§ 5. Участь у судовому процесі органів та осіб, ЯКИМ ЗАКОНОМ НАДАНО ПРАВО ЗВЕРТАТИСЯ ДО СУДУ В ІНТЕРЕСАХ ІНШИХ ОСІБ

У випадках, установлених законом, органи державної влади, ор­гани місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах (ст.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставина­ми. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у по­зовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушен­ня інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спір­них правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком засто­сування положень, передбачених ст. 174 ГПК України.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною зая­вою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, упо­вноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідно­синах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутно­сті такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звер­нення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Органи та особи, які відповідно до ГПК України звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, перед­бачених законом. Зокрема, органи та особи, які мають право звер­татися до суду в інтересах інших осіб, за винятком осіб, яким зако­ном надано право звертатися до суду в інтересах юридичної особи у спорах про відшкодування збитків, заподіяних її посадовою осо­бою, не мають права укладати мирову угоду.

Відмова цих органів та осіб від поданої ними заяви або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та ви­рішення вимоги у первісному обсязі. Якщо особа, яка має процесу­альну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави. Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого проку­рором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Прокурор та інша особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, з метою вирішення питання щодо наявності підстав для перегляду судових рішень у справі, розгля­нутій без його (її) участі, мають право ознайомлюватися з матеріа­лами справи в суді та отримувати їх копії. Прокурор користується таким самим правом з метою вирішення питання про вступ у спра­ву за позовом (заявою) іншої особи.

Прокурор - особливий суб'єкт господарського процесу. Підста­вами для представництва прокуратурою інтересів громадян і орга­нізацій у господарському суді можуть бути: звернення громадян, юридичних, посадових осіб, відомості в засобах масової інформації, виявлення безпосередньо прокурором порушень інтересів, які охороняються законом, а також випадки, коли суд визнає за необ­хідне таке представництво.

Прокурор завжди посідає самостійне становище, що полягає в такому:

1) представництво прокурора ґрунтується безпосередньо на Конституції України, тоді як представництво інших видів виникає з різних обставин: довіреності, адміністративні акти, закон;

2) представництво прокурора встановлено законодавцем з ме­тою посилення гарантій захисту конституційних інтересів грома­дян або держави в порядку господарського судочинства;

3) інтерес до процесу у прокурора завжди має не особистий, а службовий, державний характер, інший, ніж у сторін і третіх осіб. Отже, представництво прокурора - самостійна форма державної діяльності;

4) наявність у прокурора інтересу до розгляду справи. Цей ін­терес визначається інтересами тих осіб, котрі беруть участь у спра­ві, від імені й на захист яких прокурор здійснює свою діяльність;

5) як представник інтересів держави або громадянина проку­рор реалізує надані йому права і виконує покладені на нього обо­в’язки в рамках процесуального законодавства й одночасно допо­магає реалізовувати їх іншим суб’єктам правовідносин;

6) у процесі порушення справи або участі в ньому прокурор не може бути усунений або замінений сторонами, він залишається представником інтересів держави.

Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди лежить потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціаль­них та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гаранту­вання її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпе­ки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб’єктів права власності й господарювання і т. ін. Інтереси держа­ви можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та органі­зацій чи з інтересами господарських товариств із частиною держа­вної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним понят­тям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунто­вує в позовній заяві необхідність їх захисту і зазначає орган, упов­новажений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах^[52].

Про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарському суду письмово, а в судовому засіданні - також і усно. Прокурор, який подав позовну заяву, несе обов'язки й корис­тується правами позивача, крім права на укладення мирової угоди. Відмова прокурора від пред'явленого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті. Відмова позива­ча від позову, пред'явленого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирі­шення спору по суті.

Аналіз пред'явлення й підтримки прокурорами позовів у госпо­дарських судах свідчить, що право звернення з позовними заявами активно використовується багатьма прокурорами як ефективний засіб реального усунення порушень законності в економічній сфері, відшкодування заподіяної правопорушеннями матеріальної шкоди, захисту суспільних і державних інтересів, що охоплюють права й законні інтереси юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Чинним законодавством передбачені певні особливості участі в судовому процесі осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах юридичної особи у спорах про відшкодування зби­тків, заподіяних її посадовою особою. Так, власник (учасник, акціо­нер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків стату­тного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшко­дування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

У спорах про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, відмова від позову, зменшення розміру позовних вимог, зміна предмета або підстави позову, укладення мирової угоди, відмова від апеляційної або касаційної скарги, заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами можливі лише за письмовою згодою всіх власників (учасників, акціонерів), які у справі діють в інтересах юридичної особи.