впровадження елементів електронного судочинства в Україні
ЄСІТС мала почати функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України (яке відбулося 01.12.2018 р.) у газеті «Голос України» оголошення про її створення, тобто з 01.03.2019 р.
(дослідна експлуатація системи розпочинається у складі вісьмох підсистем (модулів): Єдиний контакт-центр судової влади України; Єдина підсистема управління фінансово-господарськими процесами; Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет); Офіційний веб-портал «Судова влада України»; Єдиний державний реєстр судових рішень; Підсистема «Електронний суд»; Модуль «Автоматизований розподіл»; Модуль «Судова статистика»).Однак оголошення про початок роботи ЄСІТС було відкликано без зазначення нової дати початку її роботи. Тобто повноцінно ЄСІТС (майже всі модулі) мала запрацювати з березня 2019 р., але цього не сталось.
Кабінет користувача підсистеми ЄСІТС під назвою «Електронний суд» почав роботу в тестовому режимі з 01.01.2019 р.
Коли запрацює в повному обсязі ЄСІТС - вона забезпечить впровадження електронного судочинства, зокрема електронний документообіг між судами, між судом і учасниками судового процесу. Але «Положення про ЄСІТС» поки не затверджено, тому продовжує працювати Автоматизована система документообігу суду згідно «Положення про автоматизовану систему документообігу суду», в редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 р. № 17.
На даний час Автоматизована система діловодства суду є основним засобом інформаційного забезпечення в судовій системі України.
Автоматизована система документообігу суду (далі - АСДС) - сукупність комп’ютерних програм і відповідних програмно-апаратних комплексів, що входять до складу Єдиної судової інформаційної системи та забезпечують виконання завдань, визначених цим Положенням, у тому числі: функціонування документообігу суду та органів системи правосуддя; обмін інформацією між ними та з іншими органами державної влади; обмін з єдиною централізованою базою даних судової влади; оприлюднення інформації за допомогою офіційного вебпорталу судової влади України; захист інформації від несанкціонованого доступу тощо.
АСДС та інші підсистеми мають в тому числі забезпечувати:
1) автоматизацію діловодства в судах;
2) реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції, внутрішніх документів, судових справ, матеріалів судового провадження, скарг, заяв, клопотань та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження та фіксування етапів руху інформаційних ресурсів;
3) викладення (формування) оригіналів електронних судових рішень, виконавчих документів, інших документів;
5) збереження інформаційних ресурсів у електронному архіві та їх автоматизоване надсилання (відповідно до Протоколів обміну, затверджених адміністратором) до Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиного державного реєстру виконавчих документів та ЦБД;
6) об’єктивний та неупереджений розподіл судових справ за допомогою модуля автоматизованого розподілу, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ;
7) об’єктивне та неупереджене визначення присяжних за допомогою модуля автоматизованого розподілу;
8) надання особам інформації про стан розгляду судових справ за допомогою електронного кабінету, контакт-центру та вебпорталу у випадках, встановлених законом;
10) розміщення на вебпорталі оголошень про виклик в суд осіб (відповідача, третьої особи, свідка), зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи яких невідоме; оприлюднення у випадках, встановлених законом, іншої інформації на вебпорталі, вебсайтах Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
11) видачу паперових копій судових рішень і виконавчих документів на підставі наявних у АСДС даних та інші функції.
Згідно даних ДСА, в судах немає єдиного програмного забезпечення, яке б здійснювало автоматизацію ведення діловодства. Крім найпоширеніших комп’ютерних програм «Д-3» (для загальних судів) та «Діловодство спеціалізованого суду» (для адміністративних і господарських судів), адміністрування якого здійснюється державним підприємством «Інформаційні судові системи», окремі суди використовують інші програмні продукти.
Зокрема, в Київському апеляційному суді використовується Автоматизована система електронного документообігу «Апеляція», розроблена Київським апеляційним судом; у Касаційному кримінальному суді Верховного Суду та Касаційному цивільному суді Верховного Суду - Автоматизована система діловодства Вищого спеціалізованого суду України, розроблена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ; у Верховному Суді використовується Єдина автоматизована система діловодства Верховного Суду, розроблена Верховним Судом. Використання судами різних програмних продуктів, слабо інтегрованих між собою, не забезпечує цілісності інформації про діяльність судів, органів та установ системи правосуддя, ускладнює її узагальнення, оброблення та використання.Інформація, що формується різними системами документообігу, не консолідується в розрізі судових справ у єдиній базі даних - центральному інформаційному сховищі, яке має стати основним інформаційним джерелом достовірної інформації для інших підсистем.
