3. Вибірковий метод в аудиті
Значущість застосування вибіркового підходу в методиці аудиту фінансової звітності підтверджується наявністю окремого МСА 530 «Аудиторська вибірка», метою розробки якого є регламентація дій аудитора за умови прийняття ним рішення використати аудиторську вибірку в процесі отримання аудиторських доказів.
Цей стандарт доповнює МСА 500 «Аудиторські докази», який стосується відповідальності аудитора за розробку та виконання аудиторських процедур з метою отримання достатніх та відповідних (доречних та достовірних) аудиторських доказів.У МСА 530 «Аудиторська вибірка» - вибірка як метод визначено наступним чином: «Аудиторська вибірка – використання аудиторських процедур до менш 100 відсотків лементів у межах генеральної сукупності, яка стосується аудиту так, що всі елементи вибірки мають шанс буди відібраними з метою надання аудитору обґрунтування, на основі якого формулюються висновки за всією генеральною сукупністю».
Реалізація вибіркового методу є складним процесом, який доцільно розподілити на окремі етапи в межах кожного із яких здійснюються відповідні процедури.
Аналіз змісту процедур реалізації вибіркового методу показує, що головним завданням аудитора є обґрунтування вибіркової сукупності (8). Ступінь ґрунтовності залежить від вибору найбільш оптимального способу відбору одиниць з генеральної сукупності інформації про рахунки або класу операцій.
Теорія і практика застосування вибіркового методу в аудиторському процесі сформувала декілька методичних підходів до визначення вибіркової сукупності: систематичний (ймовірнісний) та несистематичний (неймовірний).
Вибір одного із методичних підходів і статистичного або нестатистичного дає аудитору можливість вибору одного з видів відбору одиниць (елементів) вибірки із існуючих груп вибіркової сукупності.
При застосуванні ймовірного (статистичного) підходу до формування вибіркової сукупності найбільш ефективним вважається простий випадковий і механічний відбір елементів (одиниць спостереження). Але їх застосування вимагає умов, коли сукупність документів чи операцій є однорідною, можна ідентифікувати кожну одиницю сукупності, а рівень довіри до системи внутрішнього контролю є достатньо високим.
При застосуванні не ймовірнісного (нестатистичного) підходу при формуванні вибіркової сукупності найбільш розповсюдженим є експертний (або оціночний) метод відбору, який дозволяє вивчити інформацію достатньо детально. Такий метод передбачає встановлення критеріїв, за якими здійснюється відбір елементів сукупності.
При репрезентативній вибірці її результат може бути перенесений на всю сукупність.
Як звісно перенесення (екстраполювання) помилки, виявленої у вибірці, називається екстраполяція.