§ 6. Кворум загальних зборів
Згідно із законодавством України, загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, які мають відповідно до статуту товариства більш як 60 % голосів.
Українським законодавством не передбачено проведення повторних зборів.
Тому, якщо товариству не вдалося досягти кворуму при скликанні зборів, треба починати всю процедуру спочатку. В більшості інших країн при скликанні повторних зборів кворум не визначається, повторні збори правомочні і їхні рішення дійсні за присутності будь-якого числа акціонерів.Встановлений в Україні 60-відсотковий кворум часто унеможливлює проведення загальних зборів. В деяких акціонерних товариствах збори не проводяться протягом декількох років через неможливість досягнути необхідного кворуму.
Необхідно також зауважити, що голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів проводяться без урахування придбаних акціонерним товариством власних акцій.
Наявність кворуму встановлюється під час реєстрації акціонерів та їхніх представників, що прибули на загальні збори.
Кворум, визначений перед початком загальних зборів, залишається незмінним до закриття зборів.
Але були випадки, коли після оголошення про наявність кворуму та початку зборів акціонери покидали загальні збори. При цьому акціонери, які залишались, не володіли 60 % голосів.
Існують дві точки зору щодо наявності кворуму на загальних зборах. Згідно з першим підходом, наявність кворуму встановлюється лише під час реєстрації акціонерів. Якщо в процесі реєстрації буде встановлено, що на збори прибули акціонери, які володіють більш ніж 60 % голосів, необхідно вважати збори правомочними до їхнього завершення. Наступні зміни у складі учасників на цю правомочність не впливають. Згідно з іншою точкою зору, кворум на загальних зборах має підтримуватися постійно, і його наявність є необхідною умовою для прийняття рішень щодо кожного питання порядку денного. На практиці дуже часто виникають ситуації, коли акціонери, незадоволені ходом загальних зборів, покидають їх, вважаючи, що без їхніх голосів у загальних зборів буде відсутній кворум для вирішення питань порядку денного.
На сьогодні саме перший підхід визнається більш обґрунтованим. Він знайшов своє підтвердження у судовій практиці.[16]
Очевидно, що проблема визначення кворуму потребує вирішення на законодавчому рівні. Але для нейтралізації можливих негативних наслідків несвоєчасного “покидання” акціонерами загальних зборів товариствам варто визначити порядок встановлення кворуму в статуті або у відповідному внутрішньому положенні, виходячи з того, що кворум встановлюється на момент завершення реєстрації і надалі не змінюється.