§ 4. Треті особи в господарському процесі. Види третіх осіб у господарському процесі

Інститут третіх осіб у господарському процесі породжується багатосуб’єктністю матеріальних правовідносин і необхідністю участі у справі різних суб’єктів із метою захисту їхніх прав і закон­них інтересів.

Дві організації сперечаються про право власності на об'єкт не­рухомості, а у справу бажає вступити інша організація або держава в особі відповідного органу з управління державним майном, заяв­ляючи про належність цього об’єкта не позивачу і не відповідачу. Процесуальною формою такої участі буде вступ у процес цієї орга­нізації або цього органу як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

В іншому випадку позов може бути пред’явлений замовником до підрядника про стягнення збитків, завданих неякісним виконанням робіт за договором із вини субпідрядника, що виконував цей вид робіт. Такий субпідрядник вправі брати участь у господарському процесі як третя особа, не заявляючи самостійних вимог на предмет спору, на сто­роні відповідача з метою захисту від майбутнього регресного позову.

Треті особи - це суб’єкти господарського процесу, які вступа­ють або залучаються до участі у вже розпочатій сторонами справі для захисту своїх суб’єктивних прав або охоронюваних законом ін­тересів і мають юридичну заінтересованість, яка не співпадає з інтересами сторін.

У господарському процесі беруть участь два види третіх осіб: які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору і які не зая­вляють таких вимог.

Особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. З метою захисту свого права ця особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, із заявою про її вступ у справу третьою особою із самостійною вимогою на предмет спо­ру. Згідно зі ст. 49 ГПК України треті особи, які заявляють самос­тійні вимоги на предмет спору, можуть вступати у справу, пред'явивши позов до однієї або двох сторін. Якщо позов буде по­дано до обох сторін, то вони виступатимуть у процесі співвідпові­дачами.

Треті особи із самостійними вимогами вступають у господар­ський процес лише з власної ініціативи. Господарський суд може тільки сповістити зацікавлену особу про процес. Кількість третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору законом не обме­жена і залежить від числа осіб, які претендують на предмет спору. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу ви­носиться ухвала.

Вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на пре­дмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що по­винна відповідати загальним вимогам ГПК України, а не за клопо­танням сторін, прокурора чи з ініціативи господарського суду. Кри­терієм допуску третіх осіб із самостійними вимогами в господарсь­кий процес є правовий зв'язок зі спірними матеріальними правовід­носинами із предметом спору. Предметом спору може бути майно або майнові права, із приводу яких ведеться спір між позивачем і відповідачем, наприклад речі, грошові кошти, авторське право і т. ін.

Питання про відкриття провадження щодо заяви, відмову у його відкритті або про повернення заяви вирішується на загальних підставах, визначених ст. 174-176 ГПК України. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у спра­ві, в якій відкрито провадження, застосовуються положення щодо зустрічного позову. У разі прийняття заяви третьої особи розгляд справи (та перебіг строку вирішення спору) починається спочатку - від дати винесення відповідної ухвали.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спо­ру, користуються всіма правами й виконують усі обов'язки позива­ча. Після вступу у справу третьої особи, яка заявляє самостійні ви­моги на предмет спору, розгляд справи починається заново.

Якщо особа не вступила у процес як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, за нею зберігається право на пред'явлення позову в окремому процесі, в якому вона буде займа­ти становище позивача.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо пред­мета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або від­повідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін (ст. 50 ГПК України). Третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору характеризує більш опосередкований зв'язок із позивачем або відповідачем. Треті особи, які не заявляють само­стійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановле­ні для учасників справи ст. 42 ГПК України.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог що предмета спору, мають певні ознаки:

а) не заявляють позовних вимог;

б) вступають у процес на стороні позивача або відповідача з огляду на матеріально-правовий зв'язок із тією особою, на стороні якої третя особа виступає. Суд має з’ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення у цій справі наділено таку особу новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/чи обов'язки, або позбавлено певних прав та/чи обов'язків у майбутньому;

в) захищають власні інтереси, оскільки рішення у справі може вплинути на їхні права та обов'язки, встановлені актами цивільно­го або господарського законодавства.

Третіх осіб може бути залучено до участі у справі також за зая­вою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Якщо суд під час вирішення питання про відкриття прова­дження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвали про за­лучення до участі у справі третіх осіб або їх вступ у справу оскар­женню в апеляційному та в касаційному порядку не підлягають. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Критерій для вирішення питання, на чиїй стороні повинна ви­ступати третя особа, визначено опосередковано у ст. 50 ГПК Украї­ни: рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки що­до однієї із сторін. Якщо рішення господарського суду впливає на права та обов'язки третьої особи стосовно відповідача, то на його стороні третя особа й бере участь у господарському процесі. Якщо рішення господарського суду вплине на права й обов'язки третьої особи стосовно позивача, тоді вона бере участь на стороні позивача.

Чинним законодавством передбачені наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо пре­дмета спору: якщо в результаті ухвалення судового рішення сто­рона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана спо­вістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про за­лучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних нас­лідків при розгляді позову, пред’явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи, або позову, пред’явленого цією третьою особою до такої сторони.

Необхідність участі третіх осіб без самостійних вимог у госпо­дарському процесі, пов’язана із захистом їхніх матеріальних прав і законних інтересів, може бути викликана різними фактичними обставинами.

Нормами матеріального права також може бути встановлено право особи вступити у справу як третя особа без самостійних ви­мог на предмет спору. Так, відповідно до ст. 30 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимоно­польного комітету України може суттєво зачепити права та інтере­си третіх осіб. Питання про залучення до участі у розгляді справи третіх осіб вирішується органами Антимонопольного комітету України. Про залучення третьої особи органами Антимонопольно­го комітету України приймається розпорядження, про що повідом­ляються особи, які беруть участь у справі.

Права та обов’язки третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, обумовлені їх процесуальним статусом. Зокрема ці особи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виника­ють під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопо­тань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими проце­суальними правами, наданими ГПК для учасників справи.

Водночас треті особи, які не заявляють самостійних вимог що­до предмета спору, не користуються правами, які надані тільки позивачу та відповідачу. Вони не мають права на зміну підстави й предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних ви­мог, а також на відмову від позову або визнання позову. Вони та­кож не мають права подавати зустрічний позов, укладати мирову угоду.