§ 7. Зустрічне забезпечення в господарському процесі

У судовій практиці можуть мати місце ситуації, коли у зв'язку із застосуванням заходів забезпечення позову відповідач несе пев­ні матеріальні витрати (наприклад, арешт грошових рахунків від­повідача спричиняє неможливість виконання ним своїх грошових зобов'язань перед іншими контрагентами, неможливість виплати заробітної плати працівникам, неможливість закупівлі оборотних активів і виникнення збитків тощо).

Так, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збит­ків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення спрямова­но на захист інтересів відповідача, це, по суті, гарантія відшкодуван­ня можливих для відповідача збитків. Крім того, даним інститутом забезпечується збереження існуючого положення status-quo між сторонами до винесення остаточного рішення суду у справі.

Таким чином, зустрічне забезпечення - спосіб гарантування відшкодування можливих збитків, які можуть бути завдані стороні процесу (відповідачу) забезпечувальними заходами.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має мож­ливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також мо­же бути здійснене шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового за­безпечення на визначену судом суму та від погодженої судом осо­би, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потен­ційних збитків та інших ризиків відповідача, пов’язаних із забезпе­ченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з ураху­ванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосо­ваними судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечен­ня подане після застосування судом заходів забезпечення позову, то питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізні­ше наступного дня після її постановлення.

В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпе­чення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів із дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовано заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують на­дання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовано заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена ра­зом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.

Статтею 142 ГПК України передбачено підстави і порядок ска­сування зустрічного забезпечення. Так, зустрічне забезпечення скасовується:

- у випадку залишення позову без розгляду з підстави, ви­значеної п. 7 ч. 1 ст.

- у випадку закриття провадження у справі з підстав, визна­чених п. 2, 5-7 ч. 1 ст. 231 ГПК України;

- після набрання законної сили рішенням суду про задово­лення позову в повному обсязі, про що окремо зазначається в резо­лютивній частині відповідного судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду або закриття про­вадження з інших, ніж зазначені вище, підстав, або у випадку ухва­лення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задово­ленні позову зустрічне забезпечення скасовується, якщо протягом двадцяти днів із дня набрання відповідним рішенням або ухвалою суду законної сили відповідачем або іншою особою, права або охо- ронювані законом інтереси якої порушено вжиттям заходів забез­печення позову, не буде подано позов про відшкодування збитків у порядку, визначеному ст. 146 ГПК України. Якщо такий позов буде подано, зустрічне забезпечення діє як захід забезпечення позову у відповідному провадженні, а питання про його скасування вирішу­ється одночасно з вирішенням цього позову по суті заявлених ви­мог, поверненням позовної заяви, відмовою у відкритті прова­дження у справі або залишенням вказаного позову без розгляду чи закриттям провадження.

Зустрічне забезпечення може бути скасовано судом за вмотиво­ваним клопотанням відповідача або іншої особи, права або охороню- вані законом інтереси якої порушуються у зв'язку з вжиттям заходів забезпечення позову. Суд розглядає клопотання про скасування зу­стрічного забезпечення не пізніше п'яти днів із дня надходження до суду такого клопотання. За наслідками розгляду клопотання суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про скасування зустрічного забез­печення або про відмову в його скасуванні може бути оскаржена.

У разі скасування зустрічного забезпечення грошові кошти, внесені особою на депозитний рахунок суду з метою зустрічного забезпечення, підлягають поверненню особі, яка здійснила таке зустрічне забезпечення, протягом п'яти днів із дня набрання за­конної сили ухвалою суду про скасування зустрічного забезпечення.

У разі скасування заходів забезпечення позову з підстав, пе­редбачених ч. 13 ст. 145 ГПК України, зустрічне забезпечення ска­совується, якщо протягом двадцяти днів із дня постановлення ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову жодною особою, права або охоронювані законом інтереси якої порушено вжиттям заходів забезпечення позову, не буде подано позов про відшкодування збитків у порядку, визначеному ст. 146 ГПК України.

Питання для самоконтролю

1. Дайте характеристику права на позов у господарському про­цесі.

2. Визначте особливості порядку реалізації права на позов в господарському процесі

3. Дайте характеристику поняття «позов» у господарському процесі.

4. Як визначається поняття позовної заяви.

5. Визначте загальні вимоги до форми та змісту позовної заяви.