Поняття та види судових рішень

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є:

1) ухвали;

2) рішення;

3) постанови;

4) судові накази.

Судовий розгляд, яким справа вирішується по суті, закінчується ухваленням рішення суду іменем України. Таким чином, судове рішення - це судовий акт, яким завершується судовий розгляд, вирішується справа по суті, дається відповідь на матеріально-правову вимогу позивача, пред'явлену до відповідача через суд.

В ЦПК України згадуються заочні, часткові, додаткові, скорочені, нечинні та умовне рішення.

Заочне рішення є різновидом рішення. Таке рішення постановляється за результати заочного розгляду справи (ст. 280, 282 ЦПК України).

Якщо в одному провадженні об'єднані кілька взаємопов'язаних самостійних вимог, суд може ухвалити щодо будь-якої вимоги часткове рішення та продовжити провадження в частині невирішених вимог (ст. 259 ЦПК України).

Постановлення додаткового рішення є одним із способів усунення неповноти судового рішення судом, який його постановив. В ст. 270 ЦПК України визначено підстави постановлення додаткового рішення.

Скорочене рішення містить лишу вступну та резолютивну частини. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи. (ч. 6 ст. 259 ЦПК України).

Якщо в апеляційному або касаційному провадженні позивач відмовляється від позову, сторони укладають мирову угоду, то відповідний суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає судове рішення нижчестоящих інстанцій, яким закінчено розгляд справи, нечинним та закриває провадження у справі (ст. 373, 408 ЦПК України).

Умовне рішення не допускається, тобто висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (ст. 18 ЦПК України).

Ухвали суду - це судові акти, якими вирішуються питання процесу і які не пов'язані із вирішенням справи по суті.

Відповідно до ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.

Судовий наказ - форма судового рішення, що ух­валюється у справах наказного провадження.

17.2.