2. Методика аудиту та основні її структурні елементи
Методологія аудиту у прикладному сенсі (як специфічного виду діяльності) – це система (комплекс, взаємозалежна сукупність) принципів і підходів дослідження, на які опирається аудитор з метою отримання аудиторських доказів в процесі здійснення аудиторських процедур.
Принципи аудиту (від латин. Principium – початок, основа) – це основні положення, на основі яких здійснюється аудит. Принципи аудиту визначені МСА 200 «Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту».Як звісно, аудиторські процедури є втіленням застосування відповідних методів (способів) та методичних прийомів, певна послідовність реалізації яких формує методику аудиту фінансової звітності, тобто методики виконання завдань з надання впевненості.
Методика аудиту – це послідовна реалізація комплексу методів (способів) та методичних прийомів в аудиторських процедурах з метою отримання доказів як основи формулювання неупередженої думки про достовірність та об’єктивність відображення інформації у фінансовій звітності.
Методичні підходи до розробки методик аудиту формуються в залежності від ступеня розвитку аудиту як явища, як специфічного інституту ринкової економіки. Якщо прийняти до уваги зарубіжну аудиторську практику в історичному аспекті, то можна дійти до висновку, що аудиторські процедури пройшли три стадії еволюції і відповідно кожної із яких формувалися методологічні концепції аудиту: підтверджуючого, системно-орієнтованого та ризик-орієнтованого аудиту. Кожна із концепцій розвитку аудиту дійсно відображає зміну правил (стандартів) аудиту, підходів до розробки методик.
Сутність підтверджуючого підходу до аудиту полягає у перевірці бухгалтерської документації, яка підтверджує господарські операції як джерело формування інформації у фінансовій звітності. З позиції даної концепції методика аудиту проявляє себе як процес співставлення з метою отримання підтверджень відповідності облікової інформації економічній діяльності підприємства-клієнта.
За умови недоцільності проведення аудиту суцільним підходом виникає об’єктивна передумова визначення основних зон ризику за допомогою вибіркового методу (підходу), зосереджуючись на таких об’єктах як:
- системі управління підприємства-клієнта і діагностиці її якості, системі управління бізнес-процесами;
- підсистемах обліку і внутрішнього контролю: оцінки стану і ефективності функціонування;
- системі управління ризиками, тощо.
Таким чином, формується концепція аудиту – системно-орієнтована і ризик-орієнтована. В межах цієї концепції методичний підхід до розробки методик аудиту можна тлумачити як «контролінговий підхід». Доповнює його «консалтинговий підхід», коли велику значущість набуває застосування непрямих методів дослідження.
В основу побудови методик аудиту можуть бути покладені такі принципи:
- цілеспрямованість - орієнтація методики на підготовку інформації для ухвалення управлінських рішень конкретними користувачами;
- системність - уявлення в методиці об\'єктів аудиту як системи;
- комплексність -можливість реалізації методик за всіма об\'єктами аудиту і на всіх рівнях управління;
- уніфікація - формування типових елементів опису методики, що використовуються при здійсненні аудиту;
- стандартизація - встановлення комплексу норм, вимог до методик;
- мінімізація проектних рішень - виключення дублювання елементів опису методики на основі їх типізації для різних об\'єктів аудиту, на різних рівнях дублювання.