Інформування органів державної влади

Оперативні підрозділи, здійснюючи оперативно-розшукову діяльність збирають інформацію про протиправну діяльність окремих осіб та груп, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримують інформацію в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави і інформують зацікавлені органи державної влади, яким дано право використовувати оперативно-розшукову інформацію, або тих, які зобов'язані вжити необхідних заходів по такій інформації.

Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» визначає наступні основні напрями боротьби з організованою злочинністю, виконавцем яких є органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність:

- створення правової основи, організаційних, матеріально-технічних та інших умов для ефективної боротьби з організованою злочинністю, організація міжнародного співробітництва у цій сфері;

- виявлення та усунення або нейтралізація негативних соціальних процесів і явищ, що породжують організовану злочинність та сприяють їй;

- запобігання нанесенню шкоди людині, суспільству, державі;

- виявлення, розслідування, припинення і запобігання правопорушенням, вчинюваним учасниками організованих злочинних угрупувань, притягнення винних до відповідальності;

- забезпечення відшкодування шкоди фізичним та юридичним особам, державі;

- запобігання встановлення корумпованих зв'язків з державними службовцями та іншими посадовими особами, втягненню їх у злочинну діяльність;

- протидія використанню учасниками злочинних угруповань у своїх інтересах об'єднань громадян і засобів масової інформації;

- запобігання легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, використанню суб'єктів підприємницької діяльності для реалізації злочинних намірів. Безумовно, що перелічені основні напрямки боротьби з організованою злочинністю не можуть бути реалізовані без взаємодії з органами державної влади.

Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» зобов'язує оперативні підрозділи своєчасно інформувати найвищі органи державної влади України про відомі їм факти і дані, що свідчать про загрозу безпеці суспільства і держави. Такими найвищими органами державної влади є Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України. Інформація за результатами оперативно-розшукової діяльності може надсилатись Раді національної безпеки і оборони України, Координаційному Комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України, адміністрації Президента України, Національному банку України, Державній податковій службі, Фонду державного майна, Антимонопольному комітету, Державному митному комітету, Державній контрольно-ревізійній службі, а також іншим державним органам, що мають право контролю за дотриманням організаціями і громадянами законодавства України з метою боротьби з організованою злочинністю, усунення причин і умов, що сприяють її проявів.

Кримінально-процесуальне законодавство України зобов'язує органи дізнання, слідства, прокурора і суд виявляти причини і умови, які сприяють вчиненню злочину. Відповідно до ст. 23 КПК причини злочину та умови, які сприяли його вчиненню, входять до предмету доказування в кожній кримінальній справі. Такими умовами можуть бути - несприятливі умови формування особи підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, які призвели до формування у нього антигромадських поглядів, навичок, звичок; обставини його життя перед вчиненням злочину, які спонукали його до протиправної поведінки; конкретні недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій, посадових осіб, інших фізичних і юридичних осіб, які полегшили вчинення злочину. Встановивши причини і умови, що сприяли вчиненню злочину, орган дізнання, слідчий, прокурор вносять у відповідний орган державної влади, громадську організацію або посадовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих умов і причин. Висновки органу дізнання, слідчого, прокурора і суду про безпосередні причини та умови вчинення злочину повинні бути обґрунтовані, посилатись на конкретні докази, які були встановлені під час дізнання і слідства та судового розгляду справи.

Направляючи мотивоване подання про умови та причини вчинення злочину та вказуючи на заходи по їх усуненню, правоохоронні органи не повинні втручатися в оперативну і господарську діяльність підприємств, установ, організацій або наперед вирішувати, які стягнення та покарання повинні бути застосовані на особу, винну у створенні таких умов. Посадова особа якій направлено подання, зобов'язана, не пізніше як у місячний термін після отримання, розглянути останнє, вжити необхідних заходів і повідомити про них орган, що вніс подання.

Готуючи подання про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину та інформації про ситуацію при якій може бути скоєно злочин, оперативні підрозділи не розкривають прийоми і методи своєї діяльності і не зобов'язані вказувати з яких джерел надійшли до них повідомлення, яким чином були встановлені факти про які надсилається інформація. Доцільно розмежовувати подання і інформацію оперативних підрозділів. Подання готуються по матеріалам розслідування подій, які мають склад злочину, вони є процесуальним документом, а інформації готуються по матеріалам дослідчих перевірок, вони стосуються причин, умов, поведінки, обставин, які, в разі їх неусунення, можуть привести до скоєння злочину. Подання готуються по матеріалам кримінальної справи, а інформація може бути підготовлена за матеріалами оперативно-розшукових заходів, не пов'язаних з розслідуванням конкретного злочину. Подання ґрунтуються на кримінально-процесуальному законі, а інформування як обов'язок оперативних підрозділів - на оперативно- розшуковому законодавстві.

7.4.