Основні елементи аналітичної роботи працівників правоохоронних органів

Використання працівниками правоохоронних органів навичок пошуку, перевірки, систематизації та аналізу інформації, яка необхідна для виконання своїх службових обов’язків породжує концепцію «оперативно-аналітична інформація».

Аналіз

Оцінка даних:

Після збору інформації, її необхідно оцінити. Належна оцінка вимагає оцінки надійності джерела інформації, а також достовірності або правдивості її змісту. До надійних джерел інформації відносяться такі, наповнення яких контролюють державні владні органи (державні реєстри, офіційні інформа­ційні бази даних, електронні декларації і т.д.). Перевірка достовірності або правдивості отриманої інформації з інших джерел здійснюється шляхом про­ведення перехресних запитів, тобто проведення пошуку необхідної інформа­ції по різним джерелам з подальшим зрівнянням результатів пошуку. Якщо результати пошуку більш-менш співпадають то інформація скоріше всього має достовірний характер. Оцінка має критично важливе значення для аналі­тичного процесу і формуванню висновку. Упевненість, з якою можна зроби­ти висновки залежить від якості даних, які ведуть до висновку.

Упорядкування даних:

Упорядковування включає зберігання інформації і систему індексова­них перехресних посилань для її витягання. Незалежно від засобів, що вико­ристовуються для впорядковування, мета полягає в забезпеченні оперативно­го і точного доступу до інформації, необхідної для аналізу.

У країнах Європейського Союзу, США та інших країнах світу запрова­дження у діяльність працівників правоохоронних органів основних елементів кримінального аналізу є загальнообов’язковим та відіграє досить вагоме зна­чення у попередженні та розкритті злочинів. Його зміст, правила та процеду­ра чітко визначено та врегульовано у правовому відношенні. Це, зокрема стосується ведення оперативно-розшукової діяльності, слідства та розгляду кримінальних справ у суді.

Працівники правоохоронних органів здобувають достатній масив да­них (в тому числі з відкритих джерел у мережі Інтернет), що містить інфор­мацію про злочинну діяльність як окремих суб’єктів, так і організованих зло­чинних груп. У зв’язку з чим надважливим на сьогодні є застосування аналі­тичних інструментів, які б надали можливість оперативно опрацьовувати ви- сокооб’ємні дані, а також виконувати автоматизовані аналітичні функції.

Аналітичний етап процесу починається з отримання відповідних даних і їх організації у формі, що дозволяє розумінню їх значення.

Опис даних

Даний етап, опис даних, сприяє виявленню відсутньої інформації і до­помагає направляти подальші заходи по збору даних на отримання відсутніх даних (згідно напряму стрілки від опису даних до збору даних) (Рис. ). Їм також утворюється основа для вживання індуктивного висновку з метою роз­робки однієї або більш гіпотез про ключові аспекти злочинної діяльності.

Індуктивний висновок

Індуктивна логіка - Процес обґрунтовування від приватного до загаль­ного або від деталей до цілого. Тому, немає гарантії правильності висновків, навіть якщо засновки достовірні. Але, нас цікавлять ті випадки, коли висно­вок, ймовірно, вірний, якщо засновки достовірні.

Критичний елемент аналізу полягає у вживанні індуктивної логіки для формування висновку про злочинну діяльність, залучених ключових осіб, ме­тоди дії, і ступінь кримінальної діяльності або впливу. Індуктивна логіка є процесом розумового обґрунтовування для витягання значення з деталей і специфічних даних. Вона особливо корисна в аналізі, де основна мета поля­гає у формулюванні думки з уривчастої інформації з різних джерел. Аналіти­чний компонент скорочує дані до керованої форми шляхом перетворення в графічний формат, звичайно у формі графіка. Графік допомагає аналітику

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ інтерпретувати дані, які часто виявляються неповними, і сприяє встановлен­ню значення або значення даних.

Розробка гіпотези

Гіпотеза є попереднім роз’ясненням або теорією, яка потребує більшої інформації для підтвердження або спростування. Допускається розробка де­кількох гіпотез для пояснення одного набору даних. Гіпотеза забезпечує тео­рію, на основі якої можна далі направляти зусилля по збору даних. Гіпотеза існує тільки для підтвердження або спростування шляхом випробування. Г і- потеза або будь-який висновок складається з двох частин - самої теорії і сту­пеня достовірності теорії. Звичайно теорія описує не менше чотирьох аспек­тів ситуації.

Хто? Ключові фігуранти організації

Що? Характер злочинних дій

Як? Методи роботи

Де? Місце вчинення

Коли? Час вчинення

Гіпотези апробовуються повторенням збору, оцінки, впорядковування, опису даних і індуктивного циклу обґрунтовування. Кожного разу при по­вторенні циклу, він все сильніше націлюється на конкретні види інформації, необхідної для підтвердження або спростування гіпотези, що веде до форму­вання висновку з високим рівнем надійності. Кінцева мета справжнього про­цесу полягає в забезпеченні даного висновку - висновку, прогнозування або розрахунків, на основі яких можна діяти з упевненістю.

Формування висновків

Нижче ілюструється індуктивний підхід до формування висновків (рис. ). У даній моделі збір, скорочення і аналіз даних охоплено як ввідний еле­мент процесу.

Показано, що висновок витягується 3 засновків (рис. 82 ). Суть в тому, що висновок виникає із засновків, а не навпаки. Тобто, не слід робити висно­вок і потім шукати інформацію для його підтримки.

Після формування висновку, представлення результатів йде в іншому напрямі. При представленні своїх результатів, слід почати з висновку (круп­ної ідеї) і потім озвучити засновки, з яких він виник.

Модель підготовки висновку

Рис. 82

5.2.