Інтернет, як специфічне соціальне середовище, має низку особливостей, які значно ускладнюють контроль з боку правоохоронних структур.
До таких особливостей можна віднести відсутність географічних обмежень, відсутність системи автентифікації користувачів, що надає змогу в більшості випадків діяти анонімно. Такі особливості все частіше спокушають зловмисників до опанування можливостей мережі Інтернет з метою поширення інформації, яка містить покликання до проявів насильства, сепаратизму та міжнаціональної розні.
Стратегія протидії цим негативним проявам, як правило, полягає у необхідності попереднього проведення комп’ютерної розвідки з метою виявлення та локалізації небажаних, з точки зору права, контентів з метою їх подальшого видалення, або блокування програмно-апаратними засобами. В даному випадку концепція комп’ютерної розвідки має на увазі проведення пошукових заходів в глобальної мережі Інтернет з метою виявлення та локалізації небажаних контентів, використовуючи при пошуці засоби комп’ютерної техніки та відповідне програмне забезпечення. Пошук небажаних контентів може проводитись як автоматично (використовуються спеціалізовані програмні комплекси), так і в не автоматичному (ручному) режимі. Яскравими представниками програмних комп’ютерних комплексів для автоматичного пошуку Інтернет-ресурсів з інформацією небажаного змісту є:
1. Інформаційно-аналітичний комплекс "Система протидії правопорушенням в Інтернеті I.C.M." (Illegal Content Manager). Розробник - компанія "FIX". Офіційно запущений у серпні 2015 року у республіці Татарстан.
2. Автоматизована система «Лев Толстой», призначена для автоматичного моніторингу соціальних мереж і блогів. Розробник - компанія «Національні телематичні системи». Тестовий варіант запущений у 2016 році.
3. Автоматизована система пошуку та каталогізації «UBIC». Розробник - компанія UBIC Technologies. Офіційно запущена у 2015 році.
Також в Росії діють такі системи моніторингу соцмереж як: «Призма» (розробник «Медіалогія»); «Квібрум» (розробник «Ашманов і партнери»); «Гласс» та інші.
Однак всі вони працюють за участю людини і не вміють складати прогнози.Загальна концепція пошуку перерахованих автоматизованих систем базується на машинному навчанні і лінгвістичних алгоритмах. Для роботи системи використовують аналіз поведінки абонентів, виділення патернів поведінки, кластеризацію і аналіз пов'язаності сайтів. Це дозволяє оперативно виділяти нові підозрілі ресурси, визначати нові загрози.
Системи дозволяють:
• Знаходити копії матеріалів (тексти книг, статей, відео-ролики, аудіо- записи).
• Знаходити матеріали певної тематики (наркотики, самогубства, порнографія, екстремізм і т.і.).
Пошук копій матеріалів використовується, наприклад, для знаходження в мережі копій інтернет контентів, які вже міститься в базі даних заборонених контентів.
Робота систем:
Пошук проходить в кілька етапів.
1. Пошук підозрілих сторінок (попередній повністю автоматичний підбір сторінок для подальшого аналізу).
o Аналіз поведінки користувачів. (Виділення патернів, побудова профілів, оцінка популярності невідомих системі ресурсів і т.д.)
o Аналіз пошукової видачі. (Імітація поведінки, збір пошукових запитів).
o Збір посилань на власні «павуки».
o Система зворотного зв'язку з абонентами.
2. Лінгвістичний аналіз сторінок знайдених на першому етапі. (Методи нечіткого пошуку, онтології і словники).
3. Прийняття рішення.
o Автоматичний режим.
o Напівавтоматичний режим.
При відсутності автоматизованих систем, або при виникненні необхідності більш детальної перевірки отриманої інформації, пошук необхідної інформації в мережі Інтернет здійснюється особисто людиною. Як правило, пошук проводиться шляхом використання сервісів так званих пошукових машин. На даний час, найпотужнішими пошуковими системами (машинами) в українському та російському секторах Інтернету є Google та Yandex. Механізми індексації та ранжування результатів пошуку цих пошукових систем дозволяють в найкоротший час обробляти мільйони електронних документів у різних форматах з метою пошуку інформації, що цікавить суб’єкта пошуку. В мережі Інтернет існують ще є метапошукові машини, які не мають свою індексну базу веб сторінок, а призвані пересилати запити одночасно декільком пошуковим машинам, отримати результати пошуку і вивести її у своєму інтерфейсі. Пошукові машини підтримують простий та розширений пошук інформації в мережі Інтернет.
4.1.