Висновки до розділу 2
Митний режим імпорту за законодавством України має наступні особливості: сплата всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт; застосування заходів нетарифного регулювання; товари випускаються для вільного обігу на митній території України; митний контроль завершується після виконання усіх необхідних митних формальностей і сплати митних платежів; з моменту фактичного ввезення іноземні товари набувають статус українських товарів.
Властивості митного режиму експорту полягають у: сплаті всіх митних платежів, встановлених законами України на експорт товарів; застосуванні заходів нетарифного регулювання; товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України; митний контроль завершується після виконання усіх необхідних митних формальностей і сплати митних платежів; з моменту фактичного вивезення українські товари набувають статус іноземних товарів; може бути застосований для товарів, які вже вивезено за межі митної території України та перебувають під митним контролем; передбачає отримання дозволу від компетентних органів виконавчої влади України, у випадках, встановлених законодавством, на проведення зовнішньоекономічної операції з вивезення товарів у третю країну (реекспорт).
Митний режим транзиту, як елемент інституту митних режимів має наступні риси: умовне повне звільнення від оподаткування митними платежами; у пунктах пропуску через державний кордон України сплачується єдиний збір за ставками, встановленими законодавством України; товар зберігає статус свого походження.
До характерних особливостей режиму митного складу належать: умовне повне звільнення від оподаткування митними платежами; іноземні товари зберігають свій статус, а українські набувають статус іноземних.
Митному режиму вільної митної зони властиві наступні ознаки: стосовно іноземних товарів застосовується умовне повне звільнення від оподаткування митними платежами; українські товари підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, який становить нульову ставку; незалежно від походження всі товари мають статус іноземних товарів.
Особливі риси митного режиму тимчасового ввезення товарів на митну територію характеризуються: умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами; товари підлягають реекспорту; зберігають статус іноземних товарів.
Митний режим тимчасового вивезення товарів за межі митної території України має наступні риси: умовне повне звільнення від оподаткування митними платежами; підлягають реімпорту; товари зберігають статус українських товарів.
Властивості митного режиму переробки на митній території України полягають в: умовному повному звільненні від оподаткування митними платежами; товари підлягають реекспорту; іноземні товари та українські такі, що використовувалися в процесі переробки з моменту вивезення за межі митної території України, мають статус іноземних товарів.
Для митного режиму переробки за межами митної території України характерно: звільнення від оподаткування податком на додану вартість та застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності за умови повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту; оподаткування, в установлених законодавством України випадках, вивізним митом; умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом, за дотримання встановлених умов; до продуктів переробки застосовується часткове звільнення від оподаткування ввізним митом та податку на додану вартість; українські товари з моменту їх фактичного вивезення за межі митної території України та продукти переробки мають статус іноземних товарів.
До загальних умов та особливостей митних режимів транзиту, митного складу, вільної митної зони, тимчасового ввезення товарів на митну територію України або вивезення за її межі, переробки на митній території України або за її межами відносяться наступні ознаки: не застосовуються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (крім українських товарів, поміщених в митний режим вільної митної зони); режими завершуються шляхом поміщення товарів в інший режим або шляхом реекспорту/реімпорту товарів, митний режим транзиту, крім того, завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України; припиняються у разі закінчення строків перебування у певному митному режимі; конфіскації товарів; повної втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили.
Крім того, передбачені законодавством преференції застосовуються у разі: перебування товарів у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; разом з цим, передбачена можливість піддаватися операціям з технічного обслуговування та ремонту, потреба в яких виникла під час перебування під митним режимом; не використання з жодною іншою метою ніж мета застосування певного митного режиму; забезпечення ідентифікації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що поміщуються у митний режим, крім тари, піддонів та інших подібних товарів, що не мають індивідуальних ідентифікаційних ознак; забезпечення, у встановлених законодавством випадках, виконання зобов’язання із сплати митних платежів, у т.ч. шляхом надання фінансових гарантій; дотримання встановлених митним законодавством України строків перебування під преференційним митним режимом.Митний режим реімпорту характеризується: звільненням від оподаткування ввізним митом та податку на додану вартість; не застосуванням заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; застосовується до товарів, що перебували в митних режимах тимчасового вивезення за межі митної території України, переробки за межами митної території України або експорту; вітчизняні товари, поміщені у цей режим, зберігають статус українських товарів, а іноземні - набувають такий статус.