Функціонування програмних продуктів автоматизації діловодства суду («Д-3», «Діловодство спеціалізованого суду») здійснюється з використанням застарілого програмного забезпечення системи управління базами даних Firebird 2.5. Для фіксування судового засідання технічними засобами в судах використовуються локальні програмно-апаратні комплекси різних типів, які мають різні формати запису результатів фіксування, що ускладнює взаємодію з іншим програмним забезпеченням. Файли результатів фіксування зберігаються на оптичних дисках у кожному окремому суді, віддалений доступ до них відсутній.
Не дивлячись на ці проблеми, можна говорити про те, що Електронний суд вже працює і дає можливість дистанційно обмінюватись із судом та іншими учасниками процесу документами, слідкувати за станом розгляду справ і користуватись іншими електронними можливостями.
У Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, в редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 р., визначено основи роботи підсистеми Електронного суду.
Підсистема «Електронний суд» забезпечує обмін процесуальними документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та учасниками судового процесу.
Доступ до сервісів Електронного суду забезпечується через Електронний кабінет користувачів. Процесуальні документи в електронній формі можуть подаватися до суду виключно з використанням модулю Електронний суд.
Реєстрація в електронному кабінеті користувача (офіційна електронна адреса) потребує наявності ключа з електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП). Для реєстрації можуть бути використані ключі, видані Акредитованим центром сертифікації ключів - згідно переліку АЦСК, зазначеному на сторінці Електронного суду.
Рис. 56. Перелік допустимих електронних підписів пропонується при реєстрації на сторінці Електронного суду
Вже згадувалось, що у чинних нормах не відображені положення Закону України «Про електронні довірчі послуги».
При реєстрації в системі автоматично відображаються дані про особу з ЕЦП (електронний цифровий підпис), а саме - ПІБ та ІПН.
Потрапити до електронного кабінету можна за посиланням https://id.court.gov.ua/authorise/eds, або перейти до розділу «Офіційна BffijB електронна адреса» на офіційному веб-порталі Судової влади (https:// l-⅞⅛∣⅛.4 court.gov.ua/). Детальніше з функціоналом електронного кабінету можна ознайомитися за наступним QR-кодом:
Після заповнення полів «Виберіть ЦСК», «Особистий ключ» та «Пароль захисту ключа» потрібно натиснути «Продовжити». Після зазначених дій користувачу стане доступна сторінка підтвердження таких особистих даних, як прізвище, ім’я, по батькові, індивідуальний податковий номер, номер контактного телефону, електронна адреса тощо.
Поля ПІБ та ІПН мають заповнюватись автоматично (зчитуваються з ключа). Користувач вказує лише дату народження, номер контактного телефону, електронну адресу, а також встановлює позначку на згоду з умовами реєстрації.
Перед реєстрацією необхідно обов’язково перевірити працездатність електронної пошти.
Після введення номеру контактного телефону та електронної адреси система запропонує отримати коди підтвердження. Після їх введення та натискання кнопки «Підтвердити» користувач потрапить до свого Електронного кабінету.
Реєстрація Електронного кабінету юридичної особи здійснюється за допомогою електронного підпису юридичної особи або електронної печатки юридичної особи (старого - ЕЦП, або нового - КЕП). У разі відсутності електронного підпису/печатки - необхідно звернутись до Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (раніше - АЦСК) для їх отримання.
Під час реєстрації в Електронному кабінеті поля «Найменування юридичної особи» та «код ЕДРПОУ» будуть заповнені автоматично. Поля «Телефон» та «Електронна адреса» користувач має заповнити самостійно. На зазначені номер телефону та електронну адресу надійдуть коди авторизації, які потрібно ввести у відповідних полях. Для завершення реєстрації потрібно проставити позначку в полі «Я погоджуюсь...» та натиснути «Підтвердити». Після здійснення всіх описаних дій користувач перейде до Електронного кабінету.
Можливе також додавання юристів до електронного кабінету підприєм- ства/фірми/державної установи. Юристи мають зареєструватись у підсистемі Електронний суд за допомогою власного ЕЦП/КЕП. Відповідальна особа підприємства (яка володіє електронною печаткою) надає довіреність (право, можливість бути представником) юристу.
