§ 10. Актуальні питання щодо процедури проведення загальних зборів
10.1 Підрахунок голосів
Від того, яким чином в акціонерному товаристві вирішується питання визначення більшості, може залежати і порядок підрахунку голосів. У разі обрання варіанту “більше 50%”, варто підраховувати тільки голоси, подані “за” ухвалення рішення.
Якщо їх “вистачає” — рішення проголошується ухваленим, якщо ні — рішення відхиляється. Усі інші голоси вважаються поданими “проти”. Інший можливий варіант підрахунку голосів: підраховуються голоси, подані як “за” прийняття рішення, так і “проти” нього. Голоси акціонерів, які не проголосували, при цьому варіанті голосування відносять до тих, що утримались. І, нарешті, третій варіант, згідно з яким у бюлетенях для голосування акціонерам пропонують проголосувати “за”, “проти” або “утримався”. Другий та третій варіанти підрахунку голосів доцільно застосовувати, коли необхідно точно встановити акціонерів, які чітко висловилися проти прийняття рішення, наприклад, коли у акціонерів, які голосували проти прийняття рішення щодо реструктуризації або реорганізації ВАТ, виникає право вимагати викупу акцій товариством.10.2. Процедурні питання
Особливу групу питань, з яких в багатьох акціонерних товариствах проводиться голосування, складають так звані процедурні питання. Ми вважаємо, що загальні збори не повинні вирішувати процедурні питання, оскільки:
1. Вирішення процедурних питань не включається до порядку денного загальних зборів, який оприлюднюється до проведення зборів. Таким чином, при вирішенні процедурних питань зборами порушуються вимоги Закону про те, що загальні збори не вправі приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.
2. Деякі процедурні питання вирішуються до обрання лічильної комісії шляхом простого підняття рук. При цьому порушується принцип “одна акція — один голос”.
3. Для вирішення процедурних питань не готуються бюлетені для голосування.
Ми рекомендуємо вирішувати процедурні питання або до проведення зборів (наприклад, призначення голови, секретаря та лічильної комісії, обрання способу голосування), або врегулювати їх у положенні про загальні збори (регламент виступів та перерв), або делегувати їх робочим органам зборів (відкриття та закриття зборів).
У разі, якщо необхідність вирішення тих чи інших процедурних аспектів проведення зборів є принциповим питанням і потребує відповідного рішення зборів, треба, щоб відповідне питання було внесене до порядку денного, у внутрішніх документах товариства була вирішена процедура підрахунку голосів до обрання лічильної комісії, заздалегідь були підготовлені відповідні бюлетені для голосування.[18]10.3. Черговість розгляду питань порядку денного
Прийнято вважати, що питання порядку денного розглядаються в тій послідовності, в якій вони визначені в оприлюдненому порядку денному. На нормативному рівні відповіді на питання, чи можна спочатку розглянути, скажімо, п’яте питання порядку денного, а після цього — перше, не існує. Безумовно, врегулювати це питання необхідно у відповідному внутрішньому документі.
Цілком логічним є встановлення такого порядку, коли розгляд питань порядку денного загальних зборів проводиться в тій черговості, в якій вони перелічені в оприлюдненому порядку денному. Чи можна вважати порушенням зміну черговості розгляду питань під час проведення загальних зборів у разі відсутності врегулювання цього питання у внутрішніх документах товариства? Деякі експерти вважають, що ні.[19] Але в певних випадках така зміна може суттєво впливати на рішення, які приймаються загальними зборами. У цих випадках заінтересована особа може звернутися до суду з позовом про визнання рішень загальних зборів недійсними. Рішення суду може залежати від доведеності причинного зв’язку між зміною черговості та прийнятими зборами рішеннями.
10.4. Пропозиції акціонерів щодо питань порядку денного, висловлені безпосередньо на зборах
Дуже часто на зборах виникає ситуація, коли учасники зборів висловлюють пропозиції щодо зміни запропонованої організаторами редакції рішення з питання порядку денного. Наприклад:
• пропозиції стосовно запропонованої учасникам зборів редакції змін до статуту або внутрішніх положень товариства.
Безпосередньо на зборах акціонер пропонує свою, “альтернативну” редакцію статуту (положення) або змін до нього;• пропозиції про включення до списку кандидатів для обрання до органів управління “додаткових” кандидатів, не висунутих до початку загальних зборів;
• пропозиції стосовно рішення про реорганізацію товариства, додаткову емісію, велику угоду та ін., висловлені під час обговорення таких рішень.
Ми вважаємо, що в товаристві доцільно створити такі умови підготовки та проведення зборів, які б виключали можливість обговорення та голосування пропозицій, які висловлюються безпосередньо на зборах. Це можливо у разі, якщо у внутрішніх документах товариства детально регламентуються процедури ознайомлення з документами, пов’язаними з порядком денним, внесення змін до порядку денного, висунення кандидатів до органів управління та голосування із застосуванням бюлетенів. Акціонер може голосувати проти запропонованої редакції відповідного документу або кандидатів. Він має право у встановленому порядку вимагати скликання позачергових зборів акціонерів з відповідними питаннями порядку денного.
Фактично у разі прийняття рішення зборами за пропозицією, що надійшла “із зали”, таке рішення може кваліфікуватися, як рішення, прийняте з питання, не включеного до порядку денного. Крім того, у разі внесення змін до статуту, внутрішніх положень та важливих корпоративних рішень безпосередньо на зборах порушується право акціонерів на ознайомлення з документами, пов’язаними з порядком денним до скликання загальних зборів. При голосуванні “з голосу” не можуть застосовуватися заздалегідь підготовлені бюлетені.
Вищезгадані ситуації мають вирішуватися наступним чином:
• Акціонер має право у встановлені законодавством строки та з дотриманням відповідного порядку запропонувати зборам свою редакцію відповідного документу або змін до нього до
проведення зборів. Пропозиція має бути включена до порядку денного зборів, як окреме питання порядку денного;
• Акціонер має право у встановлені внутрішніми документами товариства строки та з дотриманням відповідного порядку запропонувати зборам кандидата до відповідних органів управління до проведення зборів. Запропонований кандидат має бути включеним до відповідних “виборчих” списків.