Стаття 25. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів, організацій, їх посадових осіб та інших працівників до посадових осіб та органів вищого рівня

1. Посадовими особами вищого рівня стосовно посадових осіб та інших працівни­ків митних органів, організацій є керівники цих органів, організацій.

2. Органами вищого рівня є:

1) щодо митних постів - митниці, структурними підрозділами яких є ці митні пости;

2) щодо митниць, спеціалізованих митних органів, митних організацій - цен­тральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи;

3) щодо центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, - центральний ор­ган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

3. Скарга на рішення, дії або бездіяльність посадової особи або іншого працівника митного органу, організації (включаючи заступника керівника) подається керівникові цього органу, організації.

4. Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.

5. Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої вла­ди, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

6. Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника центрального органу вико­навчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує форму­вання та реалізує державну політику у сфері фінансів, якщо інше не передбачено за­коном.

(Частина шоста статті 25 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012)

7. Виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядає скаргу. Посадова особа або ор­ган, які розглядають скаргу, зобов'язані надати особі, яка подала скаргу, належним чином обґрунтовану письмову відповідь у визначений законом строк.

Коментованою статтею встановлено, до яких посадових осіб чи органів має звертатися особа, якщо вона обрала адміністративний порядок оскар­ження рішень, дій та бездіяльності митних органів, організацій або їх пред­ставників.

Згідно з ч. 1 ст. 25 МКУ посадовими особами вищого рівня відносно по­садових осіб й інших працівників митних органів та організацій є керівни­ки цих органів та організацій. Отже, скарга на рішення, дії або бездіяль­ність посадової особи або іншого працівника митного органу чи організа­ції подається керівникові цього органу чи організації.

Рішення, дії або бездіяльність митних органів, організацій, а також їх керівників оскаржуються до органів вищого рівня. Відповідно до ч. 2 ст. 25 МКУ митниці є вищими органами щодо митних постів, які є їхніми структурними підрозділами. Органом вищого рівня щодо митниць, спеціа­лізованих митних органів, митних організацій є Державна митна служба України, яка нині відповідно до Положення про Державну митну службу України забезпечує реалізацію політики у сфері митної справи^[10]. За загаль­ним правилом, рішення, дії або бездіяльність Державної митної служби України та її голови підлягають оскарженню до Міністерства фінансів України як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує форму­вання й реалізує державну політику у сфері фінансів^[11].

Щодо останнього правила, то в коментованій статті відзначено, що за­коном може передбачатися інший порядок оскарження рішень, дій, безді­яльності Державної митної служби України та її голови. Наприклад, за ст. 11 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяль­ності” рішення про відмову у видачі ліцензії на здійснення митної брокер­ської діяльності, яке згідно з постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку органів ліцензування” від 14.11.2000 ухвалюється Державною митною службою України^[12], оскаржується до суду.

Частиною сьомою ст. 25 МКУ встановлено, що посадовою особою або органом, що розглядає скаргу, виконання оскаржуваного рішення на час розгляду скарги може бути зупинено. Таким чином, звернення зі скаргою автоматично не зупиняє виконання рішення. Суб'єкт оскарження має про­сити про це вищий орган чи вищу посадову особу. Останні у свою чергу зобов'язані розглянути заявлене клопотання, і у строк, встановлений для розгляду звернень громадян, письмово поінформувати зацікавлену особу про зупинення виконання оскаржуваного рішення або обґрунтувати від­мову в задоволенні цього клопотання.

Зауважимо, що законом можуть передбачатися випадки, коли подання скарги за будь-яких умов не зупиняє дії оскаржуваного рішення. Напри­клад, ч. 2 ст. 512 МКУ встановлено, що подання скарги на рішення про за­стосування тимчасового вилучення товарів, транспортних засобів чи до­кументів, необхідних як докази у справі про порушення митних правил, не зупиняє дії такого рішення.