Навіть за наявності декількох ЕЦП/КЕП користувач можете мати лише один Електронний кабінет (видалити який не можна). Кожному користувачеві присвоюється унікальний індентифікатор CourtID.
Опції Електронного кабінету. Особи за допомогою зареєстрованого електронного кабінету формують проєкти процесуальних документів (створюють шляхом заповнення відповідних форм, редагують, долучають), підписують та подають до суду електронні запити, скарги, пропозиції та інші непроцесуальні звернення, що стосуються діяльності суду, а також отримують відповіді на них.
Для формування проєктів електронних документів особи використовують загальні форми, створені адміністратором, або створюють власні форми засобами електронного кабінету з можливістю їх збереження в підсистемі електронного суду та повторного використання. Адміністратор може встановлювати додаткові технічні обмеження щодо форм і змісту електронних документів (розміру, формату тощо).
Для проєкту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду, на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням електронного підпису автора проєкту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан «Оригінал» такий документ втрачає статус конфіденційного.
Всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розміщуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції АСДС. Їх реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.
Відповідальний працівник суду перед реєстрацією документів, що надійшли в електронній формі, має переконатися в тому, що електронний документ доступний для перегляду, адресований органу та оформлений відповідно до вимог законодавства. У разі реєстрації отриманого документу його автору автоматично надсилається відповідне повідомлення. В іншому випадку автору надсилається повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа.
Після успішної відправки учасник судового процесу може відслідковувати рух і стан розгляду свого документа в суді. Інформація про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості надсилається до Електронного кабінету автора в автоматичному режимі. У міру проходження надісланої засобами Електронного кабінету заяви в суді, в електронний кабінет користувача приходять в автоматичному режимі повідомлення про результати ав- торозподілу, прийнятих судом рішень тощо.
Учасник судового процесу може сплатити судовий збір та інші платежі в режимі онлайн засобами електронного кабінету під час формування відповідного документа. У такому випадку інформація про платіж автоматично додається до документу, що відправляється.
Для стимулювання використання системи ЄСІТС передбачено (у Законі України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів») включити ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»: при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (але відповідні зміни не внесені у Закон, хоч вони і не зазначені у прикінцевих положеннях як такі, що вводяться в дію з дня початку функціонування ЄСІТС).
Також учасник судового процесу за допомогою сервісу Електронного суду може сформувати та надати електронне доручення іншій особі, а також додатково отримувати:
• вебпосилання на тексти всіх сформованих судом процесуальних документів за справою, в якій учасник процесу приймає участь: судові рішення, судові повістки, виклики тощо;
• інформацію про отримані та зареєстровані вхідні документи за справою разом з документами в електронному форматі;
• інформацію про отримані документи за справою від інших учасників разом з документами в електронному форматі;
• електронні документи, що спричинили зміну стану розгляду справи, протоколи автоматизованого розподілу тощо.
Рис. 57. Для користувачів створено спеціальну Базу знань про електронний суд, з покроковими інструкціями: https://wiki.court.gov.ua/pages/viewpage.action?pageId=5964502
В Електронному кабінеті учасника судового процесу відображається також календар подій за судовою справою.
Після запуску інших сервісів ЄСІТС в електронному кабінеті буде доступним перелік всіх таких сервісів і відповідне посилання для можливого їх використання.
Одночасно Електронний кабінет є офіційною електронною адресою, яка використовується судом для надсилання процесуальних документів.
Надсилання будь-яких процесуальних документів на офіційну електронну адресу учасника справи є їх належним направленням. Наприклад, датою отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху є дата відправлення ухвали ЄСІТС до Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно - електронного кабінету користувача ЄСІТС (ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі № 420/471/20).
Не дивлячись на те, що кабінет користувача підсистеми ЄСІТС працює в тестовому режимі, це не є підставою відмови у прийнятті процесуальних документів надісланих за її допомогою. Так, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог КАС, оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система ще не створена і не розпочала своє функціонування, тому подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Зазначене, на думку апеляційного суду, унеможливлює розгляд апеляційної скарги в електронній формі без наявності власноручного підпису скаржника. Але Верховний Суд не погодився з такою думкою, оскільки наказом ДСА України від 22 грудня 2018 року №628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України. Тому надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням://саЬіпеі.соигі.§оу.иц/Іо§іп, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису. Таким чином, з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему “Електронний суд” мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку. Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми «Електронний суд» та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.