Особливі риси митного режиму реекспорту визначаються: звільненням від оподаткування вивізним митом, податку на додану вартість, акцизного збору; не застосуванням заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; застосовується до товарів, що перебували в митних режимах тимчасового ввезення на митну територію України, переробки на митній території України, імпорту, вільної митної зони, безмитної торгівлі та вивозяться за межі митної території України, митного складу, після ввезення на митну територію України не були поміщені у митний режим або визнані помилково ввезеними; іноземні товари зберігають статус іноземних товарів, а ті, що набули статусу українських внаслідок імпорту та реекспортуються, втрачають цей статус з моменту їх фактичного вивезення за межі митної території України; у випадках, встановлених законодавством, потребує дозволу на проведення зовнішньоекономічної операції з реекспорту цих товарів.
До загальних умов митних режимів поміщення товарів у митні режими реімпорту та реекспорту відносяться наступні умови: товари повинні перебувати у тому самому стані, в якому вони були вивезені за межі України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик; змін, що настали внаслідок операцій по їх збереженню та/або ремонту; а також змін, що стались внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили; можливість ідентифікації цих товарів фіскальними органами товарів; при раніше заявлених режимах товари повинні бути повернуті до завершення строку дії цих режимів; а при експорті або імпорті - у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі митної території України; існує можливість декларування товарів у будь-якому органі доходів і зборів; вивезення товару за межі митної території України або (відповідно) ввезення його на її митну територію однією чи кількома партіями; використання книжки (карнет) А.Т.А., що передбачає відсутність необхідності у заповненні інших митних документів; звільнення від надання фінансових гарантій тощо; можуть здійснюватися експортером/імпортером товару або його правонаступником.
Митний режим безмитної торгівлі, згідно норм чинного законодавства України, має наступні риси: передбачає умовне повне звільнення від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт та експорт таких товарів; не застосовуються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі державного санітарно- епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного контролю; товари, незалежно від походження, мають статус іноземних товарів; товари не призначені для вільного обігу на митній території України; продаж товарів у зазначених магазинах здійснюється виключно громадянам, які виїжджають за межі митної території України, пасажирам міжнародних рейсів повітряних та водних транспортних засобів комерційного призначення.
Властивості митного режиму знищення або руйнування, як елементу інституту митних режимів полягають в: умовному повному звільненні від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт цих товарів; не застосуванні заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; в режим можуть бути поміщені лише іноземні товари; він застосовується при виключені можливості поміщення в інший митний режим; для виключення завдання шкоди охоронюваним суспільним відносинам у сфері митно-правового регулювання, застосовується при наявності дозволу від відповідних органів державної влади; розмежування суб’єктів юридичної відповідальності за недотримання умов митного режиму.
Особливості митного режиму відмови на користь держави знаходять своє вираження у: звільненні від митних платежів; не застосуванні заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; в нього можуть бути поміщені лише іноземні товари; для виключення завдання шкоди охоронюваним суспільним відносинам у сфері митно-правового регулювання застосовується при наявності дозволу від відповідних органів державної влади.
Правове регулювання митних режимів, передбачених чинним законодавством України, характеризується наявністю наступних прогалин та суперечностей, а саме: відсутністю державної стратегії, спрямованої на підвищення ефективності при застосуванні митних режимів в національних інтересах України, що знаходить свій прояв в частині застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та пільг, які у своїй більшості мають розбалансований та неузгоджений характер й запроваджуються для вирішення тимчасових проблем національної економіки, а в окремих випадках пролобійовані представниками певних галузей промисловості; разом з цим, має місце недосконалість правового механізму та бюрократична завантаженість при використанні встановлених законодавством пільг стосовно ввезення на митну територію України товарів певних категорії, зокрема, гуманітарної допомоги; митні режими реімпорту, реекспорту, знищення або руйнування та відмови на користь держави є похідними від основних та преференційних митних режимів і за своєю суттю є процедурними операціями , передбаченими останніми; правові норми, якими регламентовані умови розміщення товарів у митні режими реімпорту та реекспорту, у зв’язку з тим, що вони лише визначають операцію ввезення товарів на митну територію України або вивезення за її межі з визначенням характерної ознаки товару, а саме, його правового статусу, дублюються нормами, що регулюють відносини у сфері правового регулювання основних та преференційних митних режимів; митним законодавством України закладено нелогічне розмежування суспільних відносин, які складаються у сфері безмитної торгівлі і припасів, де стосовно останніх лише регламентовано процедури митного оформлення, у той час, як відносно безмитної торгівлі вони більш ускладнені, що пов’язано із загальними правилами поміщення товарів у митний режим; наявність високого рівня ризиків, у т.ч.
