Рекомендація 192 (2006) про місцеві і регіональні вибори в Україні, спостереження за якими проводилося 26 березня 2006 року 1 червня 2006 року

Конгрес,

1. Виходячи з:

a) Статутної резолюції Комітету Міністрів (2000) 1 про Конгрес міс­цевих і регіональних влад Ради Європи;

b) принципів, закріплених у Європейській хартії місцевого самовря­дування, яка була ратифікована Україною 11 вересня 1997 року і вступила в силу у цій країні 1 січня 1998 року;

c) своїх Рекомендацій 48 (1998) та 102 (2001) про місцеву і регіональну демократію в Україні, в яких Конгрес закликав влади України вжити ряд заходів щодо забезпечення того, щоб відповідне законодавство і політика України повністю відповідали її зобов’язанням відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування;

d) доповідей Конгресу про місцеві та регіональні вибори в Україні у 1998 і 2002 роках, у яких були викладені висновки Конгресу на доповнення до моніторингу місцевих і регіональних виборів у 1998 і 2002 роках і в яких Конгрес закликав влади України вжити ряд заходів для забезпечення повної відповідності організації і проведення місцевих і регіональних виборів міжнародним стандартам у галузі виборів;

e) Резолюцій Конгресу 68 (1998) і 123 (2001) про становище в галузі місцевої і регіональної демократії в Україні, у яких, прагнучи слідкувати за виконанням рекомендацій владами України на основі своєї другої доповіді про моніторинг становища в галузі місцевої і регіональної демократії в Україні, Конгрес доручив інституційному комітету уважно слідкувати за розвитком подій у цій галузі і вживати усіх необхідних заходів для надання допомоги владам України в досягненні цього завдання;

f) висновків «круглого столу» про місцеві та регіональні вибори 26 березня 2006 року в Україні;

g) своєї доповіді про місцеві та регіональні вибори 26 березня 2006 року в Україні, у якій детально викладені висновки місії Конгресу із спосте­реження за виборами і пропозиції, спрямовані на забезпечення повної від­повідності майбутніх місцевих і регіональних виборів міжнародним стан­дартам у галузі виборів;

h) висновків міжнародної місії спостерігачів за виборами стосовно спостереження за виборами в Україні 26 березня 2006 року і доповіді Парламентської Асамблеї Ради Європи про ці вибори.

2.

3. Привертає увагу Комітету Міністрів і Парламентської Асамблеї до викладених нижче рекомендацій.

4. Вітає влади України у зв’язку з тим прогресом, завдяки якому вибори 26 березня 2006 року були проведені в основному у відповідності з між­народними стандартами, принципами і цінностями у цій галузі.

5. Вітає рішення, прийняте Верховною Радою (парламентом України) на початку квітня 2006 року, зняти пункт 7 статті 30 Закону про статус депутатів місцевих рад України, котрий дозволяв порушувати кримінальні справи стосовно депутатів місцевих рад тільки за рішенням відповідної ради і що в результаті надавало членам місцевих рад широкий імунітет стосовно кримінальних та адміністративних розслідувань і було, на думку Конгресу, явною загрозою для місцевої демократії.

6. Відзначаючи, однак, при цьому, що:

a) вибори в Україні, як і раніше, регулюються різними законами і що це є джерелом плутанини, дублювання і непослідовності;

b) одночасне проведення декількох виборів 26 березня 2006 року завдало шкоди місцевим і регіональним виборам і призвело до великої кількості технічних проблем, що серйозно підірвало прогрес влад України на шляху до проведення виборів у повній відповідності з міжнародними стандартами у галузі виборів і при цьому ефективно;

c) як і раніше, зберігаються серйозні неточності при реєстрації вибор­ців в Україні;

d) Закон про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів не передбачає положення про участь незалежних місцевих спостерігачів у моніторингу місцевих і регіональних виборів;

e) існують проблеми, пов’язані з утворенням обласних і районних виборчих комісій, а також стосовно відповідної підготовки всіх членів виборчих комісій;

f) деякі виборчі дільниці, як і раніше, мало пристосовані для вико­нання своїх завдань, а більшість виборчих дільниць недоступні для інвалідів і тепер там є труднощі у доступі і для осіб похилого віку.

7. Закликає влади України вжити усіх необхідних заходів для вико­нання цих рекомендацій, і зокрема:

a) розглянути можливість зведення усього законодавства про вибори в єдиний закон;

b) організовувати майбутні місцеві і регіональні вибори окремо від виборів до парламенту;

c) продовжувати і надалі зусилля, спрямовані на вдосконалення реєстр­рації виборців, для того щоб здійснювати це акуратно і виправляючи помилки при реєстрації;

d) забезпечити, щоб Закон про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад і сільських, селищних, міських голів було змінено таким чином, щоб до нього було включено положення, яке дозволяє незалежним місцевим спостерігачам здійснювати моніторинг за проведенням місцевих і регіональних виборів;

e) забезпечувати, щоб усі члени виборчих комісій проходили про­фесійну підготовку своєчасно і на відповідному рівні, і пропонує у зв’язку з цим, щоб:

I. Будь-які спеціальні програми з навчання і підготовки розроблялися й організовувалися у тому числі і за сприяння Венеціанської Комісії Ради Європи.

II. Така підготовка здійснювалася у співпраці з Конгресом, з викорис­танням у тому числі і досвіду Європейської мережі організацій з підготовки для місцевих і регіональних органів влади (ЕНТО);

f) забезпечувати, щоб виборчі дільниці були пристосовані до потреб виборців, і пропонує у зв’язку з цим:

I. Щоб виборчі дільниці були в міру можливості більш доступними для осіб похилого віку та інвалідів.

II. Щоб був переглянутий закон про кількість виборців на одну виборчу дільницю, і при цьому враховувалася кількість виборчих дільниць в одній будівлі.

8. Конгрес знову заявляє про свою готовність підтримати влади України і надати їм сприяння у виконанні викладених вище рекомендацій і у зміцненні місцевої та регіональної демократії по всій країні у відповідності із зобов’язаннями України стосовно виконання Європейської хартії місце­вого самоврядування.

Опубліковано: Вісник Центральної виборчої комісії. – 2006, № 3.