Виконання запитів міжнародних правоохоронних організацій та правоохоронних органів інших держав

Між Україною і рядом зарубіжних держав укладено договори про правову допомогу в цивільних, сімейних і кримінальних справах, згідно з якими договірні сторони зобов'язались подавати одна одній правову допомогу шляхом виконання окремих процесуальних дій, складання і надіслання документів, обміну інформацією, судового огляду, розшуку майна і цінностей, здобутих злочинним шляхом, встановлення осіб, що переховуються від слідства і суду, ухиляються від відбування покарання, встановлення обставин злочину, видачі злочинців, вручення документів тощо.

Протягом останніх років Україна приєдналась до всіх основних Європейських конвенцій і протоколів з питань боротьби з організованою злочинністю, корупцією, торгівлі людьми, контрабанди, торгівлі зброєю і відмиванням брудних грошей. Тим самим вона взяла на себе зобов'язання взаємодіяти з європейською і світовою спільнотою в питаннях протидії міжнародній транснаціональної злочинності.

В зв'язку з цим, законом передбачено, що запити міжнародних правоохоронних організацій та правоохоронних органів інших держав є підставою для проведення оперативно-розшукових заходів з метою їх виконання.

Порядок направлення і оформлення судами, прокурорами, слідчими, оперативними підрозділами доручень і запитів про надання правової допомоги, а також виконання запитів міжнародних правоохоронних організацій і правоохоронних органів інших держав визначається відповідно Міністерством юстиції і Генеральним прокурором України.

Запит подається в письмовій формі і має відповідати певним вимогам. Для прикладу розглянемо запит правоохоронного органу іншої держави про видачу особи що вчинила злочин і перебуває на території України.

Основною умовою видачі для притягнення до кримінальної відповідальності є вчинення тяжкого діяння, яке по законам договірних сторін являється караним і за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше одного року або більш тяжке покарання.

Підставою для направлення запиту про затримання та видачу особи є достовірна інформація про її перебування в нашій країні, а також документи і відомості, представлені Генеральному прокурору України, в числі яких:

- детальне, з коротким описом доказів, викладення обставин злочину, юридична кваліфікація вчиненого, вказівки на закон, яким передбачена кримінальна відповідальність за скоєне;

- завірений текст закону (у формі виписок із кримінального кодексу) на основі якого діяння визнається злочином, інколи вимагається додатково представити тексти деяких статей кримінально-процесуального закону, якщо виникне питання про строки давності;

- прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження особи, його громадянство чи підданство, з посилкою на відповідний закон про громадянство;

- відомості про її місце знаходження на території України;

- фотографії, відбитки пальців, опис прикмет, дані паспорта чи інших документів, засвідчуючих особу, відомості про зв'язок і можливі місця перебування, інші дані необхідні для затримання та ідентифікації;

- вказується розмір матеріального збитку, спричиненого злочинцем;

- копія постанови про притягнення в якості обвинуваченого, оригінал чи завірена копія постанови про взяття під варту.

Місце, час і інші умови передачі розшукуваної особи визначаються компетентними установами юстиції, а в країнах СНД - прокурорами республік чи Г енеральними прокурорами.

Отримавши запит про встановлення, затримання і видачу особи правоохоронному органу іншої держави, Генеральний прокурор доручає органам внутрішніх справ, а в окремих випадках органам служби безпеки виконати необхідні оперативно-розшукові заходи для його виконання. Видача не буде здійснюватись, якщо:

- особа, на видачу якої надійшов запит, є громадянином України;

- особа переслідується у себе на батьківщині за політичну чи релігійну діяльність;

- на момент запиту відносно діяння вчиненого розшукуваною особою наступили строки давності за законами країни - ініціатора запиту;

- з приводу діяння особи винесено оправдальний вирок чи постанова про припинення кримінальної справи, які вступили в законну силу;

- діяння у відповідності з законодавством країни-ініціатора запиту переслідується в порядку приватного звинувачення.

При виникненні сумнівів чи неясності по запиту може бути запитане його підтвердження.

Запити можуть надходити і безпосередньо до Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, інших правоохоронних відомств та їх органів на місцях.

В разі неможливості виконання запиту, правоохоронний орган ініціатор запиту повідомляється про це. Повідомлення ініціатору запиту надсилається і у тому випадку, якщо запит пересилається на виконання до іншого органу. Якщо в процесі виконання запиту здійснюються такі оперативно-розшукові заходи та процесуальні дії, які підлягають санкціонуванню суду чи нагляду прокурора то відповідна інформація надсилається до них. Взагалі виконання запитів міжнародних правоохоронних організацій і правоохоронних органів інших держав здійснюється за законодавством України, але на прохання ініціатора запиту, може бути застосоване законодавство його країни, якщо це не суперечить українському законодавству та міжнародним зобов'язанням України. Передача результатів виконання запиту його ініціатору повинна здійснюватись таким чином і в такому обсязі щоб виключити розголошення державної, військової чи службової таємниці. Ініціатор запиту може сам порушити питання про конфіденційність запиту та його змісту. Орган, що виконує запит має враховувати таке звернення в організації виконання запиту, а в разі неможливості дотримання такої умови, інформує ініціатора запиту і подальше його виконання відбувається тільки після консультацій з ним.

Інформація передана ініціатору запиту може бути приводом для формування запиту щодо проведення додаткових оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що потребує такого ж порядку звернення.

В окремих випадках, передбачених міжнародними угодами відповідно до українського законодавства та на принципах взаємності, представники правоохоронних органів інших держав можуть прибути в Україну для взаємодії при проведенні оперативно-розшукових заходів по виконанню запиту. Проте у виконанні оперативно-розшукових заходів вони не можуть приймати участі, оскільки оперативно-розшукову діяльність на території України можуть здійснювати відповідно до ст. 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» тільки перелічені в ній підрозділи.

7.3.