<<
>>

Висновки до розділу 2

1. На відміну від принципів трудового права, що визначають його загальну спрямованість і найбільш істотні риси змісту всіх правових норм і інститутів, принципи розгляду та вирішення трудових спорів виражають найбільш істотні риси змісту конкретного інституту трудового права, які в короткому вигляді характеризують порядок розгляду трудових спорів, його організаційну побудову і дії в ньому суб\'єктів процесуальних правовідносин.

2. Принципи розгляду та вирішення трудових спорів – це керівні положення, закладені в основу порядку розгляду трудових спорів, і, які визначають спрямованість розвитку системи норм, що регулюють цей порядок.

До принципів розгляду та вирішення трудових спорів слід віднести: а) законність – найважливіший принцип права, який має як загальний, так і міжгалузевий та галузевий характер і є одним з основних критеріїв визначення якості й ефективності розгляду та вирішення трудових спорів. Зміст принципу охоплює будь-які правові й організаційні засоби, що забезпечують правильне застосування норм матеріального і процесуального права під час вирішення конфліктних ситуації; б) рівність сторін при розгляді трудового спору. У випадку виникнення трудового спору його сторони не мають ніяких особливих переваг на будь-якій його стадії; в) гласність розгляду трудового спору, що означає відкритість розгляду трудових спорів, яка позитивно впливає на осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії яких перебувають під контролем громадян, присутніх на засіданнях юрисдикційних органів; г) об\'єктивність вирішення трудових спорів. Всі органи, які вирішують трудові спори повинні об\'єктивно, тобто неупереджено підходити до оцінки доказів, які надають конфліктуючі сторони, та виносити рішення керуючись законодавством та на основі дослідження всіх обставин справи; д) всебічність і повнота дослідження всіх обставин справи. Всі органи, що розглядають трудові спори, зобов\'язані всебічно і повно досліджувати матеріали в справі, витребувати при необхідності додаткові докази, викликати свідків, а в разі потреби запрошувати експертів; е) швидкість вирішення трудових спорів.

Розгляд та вирішення трудових спорів здійснюється в більш короткі процесуальні і позовні строки; є) змагальність сторін трудового спору, що означає можливості й обов\'язок сторін по доведенню підстав заявлених вимог, по відстоюванню своєї правової позиції.

3. З набранням чинності Конституцією України, яка в ст. 55 закріплює право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та в ст. 124 передбачає можливість здійснення правосуддя в Україні виключно судами, чия юрисдикція поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі, відпала обов’язковість розгляду трудового спору в КТС. Це свідчить про втрату юридичної сили окремими правовими нормами (зокрема, ст. 224 КЗпП України).

4. Існування комісій по трудових спорах в сучасних умовах розвитку суспільства і економіки є недоцільним, оскільки, по-перше, на практиці більшість осіб, в яких виникають трудові конфлікти, звертаються одразу до суду, який складається з професійних юристів і діє незалежно в межах встановленої процедури, по-друге, КТС об’єктивно не може бути повністю незалежним органом, оскільки її формують особи, які залежні від роботодавця, а це в свою чергу не може не позначитись на захисті прав працівників.

5. Вдосконалення діяльності органів судової влади є першочерговим і визначальним завданням держави, яке має реалізуватися у межах її правоохоронної функції. Необхідно нарешті здійснити судову реформу з тим щоб суд дійсно став незалежним і об\'єктивним органом захисту порушених прав та свобод громадян.

Користуючись досвідом промислово розвинутих країн Європи, насамперед Німеччини, необхідно створити спеціалізовані суди по розгляду трудових спорів, які б на дійсно професійній основі здійснювали захист трудових прав суб’єктів трудових правовідносин.

6. Не дивлячись на те, що спеціальним законодавством встановлено особливий порядок розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, а також трудових спорів про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об\'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали, слід керуватись статтями 55 і 124 Конституції України зі змісту яких витікає, що дані працівники можуть звертатися за захистом своїх трудових прав безпосередньо до суду.

7. Загальний строк розгляду вимог найманих працівників і прийняття рішення (з урахуванням часу пересилання) доцільно зменшити з тридцяти до чотирнадцяти днів.

8. З метою створення дієвою процедури вирішення колективних трудових спорів пропонуємо внести зміни до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" щодо обов\'язковості рішень трудового арбітражу.

9. Оплата праці посередників і арбітрів є обов’язковою. Фінансово-економічний стан підприємств, установ, організацій не повинен бути причиною для відмови в оплаті їх праці арбітрів.

Пропонуємо створити при Національній службі посередництва і примирення незалежний Фонд, кошти якого використовувати на оплату праці незалежних посередників та трудових арбітрів за час участі в примирних процедурах. Джерелами наповнення такого Фонду можуть бути кошти Державного бюджету, роботодавців, найманих працівників і профспілок.

<< | >>
Источник: Кабанець Вадим Олексійович. Теоретичні аспекти удосконалення інституту трудових спорів в Україні. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. ХАРКІВ-2009. 2009

Скачать оригинал источника

Еще по теме Висновки до розділу 2:

  1. Розділ 20 і ПРОВЕДЕННЯ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ: ЗАВДАННЯ ТА ЦІЛІ
  2. ВСТУП
  3. Висновки до третього розділу
  4. Процесуальне керівництво прокурором проведенням негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ
  5. Розділ 10 Судовий контроль за законністю й обґрунтованістю прийняття рішень органами розслідування щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  6. Розділ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДОЛОГІЧНОЇ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
  7. ЗМІСТ
  8. Висновки до розділу 3
  9. ВСТУП
  10. ВСТУП
  11. ВИСНОВКИ
  12. РОЗДІЛ 1 СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ІНСПЕКЦІЇ МВС УКРАЇНИ (1936–2000 рр.): ПРОБЛЕМИ ІСТОРІОГРАФІЇ
  13. Висновки до розділу 2
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -