Стаття 30. Відповідальність митних органів, організацій, їх посадових осіб та інших працівників

1. Посадові особи та інші працівники митних органів, організацій, які прийняли неправомірні рішення, вчинили неправомірні дії або допустили бездіяльність, у тому числі в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб, несуть кримінальну, ад­міністративну, дисциплінарну та іншу відповідальність відповідно до закону.

2. Шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю митних органів, організацій або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов'язків, відшкодовується цими ор­ганами, організаціями у порядку, визначеному законом.

Обов'язок держави відповідати за свою діяльність перед громадянами закріплений ст. 3 Конституції України. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини - головний обов'язок держави. Ця норма є об'єктивним продовженням задекларованого в ст. 1 Конституції статусу України як пра­вової держави.

Коментована стаття прямо визначає окремі види юридичної відпові­дальності посадових осіб митних органів, до яких вони можуть бути при­тягнені у випадку прийняття неправомірних рішень, вчинення неправо­мірних дій або допущення бездіяльності: кримінальну, адміністративну та дисциплінарну. Крім того, передбачена можливість притягнення посадо­вих осіб митних органів також до матеріальної та цивільно-правової відпо­відальності.

Ця стаття має бланкетний характер, адже підстави, умови та порядок притягнення до юридичної відповідальності визначені спеціальним зако­нодавством.

Кримінальна відповідальність посадових осіб митних органів настає за вчинення злочинів, передбачених розд. XVII Кримінального кодексу (КК) України “Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг”. Родовим об'єктом цих злочинів є суспільні відносини, що визначають, регулюють та забезпечують нормаль­ну діяльність державного апарату, у нашому випадку - митних органів та організацій.

Порядок притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб митних органів та організацій визначений Кримінально-процесуальним кодексом (КПК) України.

Адміністративна відповідальність посадових осіб митних органів та ор­ганізацій, відповідно до ст. 14 КпАП України, настає у зв'язку з вчиненням ними адміністративних правопорушень, що пов'язані з недотриманням установлених правил у галузі державної митної справи та інших правил, за­безпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків. Цей різно­вид юридичної відповідальності посадових осіб митних органів пов'язаний насамперед із вчиненням ними корупційного правопорушення - умисного діяння, що містить ознаки корупції, за яке законом установлено адміні­стративну відповідальність (ст. 1 Закону України “Про засади запобігання та протидії корупції” від 07.04.2011 № 3206-VI). До адміністративно кара­них корупційних правопорушень належать діяння, відповідальність за вчи­нення яких передбачена гл. 13-А КпАП України “Адміністративні коруп- ційні правопорушення”: порушення обмежень щодо використання службо­вого становища (ст. 172-2), пропозиція або надання неправомірної вигоди (ст. 172-3), порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст. 172-4), порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви) (ст. 172-5), порушення вимог фінан­сового контролю (ст. 172-6), порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів (ст.

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб митних органів та організацій визначений КпАП України та Законом України “Про засади запобігання та протидії корупції”.

До дисциплінарної відповідальності посадові особи митних органів та організацій притягаються у випадку вчинення корупційних та дисциплі­нарних правопорушень. Відповідно до абз. 2 п. 22 Дисциплінарного стату­ту митної служби України, затвердженого Законом України від 06.09.2005 № 2805-IV, дисциплінарними правопорушеннями є діяння, визначені цим Статутом як порушення службової дисципліни.

Порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи не­обережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служ­би, зокрема невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних ор­ганах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову осо­бу митної служби, а й митну службу України.

До діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать:

1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів Укра­їни з питань митної справи, державної служби, а також наказів і роз­поряджень безпосередніх та/або прямих керівників;

2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформ­лення предметів, що переміщуються через митний кордон України;

3) утрата службового посвідчення, документів, що є підставою для про­пуску предметів через митний кордон України, а також митного за­безпечення, бланків суворої звітності, зброї, спеціальних засобів, за­триманих або прийнятих митницею на зберігання предметів;

4) затримання, вилучення та прийняття на зберігання предметів, валю­ти України та іноземної валюти без оформлення і реєстрації в уста­новленому законодавством порядку відповідних документів;

5) брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов'язків, проведення несанкціонованого особистого огляду громадян;

6) перешкоджання законній діяльності суб'єктів підприємницької ді­яльності, зокрема під час здійснення ними зовнішньоекономічних операцій;

7) сприяння проникненню, умисне або внаслідок недбалого ставлення до виконання своїх обов'язків невжиття необхідних заходів для не­допущення несанкціонованого проникнення сторонніх осіб до зони митного контролю;

8) приховування посадовою особою митної служби фактів її судимості або подання підроблених документів, необхідних для працевлашту­вання в митних органах;

9) недодержання обмежень щодо роботи за сумісництвом або заняття підприємницькою діяльністю та інших обмежень, передбачених за­конодавством;

10) неподання або подання неправдивих відомостей у декларації про до­ходи;

11) інші діяння, визначені як порушення службової дисципліни закона­ми та іншими нормативно-правовими актами України (абз. 1 п.

Порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб митних органів та організацій визначений Дисциплінарним статутом митної служби України та Законом України “Про засади запобігання та протидії корупції”.

До матеріальної відповідальності посадові особи митних органів та ор­ганізацій притягаються незалежно від притягнення до кримінальної, адмі­ністративної чи дисциплінарної відповідальності. Підставою є заподіяння посадовою особою митному органу чи організації шкоди внаслідок пору­шення покладених на нього службово-трудових обов'язків.

Матеріальна відповідальність полягає в обов'язку посадової особи від­шкодовувати митному органу чи організації заподіяний ним майновий збиток у межах, установлених законом. Загальні підстави, умови та поря­док притягнення до матеріальної відповідальності встановлені КЗпП Укра­їни.

Цивільно-правова відповідальність посадових осіб митних органів - це передбачені законодавством засоби примусового впливу щодо них за по­рушення цивільних прав і обов'язків. Зовнішнім проявом застосування відповідальності є вжиття цивільно-правових санкцій, які спричиняють невигідні майнові наслідки, що проявляються в позбавленні певних прав або покладенні додаткових обов'язків.

Відповідальність за шкоду, завдану діями посадової особи, полягає в обов'язковому відшкодуванні збитків, спричинених неправильними службовими рішеннями, діями чи бездіяльністю у галузі митної справи, митним органом, від імені та за дорученням якого посадова особа вчиняє службові дії в межах наданої компетенції. Обов'язок митного органу ви­пливає з того, що посадова особа наділена часткою компетенції цього ор­гану, тому останній має здійснювати контрольну функцію за діями своїх працівників.

Неправильними (неправомірними, незаконними) службовими діями, якими завдано шкоди, необхідно вважати: невиконання службових обо- в'язків (або неналежне їх виконання); виконання цих обов'язків неналеж­ним чином (помилкові рішення); перевищення службових повноважень; зловживання такими повноваженнями тощо.

Коли шкода, завдана посадовою особою внаслідок дій, які не пов'язані з виконанням службових обов'язків (навіть у робочий час), вона відшкодо­вується не митним органом, а безпосередньо винуватою особою.

Цивільно-правова відповідальність може застосовуватися незалежно від притягнення службовця до дисциплінарної, адміністративної або кри­мінальної відповідальності за те саме порушення.

Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на від­шкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завда­ної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, що фак­тично є логічною деталізацією норм ст. 3 й одним з інструментів реалізації задекларованих державою принципів.

На практиці ст. 56 Основного закону спрямована на забезпечення:

1) захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб у публічно-правових відносинах, де учасники не є рівноправ­ними;

2) дотримання законності в діяльності державних органів, їх посадових осіб;

3) відшкодування шкоди, завданої особі внаслідок незаконного пору­шення її прав і свобод.

Подальше правове регулювання механізм відшкодування шкоди, запо­діяної особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяль­ністю митних органів, організацій або їх посадових осіб чи інших праців­ників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов'язків, знахо­дить у ст. 47 Господарського кодексу України та гл. 82 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправо­мірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як випливає зі змісту ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю митного органу при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується держа­вою незалежно від вини цього органу, але за умови, по-перше, підтвер­дження у встановленому порядку протиправності поведінки; по-друге, на­явності шкоди; по-третє, існування причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою.

Підтвердженням факту протиправності діяння є здебільшого рішення суду щодо визнання рішення, дії чи бездіяльності митних органів чи їх по­садових осіб як протиправного та такого, що набуло законної сили. Крім того, протиправність визнається доведеною у випадку скасування рішення митним органом, яким воно було прийнято, чи вищестоящим органом.

Митний орган (організація), який відшкодував збитки потерпілій особі, має право звернутися до цивільного суду з регресним позовом до посадо­вої особи, винуватої в заподіяній шкоді.

Крім того, питання відшкодування шкоди, заподіяної особам та їх май­ну неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів, організацій або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов'язків аналізуються у коментарі до ст. 27 Кодексу.