З огляду на те, що подання документу через систему «Електронний суд» без використання власного електронного цифрового підпису неможливо, суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить належного підпису особи, яка її подає (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі №826/11548/17). Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 2340/4648/18, від 22.08.2019 у справі № 520/20958/18, від 10.09.2019 у справі № 640/1374/19; від 28.11.2019 року у справі №300/1332/19; від 21.12.2019 у справі № 910/12245/19.
Таким чином, до введення в дію ЄСІТС, крім звернення учасників справи до суду в паперовій формі, можливе і звернення з процесуальними документами в електронній формі шляхом подання такого документу через Електронний кабінет.
Представник в електронному судочинстві[215]. У Положенні про автоматизовану систему документообігу суду в редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 р. № 17 передбачено можливість подання документів у суд в електронному вигляді за допомогою представника.
Особа може здійснити всі дії, які дозволяє електронний кабінет, особисто і за допомогою представника, якщо представник є зареєстрованим користувачем. При цьому представник діє через власний електронний кабінет.
Згідно ч. 7 ст. 62 ЦПК, у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані ЕЦП відповідно до Положення про ЄСІТС.
Особа, яка отримала ключ, виданий Акредитованим центром сертифікації ключів згідно переліку АЦСК, зазначеному на сторінці Електронного суду, та зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника на подання документів від свого імені або від імені довірителя шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронної довіреності встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без нього).
Для того, щоб надати електронну довіреність, потрібно перейти в Електронному кабінеті в розділ «Довіреність», натиснути «Створити довіреність», ввести Реєстраційний номер облікової картки платника податків особи-пред- ставника та обрати рівень доступу (обсяг повноважень представника).
Електронні довіреності, що підтверджують повноваження підписанта, автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.
Представником може бути лише інша фізична особа, що має зареєстрований Електронний кабінет.
Матеріали за справою одночасно будуть надходити як до кабінету довірителя, так і до кабінету представника.
Також електронна довіренність може бути сформована для надання іншій фізичній особі доступу до документів у судовій справі, судовому провадженні або зверненні, але в межах отриманих повноважень (наприклад, помічнику адвоката).
Електронна довіренність може бути скасована.
В Електронному кабінеті, в розділі «Довіреності», можна побачити, які повноваження надано особі як представнику. Після натиснення на довіреність відкривається інформаційне вікно, в якому відображено: дата видачі довіреності; права доступу (повноваження); можливість передоручення; ланцюжок довіреностей (якщо довіреностей декілька або відбувались зміни).
Для того, щоб видати довіреність від імені юридичної особи, вона має бути зареєстрована в Електронному суді. Для реєстрації в підсистемі Електронний суд вона має отримати електронну печатку.
Підписувати електронні довіреності від імені юридичної особи мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі «Прізвище, ім’я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи».
Але це не означає, що довірителем стає ця посадова особа. Заявником/ позивачем буде підприємство, державна установа тощо.
Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.
Слід окремо зазначити, що правила про надання ордеру в електронній формі, про який йдеться у ч. 7 ст. 62 ЦПК, у проаналізованих нормах не згадуються. Але відсканувавши ордер, представник має можливість прикріпити його в якості додатків при поданні відповідної позовної заяви.
Якщо у довірителя нема офіційної електронної адреси, але представник є користувачем Електронного суду та бажає подати позовну заяву через свій кабінет, він може це зробити. Отримавши традиційну «паперову» довіреність та відсканувавши, представник прикріплює її в якості додатків при поданні відповідної позовної заяви.
Застосування систем відеоконференцзв’язку. Згідно ст. 14 ЦПК ЄСІТС забезпечить участь учасників судового процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Але на цей час регламентація проведення відеоконференції технічними засобами міститься у Положенні про автоматизовану систему документообігу суду («суд-суд»). Інформація про наявність у відповідному суді систем відеоконференцзв’язку розміщується на відповідному сайті суду. Реалізація бронювання майданчику відео конференції здійснюється через Web-програму «Бронювання систем відеоконференцзв’язку»[216]. Система дозволяє адмініструвати список установ, майданчиків, користувачів системи та бронювати майданчики для відеоконференцій у режимі онлайн.
Проведення відеоконференції за напрямком «суд-інше місце» не було втілено у життя (її мала забезпечити ЄСІТС). Але події весни 2020 року змінили цю ситуацію. Зволікання із впровадженням цієї вкрай необхідної новації в умовах пандемії не могли бути виправданими, навіть попри неготов- ність ЄСІТС.