корупційних, при поміщенні товарів в преференційні митні режими (умовно звільнені від митного оподаткування та заходів нетарифного регулювання); недостатня інформованість митних органів про вартість та асортимент імпортованих товарів з одночасною відсутністю прозорості при встановленні ними кодів УКТ ЗЕД (і тим самим визначенні ставки ввізного мита), що, як правило, призводить до поновлення прав суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності у судовому порядку; недосконалість механізму оскарження рішень митних органів про визначення імпортованому товару коду УКТ ЗЕД та повернення надмірно сплачених суб’єктом митних правовідносин митних платежів та ін.Аналіз судової практики свідчить, що порушення норм законодавства в аспекті застосування митних режимів найбільш часто пов’язано з ухиленням від митного оподаткування шляхом ввезення товарів з фактичною метою випуску для вільного обігу на митній території України, але їх поміщення при митному оформленні у режими, які передбачають умовне звільнення від сплати митних платежів (транзит, тимчасове ввезення тощо); заниження вартості, кількості, якісних характеристик тощо товарів, які поміщуються в митний режим імпорту, з метою ухилення від сплати митних платежів у повному обсязі.
Мінімізація ризиків, у т.ч. корупційних, що виникають при застосуванні митних режимів, вимагає удосконалення правового механізму в цілому у сфері правового регулювання митних режимів; проведення митного контролю, крім випадкових перевірок, на аналізі ризиків з використанням електронної обробки даних, з метою виявлення та оцінки ризиків і розробки необхідних заходів протидії на основі національних критеріїв; розробки останніх, у т.ч. на основі апробованих методик у митній сфері Європейського Союзу; повної відмови від “паперового середовища” у сфері застосування митних режимів та переходу на електронне документування; активної співпраці з митними органами інших країн, особливо держав із спільним з Україною кордоном.
Таким чином, можливо визначити, що правове регулювання основних митних режимів, до яких відносяться митні режими імпорту та експорту, спрямовано на забезпечення фінансових інтересів держави від зовнішньоекономічної діяльності; захист її економічних та інших національних інтересів; визначення й забезпечення умов митного оформлення при переміщенні товарів через митний кордон для випуску для вільного обігу на митній території України або за її межами. Водночас, правове регулювання митних режимів преференційної групи (транзиту, митного складу, вільної митної зони, тимчасового ввезення товарів на митну територію України або вивезення за її межи, переробки на митній території України або за її межами) спрямовано на стимуляцію суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності держави, розвиток національної
промисловості, сприяння міжнародним торгівельним, економічним
відносинам та взаємовідносинам у гуманітарній сфері.
Разом з цим, сутність митних режимів реімпорту та реекспорту полягає у визначенні процедури операцій з ввезення товарів на митну територію України або вивезення за її межі з окресленням відмінної ознаки країни походження товару (національний або іноземний). Самі назви митних режимів знищення або руйнування товарів та відмови від них на користь держави визначають характер операцій, що проводяться з відповідними товарами. Особливості безмитної торгівлі, умови застосування цього митного режиму мають більше спільних рис з митними процедурами, передбаченими для припасів ніж до будь-якого іншого митного режиму. Проте, на відміну від безмитної торгівлі, чинним законодавством припасам статусу митного режиму не надано, що повністю відповідає їх ролі у митній сфері. У зв’язку з тим, що реімпорт, реекспорт, безмитна торгівля, знищення або руйнування, відмова на користь держави відносяться до процедурних операцій та не відповідають головній меті застосовування інституту митних режимів - задоволенню фінансових інтересів держави у митній сфері, удосконаленню національної промисловості, сприянню зовнішньоекономічним стосункам тощо, вважається недоцільним їх знаходження у правовому інституті митних режимів митного права України. Удосконалення чинного митного законодавства України, у т.ч. в частині, що стосується цієї особливої категорії митних режимів, не тільки наблизить норми українського законодавства до європейських правових актів у цій сфері, але й стане проявом не задекларованого, а дійсного, спрощення митних процедур.