Стаття 558. Взаємодія митних органів з правоохоронними органами

1. Митні органи при виконанні завдань, покладених на митну службу України, вза­ємодіють з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством.

2. У разі виявлення під час здійснення митного контролю та інших заходів, що здій­снюються митними органами відповідно до цього Кодексу та інших актів законодав­ства України, ознак правопорушень, розслідування яких не належить до повноважень митних органів, митні органи повідомляють про це відповідні правоохоронні органи.

3. Правоохоронні органи повідомляють митні органи про виявлені ними порушен­ня митних правил або контрабанду.

4. Правоохоронні органи зобов'язані письмово повідомляти митні органи про на­явність оперативної інформації щодо можливих випадків переміщення товарів з по­рушенням норм законодавства України. У разі наявності такої оперативної інформації від правоохоронних органів митний контроль та митне оформлення здійснюються за письмовим рішенням керівника митного органу, який отримав цю оперативну інфор­мацію, або особи, яка виконує його обов'язки, в обсягах та у формах, передбачених цим Кодексом.

Ефективність реалізації митними органами правоохоронної функції ба­гато в чому залежить від їх взаємодії з іншими правоохоронними органа­ми. Чинне законодавство України не визначає чітко систему правоохорон­них органів. Разом із тим можна досить повно окреслити коло суб’єктів правоохоронної діяльності з якими митні органи взаємодіють під час ви­конання завдань, покладених на митну службу України, - підрозділи Дер­жавної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Державної податкової служби України, Міністерства внутрішніх справ України та Ге­неральної прокуратури України.

Порядок взаємодії митних органів та інших суб’єктів правоохорон­ної діяльності, які здійснюють боротьбу з митними правопорушеннями (контрабандою, порушеннями митних правил, дисциплінарними проступ­ками), умови обміну інформацією, використання банків даних, а також проведення скоординованих заходів регулюються спільними актами цих державних органів.

Взаємодія діяльності правоохоронних органів регламентується низкою нормативно-правових документів. Одним із перших нормативно-правових актів, що визначив основні принципи, форми й напрями взаємодії митних органів та інших державних органів, була Інструкція про взаємодію пра­воохоронних та інших державних органів України у боротьбі із злочин­ністю, затверджена спільним наказом від 10.09.1994 № 4348/138/151/11­2-2870/172/. Нею визначалися основні принципи, напрями та форми вза­ємодії у вирішенні питань боротьби зі злочинністю, у тому числі митними правопорушеннями.

Основними принципами такої взаємодії Інструкцією визначено: суворе дотримання законності; оперативність розгляду і прийняття рішень з пи­тань, що потребують спільного вирішення та забезпечення їх виконання у межах визначеної компетенції; комплексне використання у разі необхід­ності сил і засобів, наявних у сторін, що взаємодіють.

Напрямами взаємодії є:

- організація реалізації державної політики у сфері боротьби із злочин­ністю;

- профілактика злочинів та інших правопорушень;

- виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів;

- розшук і затримання злочинців;

- забезпечення громадського порядку й громадської безпеки;

- вдосконалення правової бази боротьби зі злочинністю.

В узагальненому вигляді, основними формами взаємодії митних орга­нів з іншими правоохоронними органами можна визнати:

- аналіз актуальних проблем правоохоронної діяльності, прийняття погоджених рішень щодо реалізації державних програм боротьби зі злочинністю, виконання законодавчих та інших нормативно-право­вих актів із питань боротьби зі злочинністю;

- опрацювання та реалізацію спільних планів, програм боротьби зі зло­чинністю;

- видання спільних відомчих нормативних актів щодо порядку взаємо­дії в процесі здійснення заходів, спрямованих на боротьбу зі злочин­ністю;

- створення спільних робочих груп представників правоохоронних ор­ганів для вивчення окремих проблем боротьби зі злочинністю та роз­роблення пропозицій щодо їх вирішення;

- опрацювання та подання в інстанції погоджених пропозицій з питань профілактики злочинів та інших правопорушень;

- вивчення проблем профілактики злочинів і формування спільних пропозицій щодо форм і методів її проведення;

- спільне вивчення умов та причин, що сприяють вчиненню злочинів та опрацювання заходів щодо їх усунення;

- своєчасне інформування правоохоронними та митними органами одне одного про підготовку чи вчинення злочинів;

- створення спільних банків даних про осіб, причетних до контрабан­ди, незаконного обігу зброї та наркотиків, а також до злочинів у кре­дитно-фінансовій та зовнішньоекономічній сферах.

Митні органи взаємодіють із правоохоронними органами на засадах і в порядку, визначеному законодавчими та іншими нормативно-правовими актами України.

Наприклад, загальні питання взаємодії митних органів та підрозділів Державної прикордонної служби України (Держприкордонслужби Украї­ни) визначаються Положенням про пункти пропуску через державний кор­дон та пункти контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 № 751. Безпосередня взаємодія між цими службами здійснюється відповідно до Інструкції про порядок взаємодії підрозділів митної варти Державної митної служби України та підрозділів Держав­ної прикордонної служби України, затвердженої спільним наказом ДМС України та Держприкордонслужби України від 08.09.2002 № 597/65, Тех­нології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон для залізничного сполучення, затвер­дженої спільним наказом Адміністрації Держприкордонслужби України, ДМС України, Міністерства транспорту та зв'язку України від 06.10.2009 № 745/926/1032 тощо.

Взаємодія між митними органами та підрозділами Держприкордон­служби України найчастіше здійснюється у таких формах:

- проведення спільних операцій за єдиним планом та задумом та інших узгоджених заходів;

- створення оперативних робочих груп, спільне розташування підроз­ділів (засідка, секрет, контрольний пост, розшукова група, пересув­ний пост тощо);

- обмін інформацією про наміри і спроби порушень чинного законо­давства

- узагальнення підсумків спільних заходів та розроблення нових спо­собів дій і форм взаємодії.

Головною метою взаємодії митних органів з іншими правоохоронни­ми органами є опрацювання та реалізація спільних чи узгоджених заходів щодо попередження та виявлення порушень митного, податкового законо­давства, протидії контрабандному переміщенню через кордон товарів та інших предметів; розслідування та розкриття злочинів у сфері зовнішньое­кономічної діяльності.

У разі виявлення під час митних процедур та інших заходів, здійснюва­них митними органами ознак правопорушень, розслідування яких не на­лежить до повноважень митних органів, ці органи повідомляють про них відповідні правоохоронні органи.

У свою чергу, правоохоронні органи повідомляють митні органи про виявлені ними порушення митних правил або контрабанду. Наприклад, військовослужбовці Прикордонних військ України діють відповідно до Порядку дій у разі виявлення органами (підрозділами) Державної прикор­донної служби України порушень законодавства й порушення справ, про­вадження в яких віднесено до компетенції митних органів, затверджено­го спільним наказом ДМС України та Держприкордонслужби України від 01.06.2005 № 461/439.

Правоохоронні органи зобов'язані письмово повідомляти митні органи про наявність оперативної інформації щодо можливих випадків вчинення митних правопорушень. У разі наявності такої інформації від правоохо­ронних органів митні процедури здійснюються за письмовим рішенням керівника митного органу, який отримав цю інформацію, або особи, яка виконує його обов'язки, в обсягах та у формах, передбачених митним за­конодавством.

Взаємодія між митними органами та іншими правоохоронними орга­нами здійснюється з метою підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері боротьби зі злочинністю, профілактики злочинів та інших правопорушень, виявлення, припинення та розслідування проявів проти­правної поведінки, забезпечення дотримання митного законодавства, гро­мадського порядку та громадської безпеки, а також виховання громадян у дусі поваги до закону.