В період напруженої епідеміологічної ситуації, що торкнулася усього світового співтовариства, судочинство, як і інші сфери життя, зазнало серйозних змін: це стало перевіркою на гнучкість та адаптивність процесуального законодавства, спроможності суддів та судових органів, в тому числі і тих, що відповідальні за забезпечення роботи судів, швидко реагувати на кризові ситуації. Хронологічно першою реакцією стала рекомендація Державної судової адміністрації України від 19 березня 2020 року забезпечити розгляд більшості судових справ у порядку письмового провадження (де це допускається процесуальними нормами), або у режимі відеоконференцзв’язку. Вочевидь, такі заходи не стали революційними - вищевказані можливості і до епідемії були гарантовані процесуальним законодавством, тому ДСА лише акцентувала увагу суддів на спонуканні учасників судового розгляду утримуватись від відвідування будівлі суду. Проблеми спіткали суди і з проведенням відеоконферен- цизв’язку: навіть за наявності в більшості судів технічно обладнаних залів судових засідань реалізувати зв’язок у форматі «суд - суд» не видавалося можливим через високий попит на дистанційний розгляд справи, коли заявники просили провести відеоконференції у судових засіданнях, призначених на один й той самий час. 1
Однак вже 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким процесуальне законодавство було доповнено новими положеннями, що мають забезпечити відправлення правосуддя на час карантину. Перш за все, учасники справи отримали можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Відразу у професійному середовищі почалось обговорення можливості застосування програм Zoom, Skype та інших. І хоч була позитивна практика проведення судових засідань за їх допомогою, але поширення вона не набула, оскільки за їх допомогою складно забезпечити безперервність, безпечність та аутентифікацію сторін (із «застосуванням електронного підпису», за термінологією змін до ЦПК, взагалі неможливо). Не могла бути забезпечена інтеграція цих програмних продуктів з тими, що застосовується судом на підставі чинних законодавчих норм[217] [218]. Згодом була названа належна програма для відоконференцзв’яз- ку - «EasyCon» у «Порядку роботи з технічними засобами відеокон- ференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду», затв. наказом ДСА № 169 від 8 квітня 2020 р. Система відеоконференцзв’язку - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon», що забезпечує проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв’язку. Рис. 58. Головна сторінка: «EasyCon» Для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватись з використанням власного електронного підпису в Системі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою www.court.gov.ua1 (вказати адресу електронної пошти та пароль для подальшої авторизації та заповнити всі поля у формі для реєстрації) та перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам1 [219] [220]. Зареєструватись можна зробити за наявності ЕЦП, при цьому не обов’язково бути користувачем Електронного кабінету. Заява щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції подається до відповідного суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання в порядку, визначеному процесуальним законодавством. Головуючий суддя приймає рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності у суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначений день і час) та інформує про це Модератора. Модератор інформує учасника справи засобами телефонного зв’язку (електронної пошти), вказаними у заяві, щодо технічної можливості проведення засідання в режимі ві- деоконференції або відсутності такої можливості. Секретар до початку судового засідання, під час якого проводитимуться процесуальні дії у режимі відеоконференції, зобов’язаний здійснити визначені підготовчі дії, наприклад, активувати технічні засоби відеозапису; перевірити наявність вільного місця на внутрішньому носії відеозапису (не менше 10 Гб вільного місця) тощо. Учасник, що бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконферен- цзв’язку, зобов’язаний зайти та авторизуватися в Системі за 10 хвилин до часу судового засідання, активувати технічні засоби тощо. Підтвердження особи учасника відбувається шляхом його авторизації в Системі із застосуванням електронного підпису. Система не дає можливості участі в судовому засіданні у режимі відеоконференції неавторизованим учасникам. На початку судового засідання учасники, що беруть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, повинні показати свій паспорт 5 або інший документ, що посвідчує особу, в розгорнутому вигляді на сторінці з фотографією в камеру для надання можливості Секретарю підтвердити особу кожного учасника. Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконфе- ренції, фіксуються судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відеозапису. Здійснення фіксації забезпечується секретарем та починається з моменту оголошення головуючим суддею про початок її проведення. Чинне законодавство визначило відеоконференцію поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів як повноправну альтернативу судовому розгляду, що не завжди є ефективним та виправданим. Так, якість такого судового засідання зазвичай нижче, ніж традиційного - це і можливі технічні проблеми (затримки зображення, сторонні шуми), неможливість обміну та огляду документів, що досліджуються судом, а також безпосереднього спілкування адвоката зі стороною тощо. Доцільно було б передбачити критерії за якими суд міг би відмовити у проведені відеокон- ференції, за прикладом інших країн, адже наразі суди, відмовляючи у задоволенні клопотання про проведення судового засідання у режимі відеокон- ференції, посилаються лише на певні процесуальні порушення (наприклад, заяву подано пізніше, ніж за 5 днів до дня судового засідання) на відсутність технічної можливості1. Шляхи та проблеми вдосконалення/впровадження електронного судочинства[221] [222]: 1. Необхідно підвищити рівень інформованості про електронне судочинство простих користувачів, ознайомити їх із можливостями використання нових інформаційних технологій. 2. Підвищити культуру електронного спілкування (нажаль в Україні розповсюджена ситуація, коли бухгалтер чи директор підприємства надає доступ до свого ЕЦП іншим особам) та належного фіксування досягнутих домовленостей в цифровому світі. 3. Враховувати взаємодію з правоохоронними органами та іншими державними органами. Державні органи повинні бути прямо зацікавлені в удосконаленні електронного судочинства, оскільки це значно заощадить державні кошти. 4. Подолати цифрову нерівність. 5. Вжити заходів щодо інформування фізичних осіб про порядок отримання електронних підписів учасниками процесу, особливо несучасно в цьому контексті виглядає відсутність таких підписів у адвокатів. 6. Працювати над програмним забезпеченням електронного правосуддя: воно має бути функціональним, безпечним, ефективним для здійснення правосуддя, і при цьому і доступним та зрозумілим для споживача послуг. 7. Вирішити проблеми обсягу інформації та переобтяження каналів зв’язку. 8. Забезпечити найвищий рівень із всіх можливих для забезпечення безпеки платформи електронного судочинства. Держава має потурбуватися про створення надійного заслону, який не дозволить доступ до електронного правосуддя для шахраїв і аферистів. Навіть розповсюдження особистої інформації щодо однієї «маленької людини», а не тільки важливої інформації щодо великих підприємств чи держави, має розглядатися як абсолютно неприпустима річ. Електронне правосуддя повинно спиратися на базові принципи комплексності та системності розвитку, а забезпечуватися за рахунок ефективних технічних і економічних рішень. Відзначимо також, що сьогодні Україна значно еволюціонувала в області надання онлайн-сервісів державою. Вирішуються поступово питання охоплення значної кількості українців електронним підписом, без якого більшість опцій е-уряду неможливі. На сьогодні отримано близько 4 млн ЕЦП. Вже є достатнє охоплення інтернет-банкінгом, а значить людей, які беруть участь в ньому, також операторами мобільного зв’язку пропонується Mobile-ID. Планується записувати ЕЦП (кваліфікований електронний підпис у термінології нового законодавства «Про довірчі електронні послуги») в ID-паспорт громадянина. 5.
Еще по теме Сучасний стан впровадження елементів електронного судочинства в Україні:
- Стан упровадження елементів електронного судочинства в Україні до 2017 року
- Значення впровадження електронного судочинства та принципи електронного судочинства
- 1.3 Сучасний стан рецидивної злочинності жінок в Україні
- Сучасний стан та тенденції ринку депозитів в Україні.
- Сучасний стан державного контролю за нотаріальною діяльністю в Україні
- 1.2 Стан і тенденції насильницької злочинності осіб жіночої статі в сучасних умовах в Україні
- Сучасний стан і можливості оігтимізацїі державно-юридичного забезпечення застосування в Україні практики Страсбурзького суду
- § 1. Історичні аспекти та сучасний стан правових засад публічного страхування в Україні та у країнах світу
- Тема 1. Медичне право і його місце в системах права і законодавства України. Законодавче забезпечення охорони здоров’я в Україні: історико-правовий огляд, сучасний стан і перспективи розвитку
- 4. Локальні програми щодо впровадження електронного врядування на місцевому рівні
- Використання термінів «електронне судочинство» та «інформатизація судів»
- Електронне судочинство: міжнародний досвід : монографія [Електронне видання] / Н. Ю. Голубєва. - Одеса,2020. - 204 с., 2020
- Електронне судочинство в країнах СНД
- Сучасний стан ліквідності банківської системи України
- 1.3. Сучасний стан національного законодавства, що регулює трудові спори
- Сучасний стан соціально-економічного розвитку малих міст